Спосіб лікування діабетичної артропатії

Реферат: UA 78708 U UA 78708 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме ендокринології та ортопедії і може використовуватися для лікування ускладнень цукрового діабету (ЦД) діабетичної артропатії. Діабетична артропатія - дегенеративно-дистрофічні зміни структурних елементів суглобів. Зміни в хрящовій тканині призводять до виникнення патологічної реакції субхондральної кістки з порушенням мікроциркуляції, виникненням субхондрального остеосклерозу, листовидної перебудови, зміною форми суглобових поверхонь та утворенням крайових кістково-хрящових розростань - остеофітів. Такі зміни спочатку призводять до обмеження рухливості, а потім до розвитку контрактур. Механізм виникнення артропатій у хворих на ЦД до кінця не з'ясований. Із-за особливостей патогенезу діабетичних артропатій загальноприйняті способи лікування при даній патології є малоефективними і можуть викликати побічні ефекти. Відомий спосіб комплексного лікування деформуючого остеоартрозу у хворих з метаболічним синдромом, який полягає у призначенні етіопатогенетичного лікування хондропротекторів, не стероїдних протизапальних препаратів, внутрішньосуглобової терапії, локальної суглобової фітотерапію, поліферментних сумішей та для нормалізації глюкози крові метформіну (Васильєв Л.В. Клиническая эффективность применения сиофора (метформина) в комплексном лечении больных деформирующим остеоартрозом с метаболическим синдромом / Л.В. Васильев, Д.И. Лахин // Системный анализ и управление в биомедицинских системах. 2008. - Т.7, № 1. - С. 251-257) Недоліком данного способу лікування є недостатня ефективність базової терапії, малотривалий лікувальний ефект, необхідність приймання додаткових протизапальних засобів та доповнюючої цукрознижуючої терапії. Також відомий спосіб лікування остеоартрозу у поєднанні з атеросклерозом та цукровим діабетом II типу шляхом призначення стандартного етіопатогенетичного лікування та додатково піаглітазону (Пат. № 70262 U, МПК А61 К31/00, опубл. 11.06.2012, Бюл. № 11). Комбінація даних препаратів підвищує ефективність лікування. Стандартне протизапальне лікування застосовується протягом тривалого часу. Крім того, застосування даної схеми пов'язане із слабким цукрознижуючим ефектом піоглітазону та можливим розвитком побічних ускладнень. Останніми дослідженнями доведено, що при тривалому вживанні піоглітазону можливий розвиток раку сечового міхура, серцевої недостатності, негативний вплив на функціональний стан кісткової тканини. В основу даної корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування діабетичної артропатії шляхом підбору такої схеми застосування препаратів, яка б ураховувала особливості ураження суглобів у хворих на цукровий діабет та метаболічні зміни у даної категорії хворих, які викликані основним захворюванням. Призначення нестероїдних протизапальних препаратів, поєднуючи короткі ін'єкційні та таблетовані курси, дозволить знизити рівень запального процесу, вираженість побічних ефектів, які є небезпечними при ЦД, зменшити інтенсивність больового синдрому і скоротити термін лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, що включає застосування етіопатогенетичної терапії, згідно з корисною моделлю, пацієнту призначають нестероїдний протизапальний препарат, наприклад диклоберл, який спочатку вводять внутрішньом'язово по 75 мг (3 мл) 1 раз на добу протягом 5 днів, а потім по 50 мг перорально 1 раз на добу курсом 714 діб. Доведено, що характерною особливістю уражень суглобів при ЦД є те, що в патологічний процес в першу чергу включається периартикулярна сполучна тканина, і тільки в окремих випадках, розвиваються вторинні кісткові зміни. Структура тканин порушується, хрящ розм'якшується, розпушується, з'являються тріщини, виникає фрагментація суглобового хряща. Основною скаргою пацієнтів є больовий синдром. Враховуючи це, пацієнту призначають комплексне лікування спочатку ін'єкційними, а потім таблетованими формами протизапального препарату. Така комплексна терапія знижує рівень прозапальних цитокінів, які приймають участь у патогенезі практично всіх ускладнень ЦД, що має неабияке значення, адже діабетичні артропатії найчастіше розвиваються на фоні інших ускладнень ЦД - нейро- та ангіопатій. Спосіб здійснюється наступним чином Пацієнту з установленим діагнозом діабетичної артропатії призначають етіопатогенетичне лікування на тлі цукрознижуючої терапії. Наявність і ступінь вираженості діабетичної артропатії оцінюють за методикою A. Rosenbloom - хворому пропонують скласти долоні одна до одної. За наявності обмеження рухливості суглобів пальці не прилягають один до одного щільно, визначаються контрактури, що розповсюджуються на один або декілька суглобів кисті, рідше суглоби кінцівок, шийного відділу хребта. Силу больового синдрому визначають за допомогою 60 1 UA 78708 U 5 10 15 20 25 30 візуальної аналогової шкали Huskisson. Ранкову скутість за шкалою WOMAK. Вираженість больового синдрому по ВАШ та за індексом Лекена. Пацієнту призначають нестероїдний протизапальний препарат, наприклад диклоберл. Препарат спочатку вводять внутрішньом'язово по 75 мг (3 мл) 1 раз на добу протягом 5 днів. Потім продовжують перорально по 50 мг 1 раз на добу, курс лікування становить 7-14 діб. Приклад. Хвора К., 1957 р.н., страждає ЦД 2 типу протягом 12 років. Отримує цукрознижуючу терапію: Глюкофаж по 1000 мг - 2 рази на добу, Амаріл - 4 мг - 1 раз на добу. Останні 2 роки скаржиться на біль в суглобах. Артропатію не лікувала. Хворій проведено додаткове обстеження. Виявлено наявність діабетичної артропатії третього ступеня (контрактура Дюпюітрена). Призначено лікування за розробленим способом. Оцінка функціональних можливостей хворого, яка визначалася за індексом Лекена у балах, показала вірогідне зниження всіх показників (наявність болі, максимальну відстань пересування, труднощі при підйомі та спуску по сходах та ін.) уже через 7 днів після початку лікування. Крім того відмічено покращення об'єму рухів та зменшення больового синдрому за шкалою Huskisson. Курс лікування становив 12 діб. Побічних ефектів від прийому препарату не спостерігалося. В подальшому було рекомендовано проводити даний курс лікування при загостренні діабетичної артропатії. Даним способом проліковано 60 пацієнтів з позитивним ефектом в 95 % випадків. Таким чином, спосіб лікування діабетичної артропатії є ефективним, дозволяє максимально запобігти побічним ефектам групи нестероїдних протизапальних засобів та рекомендується для використання в клінічній практиці. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування діабетичної артропатії, що включає застосування етіопатогенетичної терапії, який відрізняється тим, що пацієнту призначають нестероїдний протизапальний препарат, наприклад диклоберл, який спочатку вводять внутрішньом'язово по 75 мг 1 раз на добу протягом 5 днів, а потім по 50 мг перорально 1 раз на добу курсом 7-14 діб. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2