Спосіб торакоцентезу при гемотораксі

Реферат: Спосіб торакоцентезу при гемотораксі включає обробку зони пункції антисептиком, виконання місцевої анестезії та прокол грудної клітки в проекції верхнього краю VIII ребра в точці перетинання середньої пахвової лінії і лінії, що відповідає нижньому краю лопатки потерпілого. UA 77467 U (54) СПОСІБ ТОРАКОЦЕНТЕЗУ ПРИ ГЕМОТОРАКСІ UA 77467 U UA 77467 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для торакоцентезу при гемотораксі. Гемоторакс - скупчення крові в плевральній порожнині внаслідок пошкодження судин легень, грудної стінки, поранення серця та великих судин груді. Стан поранених з гемотораксом середньої тяжкості або тяжкий. Характерні блідість шкірних покривів, часте поверхневе дихання, тахікардія, гіпотонія - відповідно величині крововтрати. Рентгенологічна діагностика величини і локалізації гемотораксу дозволяє з мінімальною похибкою виконати діагностичну і, одночасно, лікувальну процедуру - плевральну пункцію (торакоцентез), що дозволяє усунути малий та середній гемоторакс. Для усунення тяжкого та тотального гемотораксу пораненим виконують торакоцентез та дренування плевральної порожнини. Техніка виконання даного заходу передбачає наступні етапи його виконання: на кінці стерильної пластмасової трубки діаметром 1,5 см виконують 2-3 бокових отвори, які не перевищують третину діаметра трубки. Відміряють 3 см від останнього отвору, додають до них гадану товщину грудної стінки, зв'язують лігатуру, щоб відмітити глибину введення трубки. Обробляють зону пункції антисептиком. Під місцевим знеболюванням виконують розріз шкіри та фасції довжиною 2,0-2,5 см в проекції верхнього краю VII ребра по середній або задній пахвовій лінії. Дренажну трубку захоплюють корнцангом з боку нанесених бокових отворів. Затим корнцангом через шкірний покров проколюють тканини міжребер'я та вводять трубку в плевральну порожнину до мітки. Дренажну трубку надійно підшивають до шкіри, використовуючи кінці зав'язаної на трубці лігатури, а затим фіксують ще й лігатурами від шкірних швів. Кров із плевральної порожнини забирають в стерильну ємність з гепарином для реінфузії [Гостищев B.C. Оперативная гнойная хирургия. - М.: Медицина, 1996.-416 с.]. Даний спосіб торакоцентезу при гемотораксі є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Основним недоліком способу-прототипу є його недостатня ефективність, обумовлена можливістю травматизації внутрішньогрудинних та внутрішньочеревних структур та органів. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлена задача зменшення травматизації процедури евакуації гемотораксу. Поставлену задачу вирішують тим, що у відомому способі торакоцентезу при гемотораксі, який включає обробку зони пункції антисептиком, виконання місцевої анестезії та прокол грудної клітини, згідно з корисною моделлю, прокол виконують в проекції верхнього краю VIII ребра в точці перетинання середньої пахвової лінії і лінії, що відповідає нижньому краю лопатки потерпілого. Технічний ефект способу полягає в тому, що дотримання зазначених орієнтирів дозволяє безпечно провести прокол шарів грудної стінки й потрапити в плевральну порожнину пункційною голкою, уникнути при цьому ятрогенного ушкодження внутрішньогрудних і внутрішньочеревних структур, органів (легенів, діафрагми, печінки, селезінки, шлунка) і судин, внутрішньоплевральної або внутрішньочеревної кровотечі, повітряної емболії судин головного мозку (при ушкодженні легеневої вени), дозволяє видалити гемоторакс і розправити легеню. Спосіб виконують наступним чином: обробляють зону пункції антисептиком. Виконують місцеву анестезію. Прокол грудної клітки здійснюють з дотриманням наступних орієнтирів: в проекції верхнього краю VIII ребра в точці перетинання середньої пахвової лінії і лінії, що відповідає нижньому краю лопатки потерпілого. Ефективність способу ілюструє наступний приклад. Приклад. Хворий Д., 38 років, надійшов у торакальне відділення з приводу гемотораксу. Рентгеноскопічне дослідження: середній гемоторакс. Призначено торакоцентез та дренування плевральної порожнини. Зона пункції оброблена антисептиком. Під місцевою анестезією виконаний прокол грудної клітки. Прокол здійснений з дотриманням наступних орієнтирів: в проекції верхнього краю VIII ребра в точці перетинання середньої пахвової лінії і лінії, що відповідає нижньому краю лопатки потерпілого. Проведено дренування плевральної порожнини трубчастим дренажем з трубкою овально-прямокутної форми за допомогою затискача Більрота. Навколо дренажу накладений П-подібний шов. Окремо дренаж фіксований швом. Рана герметизована. По дренажу ефективно евакуйовані кров та повітря, проведене промивання плевральної порожнини. Через 7 діб дренаж видалений. Ускладнення не спостерігалися. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб торакоцентезу при гемотораксі, який включає обробку зони пункції антисептиком, виконання місцевої анестезії та прокол грудної клітки, який відрізняється тим, що прокол 1 UA 77467 U виконують в проекції верхнього краю VIII ребра в точці перетинання середньої пахвової лінії і лінії, що відповідає нижньому краю лопатки потерпілого. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2