Глушник шуму випуску газів двигуна внутрішнього згоряння

1. Глушник шуму випуску газів двигуна вн утрішнього згоряння, який містить корпус із передньою та задньою торцевими стінками, дві перегородки, що поділяють корпус на три камери: впускну, проміжну та випускну, впускний та випускний перфоровані патрубки, внутрішні зрізи яких C2 2 (19) 1 3 79868 Поперечна перегородка має одну плоску грань, і дві відбортовки. Площина грані поперечної перегородки паралельна до торця корпусу. Зовнішня відбортовка має контакт із внутрішньою поверхнею корпусу, вн утрішня - із зовнішньою поверхнею перфорованого патрубка. Форма поперечної перегородки розглянутого глушника свідчить про те, що перегородку встановлюють у корпусі за допомогою зварювання. Зварні точки створюють методом контактного зварювання на зовнішній поверхні зовнішньої відбортовки та на внутрішній поверхні корпусу. Недоліком відомої конструкції є низька ефективність шумоглушіння, бо глушники з однією розширювальною камерою та двома поглинальними каналами малоефективні для забезпечення норм ЄВРО-2 та ЄВРО-3. Задача цього технічного розв'язання - підвищення ефективності глушника. Підвищення ефективності глушника досягається за рахунок зміни форми перегородки. Цим організується такий рух потоку газів через проміжну камеру, при якому відбуваються додаткові процеси глушіння шуму, а саме, створена перегородками форма проміжної камери дозволяє здійснити послідовно два процеси розширення газу. Поставлена задача досягається за рахунок того, що в глушнику шуму випуску газів двигуна внутрішнього згоряння, який містить корпус із передньою та задньою торцевими стінками, дві перегородки, що поділяють корпус на впускну, проміжну та випускну камери, впускний та випускний перфоровані патрубки, внутрішні зрізи яких розміщено в проміжній камері, впускну та випускну камери заповнено звукопоглинальною набивкою, осі впускного та випускного перфорованих патрубків розміщені паралельно відносно один одного, а поверхня кожної перегородки включає центральну грань і прилеглі до неї прохідну поперечну грань з отвором у центральній її частині, через який проходить впускний або випускний перфорований патрубок, непрохідну поперечну грань та дві периферійні грані, при цьому прохідна поперечна грань і прилеглі до неї периферійні грані напрямлені в один бік відносно центральної грані, а непрохідна поперечна грань - у протилежний, причому перегородки розміщено в корпусі з можливістю номінального зіткнення їхніх центральних граней таким чином, що непрохідні поперечні перегородки розміщено на протилежних кінцях корпусу глушника. Найкращим є виконання поверхні перегородок із перфорацією. Оптимальний варіант конструкції глушника одержують, коли поверхню переходу між прохідною поперечною та центральною гранями виконано по радіусу, а на зовнішній поверхні центральної грані, поверненої в бік непрохідної поперечної грані, виконано похилий виступ. Форма перегородок дозволяє поділити проміжну камеру на три зони з різним поперечним перерізом. Перша по ходу газів зона обмежена внутрішньою поверхнею корпусу, центральною гранню, двома периферійними гранями та непрохідною поперечною гранню однієї перегородки та прохід 4 ною поперечною гранню другої перегородки. Друга зона поділена на дві частини, кожна з яких обмежена внутрішньою поверхнею корпусу, центральною гранню та однією периферійною гранню однієї перегородки, центральною гранню та однією периферійною гранню другої перегородки. Третя зона обмежена тими же поверхнями, що і перша зона. Площа поперечного перерізу проміжної камери першої зони, а також і третьої зони, більше ніж загальна площа поперечного перерізу другої зони проміжної камери. При русі газів через проміжну камеру в першій зоні відбувається розширення потоку, у другій зоні потік поділяється на дві частини й звужується, у третій зоні потік знову розширяється. Такий рух потоку ви хлопного газу через проміжну камеру рівноцінний проходженню його послідовно через дві розширювальні камери. Прототип же має тільки одну розширювальну камеру. При однаковій кількості деталей, у порівнянні з прототипом, форма перегородки дозволяє здійснити замість одного два послідовних процеси розширення, завдяки цьому підвищити ефективність глушника. Для отримання додаткового ефекту заглушення перегородки мають перфорацію. Енергія коливань у проміжній камері поглинається звукопоглинальною набивкою, розташованою у впускній та випускній камерах. Застосування зварювання для кріплення всіх граней перегородки до корпусу в пропонованій конструкції можливо, але технологічно складніше, ніж у конструкції прототипу. Це обумовлено тим, що простір усередині корпусу, у якому оперують зварювальним інструментом, обмежений центральною гранню перегородки. Висока технологічність процесу складання досягається за рахунок форми перегородки. Для цього поверхню переходу між прохідною поперечною та центральною гранями виконано по радіусу, а на зовнішній поверхні центральної грані, поверненої в бік непрохідної поперечної грані, є похилий виступ. Це дозволяє під час складання вибрати проміжок між прохідними поперечними та периферійними гранями перегородок та внутрішньою поверхнею корпусу за рахунок відносного зміщення перегородок. Це забезпечує більш технологічну, ніж при зварюванні, фіксацію перегородок. Винахід пояснюється наступними графічними матеріалами: Фіг.1 - глушник, поздовжній розріз; Фіг.2 - перегородка, головний вигляд; Фіг.3 - перегородка, вигляд зліва; Фіг.4 - перегородка, вигляд зверху; Фіг.5 - глушник, поперечний розріз по А-А Фіг.1; Фіг.6 - глушник, поперечний розріз по Б-Б Фіг.1; Фіг.7 - глушник, зона В Фіг.1; Фіг.8 - схема руху газів, поздовжній розріз по Г-Г Фіг.6. Заявлений глушник складається з корпусу 1, двох однакових за формою перегородок 2, передньої 3 та задньої 4 торцевих стінок, впускного 5 та випускного 6 перфорованих патрубків. Перегородки поділяють простір усередині корпусу на камери: 5 79868 впускну 7, проміжну 8, випускну 9. Впускну 7 та випускну 9 камери заповнено звукопоглинальною набивкою 10. Осі впускного 5 та випускного 6 перфорованих патрубків розміщені паралельно. Поверхня перегородки 2 перфорована, і має декілька плоских граней: центральну поздовжню грань 11, прохідну поперечну 12, дві периферійні 13, похилі відносно центральної грані 11, та непрохідну поперечну 14. Прохідна поперечна грань 12 має отвір 15, через який у складеному глушнику проходить впускний 5 або випускний 6 перфорований патрубок. Прохідна поперечна грань 12, дві периферійні грані 13 напрямлені в один бік відносно центральної грані 11, а непрохідна поперечна грань 14-у протилежний. Прохідна поперечна грань 12, дві периферійні грані 13, непрохідна поперечна грань 14 примикають до центральної грані 11. Прохідна поперечна грань 12 примикає до двох периферійних граней 13. Площини прохідної поперечної грані 12 та непрохідної поперечної грані 14 перпендикулярні до центральної грані 11, площини периферійних граней 13 розміщено під кутом відносно всіх граней перегородок. Непрохідна поперечна грань 14 має відбортовку 16. На зовнішній поверхні центральної грані 11, поверненої в бік непрохідної поперечної грані 14, є похилий виступ 17. Грані перегородок отримані способом гнуття. Поверхню переходу 18 між центральною 11 гранню та прохідною поперечною гранню 12 у нормальному перерізі виконано по радіусу. Прохідна поперечна грань 12 з'єднана з периферійними гранями 13 зварним швом 19. Перегородки 2 установлено до глушника таким чином, що зовнішні поверхні центральних граней 11 номінальне стикаються, а непрохідні поперечні грані 14 обох перегородок 2 розміщено на протилежних кінцях корпусу 1. Завдяки формі перегородок 2 проміжна камера 8 поділена на три зони: першу 20, другу 21 та третю по ходу газів 22. Перша по ходу газів зона 20 обмежена внутрішньою поверхнею корпусу 1, центральною 11, двома периферійними 13, непрохідною поперечною 14 гранями однієї з перегородок 2 та прохідною поперечною гранню 12 другої перегородки 2. Кожна з двох частин другої зони 21 по ходу газів обмежена внутрішньою поверхнею корпусу 1, центральними 11 та периферійними 13 гранями обох перегородок 2. Третя по ходу газів зона 22 проміжної камери 8 обмежена поверхнями корпусу та перегородок аналогічно першій зоні. Установлення перегородок 2 під час складання глушника може бути виконано в наступній послідовності. Спочатку встановлюють першу перегородку 2 і з'єднують її за допомогою контактного зварювання з корпусом 1, створюючи зварні точки на зовнішній поверхні відбортовки 16, що примикає до непрохідної поперечної грані 14, і внутрі 6 шньої поверхні корпусу 1. Потім установлюють другу перегородку 2 таким чином, щоб зовнішні поверхні центральних граней 11 стикались. Другу перегородку 2 переміщують углиб корпусу 1, до зіткнення похилих виступів 17 на центральних гранях 11 однієї з перегородок 2 із поверхнями переходу 18 між центральними 11 та прохідними поперечними гранями 12 другої перегородки. При переміщуванні перехідної поверхні 18 по похилій поверхні похилого виступу 17 вибирають проміжок між внутрішньою поверхнею корпусу 1 та прохідними поперечними 12 та периферійними 13 гранями перегородок 2. Положення другої перегородки 2 фіксують, з'єднуючи з корпусом 1 за допомогою контактного зварювання непрохідну поперечну грань 14, створюючи зварні точки на зовнішній поверхні відбортовки 16 та внутрішній поверхні корпусу 1. При роботі глушника відбуваються наступні процеси. При проходженні газів по впускному перфорованому патрубку 5, енергія коливань поглинається звукопоглинальною набивкою 10, розташованою у впускній камері 7. Потім гази надходять до першої зони 20 проміжної камери 8, яка працює як розширювальна камера [3]. Завдяки перфорації, енергія коливань у камері активно поглинається шаром звукопоглинальної набивки 10 між задньою торцевою стінкою 4 та перегородкою 2. У другій зоні 21 проміжної камери 8 потік газів звужується за рахунок меншого поперечного перерізу другої зони 21. Потім гази надходять до третьої зони 22 проміжної камери 8, у якій аналогічно камері 21 відбуваються процеси гасіння коливань та поглинання енергії. Після цього гази надходять до випускного патрубка 6, у якому енергія коливань поглинається звукопоглинальною набивкою 10, розташованою у випускній камері 9. Джерела відомості: 1. А.С. СССР №1469193, МПК F01N1/02, Бюл. «Открытия и изобретения», №12, 1989г. 2. Свидетельство Российской Федерации на полезную модель № 26595, МПК F01N1/02 «Глушитель шума выхлопа двигателя внутреннего згоряння». Бюл. №34, 2002 г. 3. Луканин В.Н. «Шум автотракторных двигателей внутреннего згоряння». -М., «Ма шиностроение», 1971, стр.177-178. 1. А. С. СРСР №1469193, МПК F01N1/02, Бюл. «Відкриття та винаходи», №12,1989р. 2. Свідоцтво Російської Федерації на корисну модель №26595, МПК F01N1/02 «Глушник шуму вихлопу двигуна вн утрішнього згоряння». Бюл. №34, 2002р. 3. Луканін В.Н. «Шум автотракторних двигунів внутрішнього згоряння». - М., «Ма шинобудування», 1971, стор.177 -178. 7 Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 79868 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601