Спосіб закріплення тензодатчика усередині сталебетонного елемента

Реферат: UA 79772 U UA 79772 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до вимірювальної техніки, а саме до способів закріплення вимірювальних елементів усередині сталебетонного елемента, і може бути використана для визначення напружено-деформованого стану сталебетонних елементів. Відомі способи закріплення вимірювальних елементів усередині сталебетонного елемента (патент RU 2348899, кл. G01В 7/16, 10.03.2009 г.; СРСР № 120664, кл. G01B 7/18, 1958 г.; US 2599578, кл. 73/88.5, 1951 г.; SU № 135190 А1, кл. G01B 7/18, 1987 г.). Основна ідея цих способів полягає у тому, що поверхні декількох пластин з затверділого в'яжучого та базові поверхні тензорезисторів покривають шаром в'яжучого, розташовують у заданих положеннях тензорешітки на пластинах, притискають їх до пластин, полімеризують в'яжуче, розташовують пластини у заданих положеннях на випробуваному об'єкті, заливають простір навколо них в'яжучим та полімеризують його. Найбільш близьким за сукупністю ознак до корисної моделі, що заявляється, є відомий спосіб закріплення вимірювальних елементів усередині матеріалу моделі (патент RU 2348899, кл. G01B 7/16, 10.03.2009 г.), який передбачає, що у збірно-розбірну форму встановлюють просторову багатокомпонентну розетку тензорезисторів хрестоподібного поперечного перерізу, виконаного у вигляді ланцюга трикомпонентних малобазних тензорезисторів, розташованих на основі на заданих відстанях, які забезпечують вимірювання просторових складових головних деформацій по перерізу об'єкта у заданих точках. Недоліком вище згаданого способу закріплення вимірювальних елементів усередині матеріалу моделі є створення кожного разу нової просторової решітки тензодатчика для кожної моделі випробувань, труднощі закріплення та точного розташування тензодатчика у відповідних точках моделі. Вирішенням даних недоліків є використання нового способу закріплення вимірювальних елементів. Задачею корисної моделі є створення нового способу закріплення тензодатчика усередині сталебетонного елемента, який дає змогу точно розташовувати та зручно закріплювати тензодатчик усередині сталебетонного елемента. В основу корисної моделі поставлена задача зменшення часу на технологічні операції, вдосконалення та спрощення способу закріплення вимірювальних елементів усередині сталебетонного елемента за рахунок використання створених заздалегідь тензодатчиків. Корисна модель, яка пропонується, пояснюється на кресленні. Конструкція сталебетонного елемента складається з: пластини, на якій закріплюється один кінець струни (льоски) 1, струни (льоски) 2, тензодатчика 3, сталевої обойми 4, вивідних дротів 5, жорсткого штампу для передачі навантаження на сталебетонний елемент 6, верхнього стрижня для натягування льоски 7, отвору для виводу дротів 8. Закріплення тензодатчика усередині сталебетонного елемента виконується наступним чином. З одного боку сталевої обойми 4 кріпиться пластина 1. До пластини 1 закріплюється один кінець струни (льоски) 2, другий кінець якої закріплюється до тензодатчика 3. З іншого краю тензодатчика 3 закріплюється другий відрізок струни (льоски) 2. Інший кінець другого відрізка струни (льоски) 2 кріпиться до верхнього стрижня 7. Потім виконується натягування струни (льоски) 2, та фіксується положення тензодатчика 3, за допомогою стрижня 7. Після цього виконується бетонування сталевої обойми 4. Перед проведенням випробування пластину 1 та стрижень 7 знімають зі сталевої обойми, потім на сталебетонну обойму встановлюється штамп 6, крізь отвір 8 протягують вивідні дроти 5, які підключають до вимірювального пристрою. Використання такого способу закріплення тензодатчика усередині сталебетонного елемента дозволяє визначити деформацію бетонного осердя сталебетонного елемента. Даний спосіб значно зменшує витрати часу на технологічні операції, спрощує закріплення тензодатчика усередині сталебетонного елемента, а також усуває ймовірність пошкодження вивідних дротів під час випробування. Дане рішення дозволить більш детально вивчити напруженодеформований стан сталебетонного елемента, дослідити ефект обтиснення бетонного осереддя. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб закріплення тензодатчика усередині сталебетонного елемента, який відрізняється тим, що з одного боку сталевої обойми кріплять пластину, до якої закріплюють один кінець струни (ліски), другий кінець якої закріплюють до тензодатчика, з іншого краю тензодатчика закріплюють другий відрізок струни (ліски), інший кінець другого відрізка струни (ліски) кріплять до верхнього стрижня, за допомогою якого виконують натягування струни (ліски) та фіксацію положення тензодатчика, після цього виконують бетонування сталевої обойми. 1 UA 79772 U Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2