Пристрій для знезаражування рідини

Пристрій для знезаражування рідини, що містить циліндричну камеру з патрубками для підводу та відведення рідини, бактерицидну лампу ульт рафіолетового випромінювання і захисний кварцовий чохол, який відрізняється тим, що корпус циліндричної камери розташовано вертикально для забезпечення ламінарності і рівномірності потоку рідини, вмонтовано детектор ультрафіолетового опромінення, циліндрична щілина між камерою і кварцовим чохлом становить 3-4 мм для більш ефективного опромінення рідини, камера ущільнюється прокладками із пружного матеріалу регульованої товщини. Корисна модель відноситься до галузі медицини і може бути використана для вірусінактивації білкових рідин і питної води в медицині, комунальному господарстві та харчовій промисловості. Знезаражування води і білкових біологічних рідин ультрафіолетовими променями відноситься до числа фізичних, так званих, безреагентних методів. Ці методи мають ряд істотних переваг перед хімічними методами, головною з яких є відсутність реагентів в оброблюваній рідині. Причому, в установках для знезаражування води бактерицидними променями із зануреними джерелами досягають більш інтенсивного використання ультрафіолетового випромінювання. Лампи в таких установках розміщують у спеціальних кварцових чохлах, прозорих для ультрафіолетових променів [1]. Відомі пристрої для знезаражування води за допомогою ультрафіолетового випромінювання, які містять ртутну лампу низького тиску, разом із встановленою на зовнішньому її діаметрі кварцовою трубкою, що скручена по спіралі, крізь яку тече проточна вода [2]. До недоліків впроваджених пристроїв відноситься складність виготовлення спіральної кварцової трубки, незручність очистки її внутрішньої поверхні від забруднювачів води. При цьому внут рішні стінки кварцової трубки стають мутними і погано пропускають ультрафіолетові промені. Відомомий бактерицидний пристрій для обробки води, який приймається за прототип, містить циліндричну камеру із патрубками для підводу та відведення води, бактерицидну лампу ультрафіолетового випромінювання і захисний кварцовий чохол, які встановлені коаксіальне в порожнині камери, ежектор і дві трубки, які занурені у кільцеву порожнину поміж лампою і чохлом, одна з яких з'єднана з атмосферою - озоном, що утворюється навколо ртутної лампи, а друга - з вакуумним патрубком ежектору. Сам ежектор з'єднаний з патрубком для підводу води, а патрубок відведення води обладнано регулятором тиску води в камері. Внутрішня частина циліндричної камери містить щілинну порожнину, яку виконано у вигляді гвинтової канавки, при цьому зовнішній її діаметр обладнано жорстко закріпленою смугою пружного матеріалу, наприклад, фетру або повсті, який прилягає до захисного кварцового чохла, а внутрішній діаметр гвинтової канавки виконано з високо відбиваючої поверхні [3]. Недоліком конструкції є низька ефективність знезараження води, яка викликана тим, що рідина, рухаючись по канавці з різними відбиваючими по СО 00 7835 верхнями, опромінюється ультрафіолетовими променями нерівномірно і отримує різне дозове навантаження по периметру канавки в циліндричному корпусі; складний профіль канавки утруднює очищення її стінок від забруднень. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності знезаражування рідини від вірусів, яка досягається використанням дозованого ультрафіолетового опромінення з довжиною хвилі 254нм, що забезпечується напівпроводниковим детектором, вертикальним розташуванням пристрою для забезпечення ламінарного потоку рідини та її рівномірного опромінення, спрощенням процесу очистки зовнішньої поверхні захисного кожуху і внутрішньої поверхні кварцового чохла від осідлого бруду. Циліндрична щілина між камерою і кварцовим чохлом становить 3-4мм для більш ефективної вірусінактивації рідини і ущільнюється прокладками із пружного матеріалу регульованої товщини. Корисна модель пояснюється кресленням (див. Фіг.1), де показано схему загального вигляду пристрою для знезаражування рідини за допомогою дозованого ультрафіолетового опромінення. Пристрій для знезаражування рідини містить циліндричну камеру 1 з патрубками 2 і 3 для підводу та відведення рідини. Усередині циліндричної камери 1 коаксіальне розташований чохол із кварцового скла 4, гумові прокладки 6 і 7, які фіксують положення кварцового чохла всередині камери 1 і притискаються до неї з боків гайками з різьбою 8 і 9. Усередині кварцового чохла розташована ртутна лампа низького тиску 5, яка випромінює ультрафіолетові промені, переважно з довжиною хвилі 254нм. Коаксіальне розташування її в кварцовому чохлі здійснюється за допомогою двох резинових прокладок 10 і 11. Отже, ультрафіолетове випромінювання від лампи 5 проходить через прозорий кварцовий чохол 4 у циліндричну кювету - щілину, по якій протікає в ламінарному режимі рідина і поглинає це випромінювання. Для забезпечення ламінарного потоку і рівномірного опромінення рідини пристрій для знезаражування рідини розташовується вертикально. Контроль дози ультрафіолетового опромінення здійснюється через вікно 12 за допомогою напівпровідникового детектора 13. Ущільнення вікна 12 при протіканні рідини створюється за допомогою кварцового скла 14, резинової прокладки 15 і гайки 16, що накручується на патрубок 17, де знаходиться детектор. Пристрій працює таким чином За допомогою блоку живлення від мережі змінного струму на лампу 5 подається напруга, внаслідок чого в лампі виникає дуговий розряд, що супроводжується випромінюванням ультрафіолетових променів з довжиною хвилі 254нм. Промені від лампи попадають у циліндричну кювету - щілину, в якій знаходиться рідина з вірусами, яка поглинає ці промені, і віруси інактивуються. Для збільшення ефективності впливу ультрафіолетових променів на рідину, внутрішня частина циліндричної камери покрита шаром хрому, який відбиває промені всередину кювети з рідиною. Товщина кювети вибрана оптимальною, щоб забезпечити максимальне поглинання ультрафіолетових променів рідиною з вірусами, і доля неопроміненої рідини була мінімальною. Зовнішня поверхня кварцового чохла 4 і внутрішня поверхня циліндричної камери 1 з часом обростає забрудненнями з рідини, ці поверхні стають мутними і погано пропускають ультрафіолетові промені. Це можна проконтролювати при вимірюванні дози ультрафіолетового опромінення. Тому, періодично між сеансами опромінення циліндричну камеру розбирають, очищають від забруднення поверхні, які контактували з рідиною, і замочують у посудині з хлораміном, перекисем водню або іншими дезинфікуючими розчинами. Після витримування в цих розчинах протягом 4-6 годин усі деталі промивають у проточній, а потім і в дистильованій воді декілька разів, щоб відновити працездатність пристрою для вірусінактивації. Техніко-економічний ефект від використання запропонованого винаходу полягає в тому, що вперше запропонована конструкція пристрою для знезаражування рідини, ефективність якого збільшується за рахунок оптимізації товщини поглинаючого шару, а також за рахунок зростання коефіцієнту використання бактерицидного потоку від лампи. Це дає змогу знешкоджувати віруси в білкових препаратах плазми крові і зменшити захворюваність населення України. Джерела інформації 1. Справ очник по гигиене водообеспечения / Под ред. С.Н. Черкинского. - М.: «Медицина», 1975.-С.173-177. 2. А.С. №1043112 МКИ C02F1/32. Москвин Г.А., Шкеле А.Э., Бычковский В.Я. Устройство для серилизации воды. Латвийская сельскохозяйственная академия. Опубл. 23.09.83. Бюл. №35. 3. Патент України №28848 МПК 6 C02F1/32. Кичин В.П., Сіденко В.П., Войтенко A.M. №заявки 97105020. Бактерицидний апарат для обробки води. 7835 Фіг. 1 Комп'ютерна верстка Д Шеверун Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601