Спосіб діагностики жовтяниць

Реферат: UA 79619 U UA 79619 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, до різних її галузей, і може бути використана у інфектології, хірургії, терапії, гастроентерології для розпізнавання рівня виникнення жовтяниці. У сучасному світі невпинно зростає кількість хвороб, що супроводжуються жовтяницями. Це, насамперед, відбувається завдяки вірусним гепатитам (ВГ). На земній кулі зараз тільки за вельми приблизними обрахунками близько 2 мільярдів осіб уражені вірусами гепатитів А-Е. Подібна тенденція до підвищення рівня захворюваності існує й при хворобах з неінфекційними причинами жовтяниць: токсичні гепатити, алкогольна хвороба печінки, холелітіаз, пухлини гепатопанкреатичної ділянки, гемолітична анемія. Лікар усе частіше зустрічається із ситуаціями, іноді дуже складними, коли необхідно ургентно проводити диференціальну діагностику жовтяниць [2]. На жаль, у процесі проведення диференціальної діагностики допускається значна кількість помилок. Це стає можливим через деякі причини. Так в останній час змінились, іноді докорінно, наші уявлення про необхідність застосування різних методів лабораторної та інструментальної діагностики. Постійно впроваджуються нові методи для розпізнавання жовтяниць [3]. Це приводить до збільшення варіантів їхньої розшифровки, в чому може "заплутатися" практикуючий лікар, тому що можливості людської пам'яті обмежені. Запам'ятати велику кількість тестів, їх норм, послідовність чи оцінити доцільність їх застосування в тих або інших випадках дуже складно [1]. Подолати ці перешкоди частково вдається у розвинених країнах завдяки впровадженню в сучасну медицину методів комп'ютеризації. Приладно-комп'ютерні програми аналізують стан пацієнта. Скористатися віртуальним досвідом та вмінням видатного фахівця-експерта дозволяють експертні комп'ютерні системи [4]. Відомі способи комп'ютерної діагностики [3,4,5], але такі програми закордонного походження працюють в інших мовах спілкування, мають високу ціну, побудовані у відповідності до інших систем охорони здоров'я і тому не можуть бути застосовані в Україні. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб діагностики визначення рівня виникнення жовтяниці у хворих на вірусні гепатити. Технічний результат від впровадження корисної моделі буде полягати у підвищенні швидкості, точності діагностики рівня виникнення жовтяниці, що буде сприяти покращенню наслідків подальшого лікування хворих. Залежно від того, чи буде виявлена надпечінкова, печінкова або обтураційна жовтяниця будуть призначені відповідні рекомендації з подальшої діагностики і тактики лікування. Такий підхід дозволить утриматися від нераціонального призначення досліджень і лікувальних засобів хворим. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає проведення клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, згідно з корисною моделлю, визначають рівень білірубіну та його фракцій, активність амінотрансфераз, за допомогою ультразвукового сканера визначають розміри холедоха, жовчного міхура та проток, після цього включають експертну програму, вводять 38 кваліфікаторів-показників, програма робить 6 виборів-висновків про причину жовтяниці і видає рекомендації для подальшого ведення хворого в залежності від підрахованої програмою оцінки ймовірності, внаслідок цього забезпечується раннє розпізнавання виду жовтяниці. Спосіб здійснюється наступним чином. В крові хворого досліджують показники загального аналізу крові, досліджують за допомогою біохімічного аналізатора на рівень білірубіну та його фракцій, активність амінотрансфераз, за допомогою ультразвукового сканера визначають розміри холедоха, жовчного міхура та проток. Після цього включають експертну програму, на моніторі з'являється перша сторінка меню, яка знайомить користувача з суттю програми. Починаючи з другої сторінки програми, від користувача потребують послідовно введення 38 кваліфікаторів-показників, які мають свої градації. На одній сторінці вводять 1 кваліфікатор. На будь-якому етапі спілкування з програмою користувач може перервати цей процес, якщо якийсь показник не був визначений попередніми дослідженнями. Послідовність віртуальних вікон задає той уніфікований необхідний набір діагностичних тестів, що дозволяє лікарю його не тримати у пам'яті. Для деяких кваліфікаторів, показники яких важко визначити в умовах нижчих ланок охорони здоров'я, передбачена градація "Немає даних", що дозволяє провести діагностику з меншим напруженням. Після закінчення введення градацій усіх кваліфікаторів експертна програма може видати 6 виборіввисновків із рекомендаціями по подальшому дообстеженню та лікуванню в залежності від підрахованої програмою оцінки ймовірності (від 0 до 10). "1. Результати біохімічних досліджень свідчать на користь надпечінкової жовтяниці", "2. Результати біохімічних досліджень скоріше за все свідчать на користь печінкової жовтяниці, викликаної вірусами гепатитів - потрібно провести 1 UA 79619 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 специфічну діагностику - дослідити маркери ВГ", "3. Результати біохімічних досліджень не виключають можливість печінкової жовтяниці, можливо й викликаної вірусами гепатитів, або холестатичної жовтяниці - потрібно провести ультразвукове дослідження стану печінки та жовчних шляхів, оцінити ще раз клінічні ознаки хвороби та інші лабораторні тести", "4. Результати досліджень скоріше за все свідчать про холестатичну жовтяницю", "5. Не можна виключити лептоспіроз - необхідно провести РМАЛ, додати до лікування антибіотики пеніцилінового ряду", "6. Отримані результати непевні - потрібно перевірити тести та знову звернутися до програми". При цьому є можливість надрукування отриманого висновку задля вклеювання його до історії хвороби. Апробацію запропанованого способу було проведено на кафедрі інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця при обстеженні 84 хворих із різними видами жовтяниць за період 2005-2007 pp. Паралельно показники оцінювались досвідченими лікарями-експертами різних спеціальностей і лікарем-початківцем. Висновки роботи експертної комп'ютерної програми співпали із висновками досвідчених лікарів, але були швидшими. Лікарпочатківець поступився результатами програмі, видавши правильні висновки у 72,6 % випадків. Наводимо приклади застосування запропонованого способу. Приклад 1. Хвора Л., № 0000432 історії хвороби, була госпіталізована до стаціонару 12.05.2004 року. Попередній діагноз: "Вірусний гепатит?". Звертання до експертної комп'ютерної програми з введенням градацій 38 показників-кваліфікаторів привело до появи висновку програми "Результати біохімічних досліджень скоріше за все свідчать на користь печінкової жовтяниці, викликаної вірусами гепатитів - потрібно провести специфічну діагностику дослідити маркери ВГ - імовірність 8". Цей висновок у подальшому був підтверджений досвідченими лікарями. Приклад 2. Хворий P., № 0001089 історії хвороби, був госпіталізований до стаціонару 17.10.2004 року. Попередній діагноз: "Обтураційна жовтяниця?" Звертання до експертної комп'ютерної програми з введенням градацій 38 кваліфікаторів привело до появи висновку "Результати досліджень скоріше за все свідчать про холестатичну жовтяницю - імовірність 7". У подальшому висновок співпав із думкою досвідченого лікаря-хірурга. Таким чином, рання діагностика жовтяниць за допомогою комп'ютерної програми дозволила раніше виявити рівень виникнення жовтяниці, призначити необхідну спеціальну діагностичну тактику, лікувальні патогенетично обумовлені засоби. Джерела інформації: 1. Яхонтова О.И., Рутгайзер Я.М., Валенкевич Л.Н. Желтуха // Клин. мед.-1998. - №10. - С. 59-64. 2. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей. - М: ГЭОТАР Медицина, 1999. - С. 540-548. 3. Camma С, Garofalo G., Almasio P. and alt. A performance evaluation of the expert system "Jaundice" in comparison with that of three hepatologists // J. of Hepatology.-1991. - V. 13. - P. 279285. 4. Lindberg G., Bjorcman A., Knill-Jones R.P. Computer aided diagnosis of jaundice. A comparison of two data bases // Scand. J.Gastroenter.-1987. - V. 128. – P. 180-189. 5. Waterman D. Some questions about expert systems // J. Computer's Technology.-1994. - V. 2. - P. 68-79 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностики жовтяниць, що передбачає проведення клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень, який відрізняється тим, що визначають рівень білірубіну та його фракцій, активність амінотрансфераз, за допомогою ультразвукового сканера визначають розміри холедоха, жовчного міхура та проток, після цього включають експертну програму, вводять 38 кваліфікаторів-показників, програма робить 6 виборів-висновків про причину жовтяниці і видає рекомендації для подальшого ведення хворого в залежності від підрахованої програмою оцінки ймовірності, внаслідок цього забезпечується раннє розпізнавання виду жовтяниці. 55 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2