6,9-діаміно-2-етоксіакридинію 3,5-динітро-n-(4′-хлорфеніл)антранілат, що проявляє антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію відносно бензилпеніціліну нат

6,9-діаміно-2-етоксіакридинію 3,5-динітро-N(4'-хлорфеніл)антранілат формули: Винахід відноситься до хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема, до синтезу 6,9-діаміно-2етоксиакридинію 3,5-динітро-N-(4'-хлорфеніл)антранілату, яка проявляє антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніціліну натрієвої солі. Пошук нових засобів з широким спектром фармакологічної дії є актуальною проблемою сучасної медицини. Відомий цілий ряд лікарських засобів синтетичного походження, кожен з яких має свою домінуючу дію: етакридину лактат (антимікробна дія), фурацилін та грізеофульвін (протигрибкова дія), вольтарен (протизапальна дія), анальгін (анальгетична дія), гіпотіазид (діуретична дія) [Машковский М.Д. Лекарственные средства. -М.: OOO "Издательство Новая Волна", 2005. - 1200 с.: ил. - С. 951, 852, 913, 170, 159, 499]. До недоліків зазначених засобів можна віднести, зокрема, наявність у тій чи іншій мірі негативної побічної дії. У комплексному лікуванні виникає необхідність призначення хворому одночасно декіль ка лікарських засобів з моноспрямованою фармацевтичною дією, внаслідок чого загальна побічна дія підсилюється. За прототип вибраний - 6,9-діаміно-2етоксиакридинію 2-N-(3'- хлорфеніл) антранілат, який проявляє антимікробну, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніціліну натрієвої солі [деклараційний патент на винахід №50388 А (Україна) МПК: C07D219/08, А61К31/435. Заявлено 29.12.2001. Опубліковано 15.10.2002. Бюлетень №10]. Сполука за прототипом має широкий спектр дії, проте ступінь фармацевтичної активності може бути реально підвищений. В основу винаходу поставлене завдання по створенню нової хімічної сполуки, що проявляє підвищену антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніціліну натрієвої солі. OC 2H 5 H 2N . COO O2N + N H Cl N NO2 H (19) UA (11) 80213 (13) , який проявляє антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію відносно бензилпеніціліну натрієвої солі. C2 NH 2 3 80213 Поставлене завдання вирішується шляхом синтезу нової індивідуальної хімічної сполуки 6,9діаміно-2-етоксиакридинію 3,5-динітро-N(4'хлорфеніл)-антранілату формули NH2 OC2H5 H2N . COO O2 N + N Cl N H NO 2 H який проявляє антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніціліну натрієвої солі. Речовина, яка заявляється, утворена взаємодією 6,9-діаміно-2-етоксиакридина та 3,5-динітроN-(4'-хлорфеніл)антранілової кислоти у етанольному середовищі. 6,9-Діаміно-2-етоксиакридиній 3,5-динітро-N(4'-хлорфеніл)антранілат -порошок жовтого кольору, розчинний у воді (1:80), етанолі, ДМСО, ДМФА. Будова сполуки підтверджена за допомогою елементного аналізу та 14- спектроскопії, а індивідуальність - методом тонкошарової хроматографії. Винахід ілюструється наступним прикладом: Приклад №1. 2,53г (0,01моль) 6,9-діаміно-2етоксиакридину розчиняють при нагріванні у 15мл етанолу (розчин №1); 3,38г (0,01моль) 3,5-динітроN-(4'-хлорфеніл)антранілової кислоти розчиняють у 10мл етанолу (розчин №2). Потім розчин №1 та №2 змішують. Осад, який випав, відфільтровують, промивають водою та сушать. Вихід 5,50г (93%), Тпл. 225-226 °С, М.м. 590,97 Бруто-формула: С28Н23СlN6O7 4 Розраховано: С, % 56,91; N, % 14,22 Знайдено: С, % 56,95; N, % 14,30 ІЧ- спектр у КВr, см-1: 3360, 3200, 2990, 1610, 1600, 1590, 1505, 1320, 720 Rf: 0,45 (етанол-хлороформ-гексан 2:1:1). Приклад №2. Визначення антимікробної активності заявленої сполуки проводилося за методом двократних серійних розведень у рідких поживних середовищах [Навашин С.И., Фомина И.П. Рациональная антибиотикотерапия. М.: Медицина, 1982. -С. 40-42]. Для культивування бактерій використовувався амінопептид, попередньо розведений у два рази дистильованою водою, pH 7,2. Мікробне навантаження склало 105-10 6 мікробних тіл в 1мл середовища. Для випробування використовувалися 8 штамів мікроорганізмів: 1 -Staphylococcus aureus, штам АТСС 25923; 2 - Echerichia coli, штам АТСС 7241; 3 - Bacillus subtilis, штам АТСС 25922; 4 Pseudomonas aeruginosa, штам АТСС 27853; 5 Salmonella choleraesuis; 6 Salmonella thyphimurium; 7 - Salmonella thyphisuis; 8 Salmonella dublin. В якості критерію фармакологічної активності вибрано рівень мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК) та рівень гострої токсичності (DL50). Результати вивчення антимікробної активності та токсичності 6,9-діаміно-2-етоксиакридинію 3,5динітро-N(4'-хлорфеніл)антранілату (сполука №1), у порівнянні з 6,9-діаміно-2-етоксиакридинію 2-N(3'-хлорфеніл)антранілатом (прототип) та етакридину лактатом наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Антимікробна активність і токсичність заявленої сполуки №1 у порівнянні з прототипом та етакридину лактатом Сполука №1 Прототип Етакридину лактат 1 2,5 2,8 2 2,5 2,5 31,2 15,6 МПК (мкг/мл) Штами мікроорганізмів 3 4 5 6 2,5 2,8 7,0 25,0 2,8 3,8 7,8 31,2 31,2 62,5 Як видно за даними таблиці 1, сполука №1 активніше етакридину лактату у відношенні до Staphylococcus aureus та Bacillus subtilis у 12,48 рази, у відношенні до Echerichia coli у 6,24 рази, у відношенні до Pseudomonas aemginosa у 22,3 рази та у відношенні до мікроорганізмів роду Salmonella у 16-25 разів. Сполука №1 також перевищує основні характеристики прототипу, який в аналогічних умовах виявив наступний рівень активності: у відношенні до Staphylococcus aureus та Bacillus subtilis у 11,1 рази, у відношенні до Pseudomonas aemginosa у 16,4 рази та у відношенні до мікроорганізмів роду Salmonella у 8-20 разів тощо. Крім того, заявлена сполука є дещо менш токсичною ніж прототип і значно менш токсичною ніж етакридину лактат. 125 250 DL50, мг/кг 7 7,8 10,0 8 10,0 12,5 >4900 >4800 125 250 21 Приклад №3. Визначення протигрибкової активності проводилось за відомою методикою (Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования / Под ред. М.О.Бригера, -3-е изд. перераб. и доп. -М.: Медицина, 1982. -462 с.). Для вирощування грибів використовувалось середовище Сабуро (рН=6,5-6,7). Навантаження складало 500-600 репродуктивних тілець штамів Candida albicans або Trichophyton rubrum в 1мл середовища. Протигрибкову дію оцінювали за мінімальною мікостатичною концентрацією (ММК), вираженою в мкг/мл. 5 80213 Результати вивчення протигрибкової активності та токсичності 6,9-діаміно-2-етоксиакридинію 3,5-динітро-N-(4'-хлорфеніл)антранілату (сполука 6 №1) у порівнянні з прототипом фурациліном та грізеофульвіном наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Протигрибкова активність та токсичність сполуки №1, прототипу та фурациліну Сполука Сполука №1 Прототип Фурацилін Грізеофульвін Штами грибків, ММК (мкг/мл) Candida albicans Trichophyton rubrum 25,0 30,0 30,0 64,0 50 Як видно за результатами дослідження, наведеними у таблиці 2, сполука №1 інгібує ріст Candida albicans у концентрації у 2,56 рази меншій ніж фурацилін. Крім того, сполука №1 у 13,3 рази менш токсична ніж фурацилін. Прототип не проявляє протигрибкову дію у відношенні Trichophyton rubrum. В результаті експерименту встановлено також, що заявлена сполука є менш токсичною, ніж наведені препарати порівняння та прототип. Таким чином, заявлена сполука перевищує прототип та препарати порівняння за широтою протигрибкової дії. Приклад №4. Вивчення протизапальної активності проводилося на моделі каррагенінового набряку [Яковлева Л.В., Зупанец И.А. Использование DL50 (внутрішньо очеревинно) мг/кг 1100 1020 82,5 модели каррагенинового отека у мышей при поиске противовоспалительных средств // Деп. в УкрНИИНТИ 07.07.87. -№1908. -Ук. 87]. В якості критеріїв фармакологічної активності вибрано ізоефективна доза (DE50), при якій фармакологічний ефект набуває 50% випадків у експериментальній групі тварин; рівень гострої токсичності (DL50); терапевтичний індекс ТІ (показник відношення DL50/DE50); відносний терапевтичній індекс. Результати вивчення протизапальної активності та токсичності 6,9-діаміно-2-етоксиакридинію 3,5-динітро-N(4'-хлорфеніл)антранілату (сполука №1) у порівнянні з прототипом та вольтареном наведені в таблиці 3. Таблиця 3 Протизапальна активність та токсичність сполуки №1 у порівнянні з прототипом та вольтареном Сполука DE50, мг/кг DL50, мг/кг Сполука №1 Прототип Вольтарен 6,2 6,25 8,0 >4900 >4800 360 Як видно за даними таблиці 3, сполука №1 має виражену протизапальну активність, за широтою терапевтичного ефекту перевищує вольтарен у 17,56 рази, та знаходиться на рівні прототипу. Приклад №5. Вивчення анальгетичної активності 6,9-діаміно-2- етоксиак-ридинію 3,5-динітроN-(4'-хлорфеніл)антранілату (сполука №1) проводилося за методом «оцтових корчей» у білих лабораторних щурів масою 150-180г. Корчі були викликані внутрішньочеревним введенням 0,75% оцтової кислоти у дозі 1мл на 100г маси тіла тварини. Підрахунок кількості корчей проводили через Терапевтичний індекс Відносний ТІ по воль(ТІ) тарену 790,3 17,56 768 17,07 45 I 15 хвилин після введення розчину оцтової кислоти протягом 30 хвилин. В якості критеріїв фармакологічної активності вибрано ізоефективна доза (DE50), при якій анальгетичний ефект набуває 50% випадків у експериментальній групі тварин; рівень гострої токсичності (DL50); терапевтичний індекс (ТІ); відносний терапевтичній індекс. Результати вивчення анальгетичної активності та токсичності сполуки №1 у порівнянні з прототипом та анальгіном наведені в таблиці 4. Таблиця 4 Анальгетична активність та токсичність сполуки №1 у порівнянні з прототипом та анальгіном Сполука DE50, мг/кг DL50,мг/кг Терапевтичний індекс(ТІ) Сполука №1 Прототип Анальгін 20,0 20,6 55 >4900 >4800 1197 245 233 21,8 Відносний ТІ по анальгіну 11,24 10,69 l 7 80213 Як видно за даними таблиці 4, сполука № 1 за широтою терапевтичної дії перевищує анальгін в 11,24 рази та дещо вища, ніж у прототипа. Приклад №6. Вивчення діуретичної активності проводили за методою Е.Б. Берхіна [Методы изучения действия новых химических соединений на функцию почек / Хим. -фармац. журн. -1977. -Т. 11, №5. -С. 3-11] на білих щурах лінії Вістар масою 120-160 г. Кожна серія складала з 7 тварин. Кожну 8 з досліджених сполук вводили у дозі 50мг/кг у водному розчині із розрахунку 3мл води на кожні 100 г ваги тварини. Сечу збирали кожну годину протягом 4 годин. В якості критерію фармакологічної активності вибрано об'єм сечі дослідних тварин, яка розрахована у відсотках у порівнянні з контролем. Результати вивчення діуретичної дії сполуки №1, прототипу та гіпотіазиду наведені у таблиці 5. Таблиця 5 Діуретична активність сполуки №1 у порівнянні з прототипом та гіпотіазидом Діуретична активність, в % к контролю 258 242 200 Сполука Сполука №1 Прототип Гіпотіазид Як видно за даними таблиці 5, сполука №1 за діуретичною дією перевищує гіпотіазид на 58%, а прототип на 16%. Приклад №7. Визначення потенціюючої дії 6,9діаміно-2-етоксиакридинію 3,5-динітро-N-(4'хлорфеніл)антранілату (сполука №1) при додаванні його до бензилпеніціліну натрієвої солі проводилося у суббактеріостатичній концентрації в якості мікродобавки до бензилпеніціліну натрієвої солі. Тест-моделлю були серійні двократні розве дення в рідкому живильному середовищі. Як розчинник використовувалася вода для ін'єкцій. Для випробування використовувалися 2 штами мікроорганізмів: Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa. В якості критерію фармакологічної активності вибрано рівень мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК). Результати описаного мікробіологічного дослідження наведені в таблиці 6. Таблиця 6 Потенціююча дія сполуки №1 та прототипу у відношенні до бензилпеніціліну натрієвої солі Сполука Бензилпеніціліну натрієва сіль (БПН) БПН + сполука № 1 БПН + прототип Штам мікроорганізмів, МПК (мкг/мл) Staphylococcus aureus Pseudomonas aeruginosa 0,9 15,6 0,35 2,2 0,4 2,5 Як видно за даними таблиці 6, сполука №1 в суббактеріостатичній концентрації підвищує активність антибіотика у відношенні до Staphylococcus aureus в 2,6 рази, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa в 7,1 рази. Активність прототипу у даному випадку нижча: 2,25 рази та 6,24 рази відповідно. Таким чином заявлена сполука 6,9-діаміно-2етоксиакридинію 3,5динітро-N-(4'хлорфеніл)антранілат проявляє широкий спектр фармакологічної дії: антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну та поте Комп’ютерна верстка В. Клюкін нціюючу до бензилпеніціліну натрієвої солі. За окремими видами активності вона перевищує дію етакридину лактату, фурациліну, грізеофульвіну, вольта-рену, анальгіну, гіпотіазиду. Крім того, собівартість одержання заявленої сполуки нижча за собівартість сполуки за прототипом. Заявлена сполука може знайти застосування у медичній практиці при створенні лікарських засобів у різних лікарських формах для лікування інфекційних та запальних процесів різної етіології, а також середньої сили больових синдромів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601