Спосіб визначення функціонального стану вегетативної нервової системи при аритміях у дітей

Винахід відноситься до області медицини, а саме, до функціональної діагностики в педіатрії і може бути використаний для оцінки адаптаційних резервів вегетативної нервової системи, а також для виявлення потенційно небезпечних аритмій у дітей з порушеннями серцевого ритму. Як прототип обраний спосіб визначення функціонального стану вегетативної нервової системи при аритміях у дітей (Баевский P.M. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. - М.: Медицина, 1979. -294с.) шляхом проведення активної кліноортостатичної проби з розрахунком показників по P.M. Баевскому: мода - Мо, що є значенням інтервалу RR у виборці, яке найбільш часто зустрічається; амплітуда моди - Амо, що представляє собою число кардіоінтервалів у %, що відповідають діапазону моди; варіаційний розмах - DX , що складає різницю між максимальним і мінімальним значеннями інтервалів RR; індекс напруги регуляторних систем - ІН=Амо/2ВРхМо; індекс напруги в положенні лежачи - IH1; індекс напруги в положення стоячи - ІН2; у положенні лежачи проводиться запис електрокардіограми тривалістю не менше 100 кардіоциклів; після чого пацієнт самостійно встає і продовжується запис електрокардіограми, також не менш 100 кардіоциклів, потім на всіх ділянках розраховують перераховані показники і визначають вегетативну реактивність ВР=ІН2/ІН1, за значеннями якої судять про напругу регуляторних процесів. Причинами, що перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення точності діагностики), є: використання чисто математичних методів у розрахунку показників, що у даний час визнані не досить точними для оцінки вегетативної регуляції; використання активної ортостатичної проби окремо не досить інформативно для оцінки рівня адаптації регуляторних процесів і при цьому немає обліку внеску системи органів дихання у вегетативну регуляцію, що забезпечує доставку кисню при зростаючих вимогах, що досить часто виникають у повсякденному житті; не передбачається виділення перехідного періоду кліноортостатичної проби, що характеризує активацію парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи для подальшого виключення з аналізу, що також відбивається на точності інтерпретації показників. Ознаками, що збігаються з істотними ознаками запропонованого способу, є: зняття електрокардіограми з наступним виділенням інтервалів RR для аналізу, проведення активної кліноортостатичної проби. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу-прототипу шляхом проведення додатково двох проб: проби з контрольованим глибоким подихом і проби Вальсальви з наступним визначенням показників спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, що дозволяє домогтися очікуваного технічного результату при використанні винаходу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення функціонального стану вегетативної нервової системи при аритміях у дітей, що полягає в знятті електрокардіограми в спокої і при проведенні активної кліноортостатичної проби з наступним виділенням інтервалів RR для аналізу, відповідно до винаходу, проводять додатково дві проби: пробу з контрольованим глибоким диханням і пробу Вальсальви, визначають коефіцієнт Квальс і показники спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму LF/HF і VLF/LF, по величині яких діагностують три рівні процесів регуляції - задовільну адаптацію, напругу чи незадовільну адаптацію. Між сукупністю істотних ознак запропонованого способу та очікуваним технічним результатом, що може бути досягнутий, виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: проведення додаткових двох проб у сукупності з кліноортостатичною пробою, що представляють собою кардіоваскулярні функціональні тести в комплексі з наступним розрахунком показників спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, що дозволяє досягти більшої інформативності і фізіологічності, тому що зовнішні впливи, що виникають при їхньому проведенні, наближені до тих, що виникають у повсякденному житті дитини при звичайних фізичних навантаженнях, а крім того, протягом усіх проб проводять моніторинг ЕКГ, що дозволяє реєструвати виникаючі порушення серцевого ритму. Спосіб полягає в наступному. Проводять активну кліноортостатичну пробу, пробу з контрольованим глибоким диханням і пробу Вальсальви з розрахунком показників: коефіцієнта Вальсальви Квальс - відношення максимального інтервалу RR періоду розслаблення до мінімального інтервалу RR періоду напруги при проведенні проби; LF потужність низькочастотного спектра в діапазоні від 0,04 до 0,15Гц, що відбивають симпатичні впливи; HF потужність високочастотного спектра хвиль у діапазоні від 0,15 до 0,40Гц, що складаються в основному з парасимпатичних впливів; VLF - потужність дуже низьких хвиль у діапазоні від 0,0033 до 0,04Гц, що відбивають гуморально-метаболічну ланку регуляції; LF/HF - відношення низькочастотного спектра хвиль до високочастотного спектра; VLF/LF - відношення дуже низькочастотного спектра хвиль до низькочастотного протягом проведення всіх проб окремо. Показник спектрального аналізу LF/HF характеризує перевагу симпатичної ланки вегетативної нервової системи над парасимпатичними впливами при проведенні всіх запропонованих тестів, а показник VLF/LF характеризує перевагу гуморально-метаболічної ланки над симпатичними впливами. У таблиці 1 приведені дані показники спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму і коефіцієнта Вальсальви для оцінки функціонального стану вегета тивної нервової системи в дітей з порушеннями серцевого ритму. Оцінюють три рівні адаптації процесів регуляції: задовільну адаптацію процесів регуляції, напругу чи незадовільну адаптацію. Задовільну адаптацію процесів регуляції діагностують при наступних величинах показників: LF/HF фонова=0,3-0,6; VLF/LF фонова £ 0,4; LF/HF проба з глибоким диханням £ 0,5; VLF/LF проба з глибоким=0,09VLF/LF проби Вальсальви £ 5,0; Квальс=1,21-2,0; LF/HF ортоположення=1,2-3,0; VLF/LF орто-положення £ 1,2. Напругу процесів адаптації діагностують при: LF/HF фонова=0,6-1,2; VLF/LF фонова=0,4-1,5; LF/HF проба з глибоким диханням=0,5-4,0; VLF/LF проба з глибоким=0,04-0,09; чи 0,2-0,5; LF/HF проби Вальсальви=0,8-2,5; VLF/LF проби Вальсальви=5,0-7,0; Квальс=2,0-3,0; чи 1,15>Квальс1,2; VLF/LF фонова >1,5; LF/HF проба з глибоким диханням >4,0; VLF/LF проба з глибоким >0,5; чи 2,5; VLF/LF проби Вальсальви >7,0; Квальс>3,0; чи Квальс4,0 0,09-0,2 0,04-0,09; чи 0,2-0,5 >0,5; чи 2,5 Показник при проведенні КВФТ Задовільна адаптація Квальс LF/HF фонова VLF/LF фонова LF/HF проба з глибоким диханням VLF/LF проба з глибоким диханням LF/HF проби Вальсальви 1,21-2,0 > 3,0; чи 1,2 >1,5 VLF/LF проби Вальсальви LF/HF орто- положення VLF/LF орто- положення £ 5,0 1,2-3,0 £ 1,2 5,0-7,0 3,0-10,0 1,2-2,0 >7,0 ³ 10,0; чи 2,0 Таблиця 2 Проба з глибоким диханням LF/HF=5,5 відповідає: LF/HF=2,3 відповідає: >1,2 >5,0 VLF/LF=2,06 відповідає: VLF/LF=0,23 не >1,5 відповідає: >0,5; чи2,5 VLF/LF=8,2 відповідає: >7,0 Квальс=2,19 не відповідає: Квальс>3,0; чи Квальс10,0 VLF/LF=2,35 Відповідає: >2,0 Таблиця 3 Фонова проба (лежачи) Г[роба з глибоким диханням LF/HF=0,36 не відповідає: LF/HF=0,94 відповідає: 0,6-1,2 0,5-4,0 VLF/LF=2,02 не VLF/LF=1,16 відповідає: відповідає: 0,2-0,5; чи 0,4-1,5 0,04-0,09 Квальс Проба Вальсальви Активна орто-проба LF/HF=1,86 відповідає: 0,8-2,5 LF/HF=4,77 відповідає: 3,0-10,0 VLF/LF=14,75 не відповідає: 5,0-7,0 VLF/LF=1,27 відповідає: 1,2-2,0 Квальс=2,63 відповідає: 2,0-3,0