Спосіб одержання препарату для специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин

Спосіб одержання препарату для специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин, що включає одержання профілактичної суміші, який відрізняється тим, що використовують комплекс антитіло-антиген - сироватку, змішану з інактивованою бактеріальною масою гомологічного збудника Корисна модель, відноситься до ветеринарної медицини, зокрема до способів профілактики масових інфекційних шлунково-кишкових захворювань молодняка тварин, зумовлених дією умовнопатогенних мікроорганізмів Захворювання новонароджених тварин, що перебігають з симптомокомплексом розладу функції шлунково-кишкового тракту, залишаються однією з найболючіших проблем промислового тваринництва багатьох країн світу Не зважаючи на наявність цілого ряду засобів профілактики таких захворювань, залишається актуальною проблема підвищення їх ефективності ВІДОМІ способи специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин, засновані на використанні імунних сироваток "Полівалентної антитоксичної сироватки проти паратифа і колібацильоза телят, ягнят, овець, Птахів" [Ветеринарные препараты Справочник Под ред Д Ф Осидзе - М , 1981г], „Спосіб одержання антиадгезивної та антитоксичної сироватки проти с сальмонельозів та ешерихюзів тварин" [Патент на винахід Україна, А61К39/40, №32341, Опубл 16 86 2004, Бюл №8], „Спосіб одержання сироватки проти сальмонельозів та інфекційного ринотрахеїту телят" [Патент України на винахід №49299, А61К39/085, Заявл 25 10 2001, Опубл 16 09 2002 Бюл №9], тощо, та способи профілактики, що засновані на використанні вакциних препаратів „Способ получения ассоциированной вакцины для профилактики инфекций, вызываемых условно-патогенными бактериями" [патент России №2035189], „Спосіб виготовлення вакцини шактивованої проти набрякової хвороби (коліентеротоксеми) поросят" [Деклара ційний патент на винахід 2002107768 Україна, А61К39/102, №57410 А, Заявл 1 10 2002, Опубл 15 06 2003 Бюл №6], „Спосіб виготовлення інактивованої вакцини проти сальмонельозів тварин" [Деклараційний патент 99031183 Україна, МПК6 А61К39/102, №33502 А, Заявл 03 03 99, Опубл 15 02 2001 Бюл №1], „Спосіб виготовлення вакцини проти стрептококових та/або стафілококових інфекцій тварин" [Патент на винахід Україна, А61К39/085, А61К39/09, №41546, Опубл 15 06 2004, Бюл №6] Вказані способи профілактики є близькими за технічним рішенням до об'єкту, що заявляється Використання вказаних засобів (вакцин, імунних сироваток) забезпечує профілактику інфекційних захворювань у тварин, проте у господарствах, де реєструються порушення зооппєнічних норм утримання та ГОДІВЛІ тварин, що в свою чергу зумовлює суттєве зниження рівня резистентності, ефективність застосованих засобів специфічної профілактики невисока В цих випадках застосування вказаних препаратів не забезпечує захист чутливих тварин від ди патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів, що обумовлює масові захворювання поросят, телят, ягнят, птиці (сільськогосподарської та декоративної), лошат, цуценят хутрових звірів, лабораторних тварин (морських свинок, мишей, щурів) Найближчим аналогом може бути „Способ профилактики желудочно-кишечных заболеваний новорожденных телят" [SU №1814207 кл А61К31/00, от 26 02 1990], за допомогою цього рішення проводять профілактику шлунково О О) 00 О) 7890 кишкових захворювань у телят, але за допомогою вказаного способу не можливо провести специфічну профілактику саме масових інфекційних хвороб тварин різних видів, що є недоліком. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб одержання препарату для специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин, що включає одержання профілактичної суміші, шляхом використання комплексу антитіло-антиген (АТ-АГ) - сироватка змішана з інактивованою бактеріальною масою гомологічного збудника, щоб забезпечити спосіб одержання препарату для специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин. Спосіб виконується таким чином: одержують імунну сироватку до певного збудника, сироватку змішують з інактивованою бактеріальною масою гомологічного збудника. Одержаний препарат використовують для екстреної специфічної профілактики інфекційних захворювань молодняка тварин. Приклад 1. Одержання комплексу АТ+АГ (показано на моделі експериментального ешерихіозу) ешерихіозу; З метою одержання імунної сироватки кролів масою 2,5кг імунізували формалінізованою бактеріальною масою Esherichia coli №866 (09:І_Т) у зростаючих дозах (0,3; 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 і 3,0мл, концентрація 4млрд.мк. клітин/мл у фізіологічному розчині) шестикратно з тижневим інтервалом. Кров у кролів відбирали через 7 днів після останнього введення антигену. Рівень антитіл у реакції аглютинації з отриманою сироваткою становив 11 Іодг. Комплекс АТ+АГ одержували шляхом змішування бактеріальної суспензії штаму Е. coli №866 (з концентрацією 4млрд. мк. клітин/мл) і нативною кролячою сироваткою в рівних співвідношеннях. Приклад 2. Умови проведення експериментів. Для проведення досліджень було сформовано 9 груп мишей по 20 голів в кожній. Тваринам вводили: - 1гр. комплекс АТ+АГ внутрішньочеревно у дозі 0,15мл; - 2гр. - комплекс АТ+АГ внутрішньочеревно у дозі 0,3мл; - Згр. - комплекс АТ+АГ підшкірно у дозі 0,15мл; - 4гр. - комплекс АТ+АГ підшкірно у дозі 0,Змл; - 5гр. - формалінізовану бактеріальну масу Е. соїі №866 (4млрд.мк.клітин/мл) підшкірно у дозі 0,Змл; - бгр. - імунну сироватку підшкірно у дозі 0,Змл; - 7гр. - комплекс АТ+АГ перорально у дозі 0,Змл; - 8гр. формалінізовану бактеріальну масу Esherichia coli №866 перорально у дозі 0,Змл; - 9гр. контроль (інтактні тварини). Через 5 днів після введення препаратів у 10 тварин з кожної групи під ефірним наркозом тотально відбирали кров, а 10 інших заражали летальною дозою добової культури Esherichia coli №866 (І_0юо-200млн.мк.кл.). За зараженими тваринами вели спостереження протягом 10 днів. В крові визначали лейкограму та виводили лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛИ) та фагоцитарну активність. В сироватці визначали рівень антитіл у реакції аглютинації, рівень гетерофільних аглютинінів, лізоцимну активність - турбідиметрич ним методом за Перрі X. в модифікації Гранта загальний білок - рефрактометричне, серомукоїди спектрофотометричним методом за Веймером та Мошиним. Математичну обробку одержаних результатів проводили використовуючи стандартні методи варіаційної статистики. Приклад 3. Визначення ефективності запропонованого способу профілактики. Аналіз одержаних результатів свідчить, що застосування комплексу АТ+АГ у всіх випробуваних дозах через 5 діб» обумовлює підвищення показників імунореактивності у дослідних тварин. 1. Одержані результати свідчать (таблиця), що внутрішньочеревне введення комплексу АТ+АГ у дозі 0,15мл і 0,3мл (групи 1 і 2) забезпечило підвищення лізоцимної активності майже у 2 рази в порівнянні з контрольною групою; сприяло підвищенню фагоцитарної активності в 1,3 і 1,4 рази відповідно (до 65,6% і 72,7% відповідно) в порівнянні з даним показником у контрольних тварин; зареєстровано суттєве підвищення рівня антитіл у реакції аглютинації (до 5 Іодг) і рівня гетерофільних аглютининів (до 5 Іодг), рівень цих показників у контрольній групі коливався в межах - 2 Іод2. Загибель тварин після контрольного зараження при введенні препарату у дозі 0,15мл становила 70%, а при дозі 0,Змл - 50%, у контрольній групі загибель тварин становила 100%. Одержані результати свідчать про те, що введення до організму тварин комплексу АГ+АТ обумовлює суттєві зміни в кількісному співвідношенні різних груп лейкоцитів, які досить об'єктивно можна охарактеризувати показником ЛИ - застосування АТ+АГ обумовлює підвищення показника ЛП на 25% і 37% відповідно, що вказує на розвиток токсикозу у дослідних тварин. 2. Підшкірне введення комплексу АТ+АГ в дозах 0,15 і 0,Змл (групи 3 і 4) обумовлювало підвищення лізоцимної активності до 31,5мкг/мл і 33,7мкг/мл відповідно, що у 2,5 рази вище в порівнянні з контролем. Фагоцитарна активність макрофагів, також, підвищується на 60% і 66% відповідно, тобто в 1,6 рази вище від контрольних показників. Рівень ЛП у цих групах змінювався недостовірне відносно показника ЛП в контрольній групі, що свідчить про відсутність розвитку токсикозу у тварин. Рівень захисту дослідних тварин при відтворенні експериментального ешерихіозу становила 60% і 70% відповідно. 3. При пероральному введенні комплексу АТ+АГ суттєво зростає лізоцимна активність - в 3,2 рази. ЛП підвищився на 12,5%. Спостерігається підвищення фагоцитарної активності на 55,4% в порівнянні з контрольною групою. Рівень специфічних антитіл та гетерофільних аглютинінів знаходився в межах 5 Іодг. Пероральне введення інактивованого антигену призводить до підвищення лізоцимної активності в 2 рази в порівнянні з контрольними показниками; фагоцитарна активність підвищилась на 33%; зареєстровано зниження показника ЛП на 31,3% в порівнянні з контролем. Рівень специфічних антитіл та гетерофільних аглютинінів знаходився в межах 5 Іодг і 4 Іод2. ВІДПОВІДНО. Рівень захисту лабораторних тварин після зараження становив 60%. 4. Введення інактивованого антигену підшкірно (група 5) обумовлює підвищення рівня антитіл (до 6 log2) у реакції аглютинації та вмісту гетерофільних аглютинінів (до 6 log2); лізоцимна активність, також, помітно зростала - на 68% в порівнянні з контролем. Рівень фагоцитарної активності залишався незмінним. Показник ЛИ знижувався на 25%. Застосування інактивованого бактерину обумовлювало захист лише 50% щеплених тварин. 5. Введення імунної сироватки підшкірно забезпечувало підвищення рівня антитіл до 7 Іодг, рівень гетерофільних аглютинінів підвищився до 6 Іодг у порівнянні з контрольною групою (3 Іодг); лізоцимна активність підвищилась в 2,2 рази в порівнянні з контрольним показником. Фагоцитарна активність була вищою від контрольного показника на 10%, а показник ЛИ знижується на 7,3% в порівнянні з контрольною групою. Рівень захисту при експериментальному ешерихіозі становив 50%. Приклад 4. Аналіз одержаних результатів. Таким чином, при застосуванні комплексу АТ+АГ рівні специфічних антитіл та гетерофільних аглютинінів суттєво зростають по відношенню до контрольних показників, але не зареєстровано суттєвої динаміки цих показників при збільшенні дози; помітні зміни відбуваються лише серед таких показників, як лізоцимна активність, фагоцитарна активність та показник ЛИ. Різниця між рівнем показників імунореактивності, що обліковувались, при застосуванні комплексу АТ+АГ внутрішньочеревно та підшкірно, була недостовірною, проте введення АТ+АГ підшкірне мало більш виражену стимулюючу дію на імунну систему в порівнянні з іншими групами, а також з контрольними показниками. Так, реєстрували підвищення лізоцимної та фагоцитарної активності. Проте показник ЛП значно підвищувався при введенні препарату внутріш ньочеревне (в межах 25-37%), що вказує на розвиток інтоксикації у організмі дослідних тварин. При підшкірному та пероральному способах введення комплексу АТ+АГ реєстрували зниження показника Л11, що свідчить про пом'якшену дію застосованого препарату на імунну систему і, зокрема, відсутність розвитку токсикозу у організмі дослідних тварин. Ці результати відповідають даним літератури про те, що значні зміни ЛП, наприклад, спостерігаються при імунізації, коли підвищується кількості моноцитів у крові. Вважаючи на одержані дані, важливо зазначити, що пероральне введення імунотропних препаратів стимулює швидкий розвиток місцевого і системного імунітету. Приклад 5. Випробування запропонованого способу у виробничих умовах. Для екстреної специфічної профілактики шлунково-кишкових захворювань новонароджених поросят, обумовлених дією асоціації умовнопатогенних бактерій (ешерихій, сальмонел, протеїв, клебсієл, стафілококів, стрептококів) новонародженим поросятам вводили комплексний антиген та гіперімунну сироватку. Одержану суміш вводили поросятам добового віку орально одноразово у 3 дозі Зсм , всього було оброблено 300 поросят. Поросят контрольної групи (п=300) профілактичним обробкам не піддавали. За тваринами дослідної і контрольної груп вели спостереження протягом 26 діб (до відлучення від свиноматок). Аналіз одержаних результатів свідчить про те, що серед поросят дослідної групи за період спостереження захворіло 48 поросят (16%), в той час коли в контрольній групі захворіло 50% тварин, з яких загинуло 16 (10,7%). Серед поросят дослідної групи за період спостереження (26 діб) рівень збереженості був 100%. Спосіб одержання препарату для специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин, зумовлених дією інфекційного етіологічного фактору знайде застосування в ветеринарній медицині для специфічної профілактики масових захворювань молодняка тварин в тваринницьких господарствах. 7890 Таблиця Спосіб одержання препарату для специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин Показники 1 1. Реакція аглютинації 2. Рівень гетерофільних аглютинінів 3. Лізоцимна активність, мкг/мл 4.Серомукоїди, мг/мл 5. Загальний білок, % 6. Лейкоцитарний індекс інтоксикації 7. Фагоцитарна активність, % 8. Фагоцитарне число 2 3 4 1:32 1:32 1:32 1:32 1:32 1:32 1:32 Групи тварин 5 1:32 6 7 8 контроль 1:64 1:128 1:32 1:64 1:4 1:64 1:64 1:32 1:16 1:8 25,3±0,3* 26,4±0,4* 31,5±0,3 33,7±0,9* 21,9±0,9 29,4±0,5* 42,2±0,2 26,4±0,5* 13,0±0,6 0,48±0,01* 0,5±0,1 0,4±0,1 0,45±0,1* 0,2±0,1 0,5±0,1* 0,5+0,1 5,7±0,1* 5,9±0,3 6,3±0,1* 6,6±0,1* 6,1±0,1* 6,1±0,1* 5,7±0,1* 5,7±0,1* 0,2±0,1* 0,2±0,1* 0,2±0,1* 0,2±0,1* 0,1±0,1* 0,2±0,1 0,2±0,1 0,3±0,1 0,4±0,1 5,3±0,1 0,1±0,1* 0,2±0,1* 77,7±1,1 72,7±2,1* 80,0±1,2* 83,3±1,0* 5,0±1,25 55,6±1,1* 77,7±1,1 66,6±1,6* 50,0±2,0 7,7±1,2* 16,9±1,2 12,4±0,6* 21,4+1,8* 16,2+0,1 18,2+0,1* 7 7+1,2* 10,5±0,2 10,5±0,1 Примітка: * - р