З’єднувальний замок

1. З'єднувальний замок для з’єднання двох елементів конструкції, що містить корпус, встановлений на першому елементі конструкції, запірний елемент, встановлений в корпусі, монтажний елемент, встановлений на другому елементі конструкції, та з'єднувальні елементи, який відрізняється тим, що замок містить C2 2 (19) 1 3 Відомий стелажний вантажний замок [Патент США №6,241,109, кл. A47F005/00, опубл. 05.06.01], що складається з L-образного монтажного кронштейну і вертикальної стійки. Перша полиця кронштейну примикає до передньої грані вертикальної стійки, а друга - до бічної грані вертикальної стійки. На першій полиці кронштейну розміщені монтажні штифти й отвори, а на її зовнішній поверхні встановлений пружний фіксуючий елемент із фіксуючим штифтом. Цей штифт виступає через отвори в кронштейні і в вертикальній стійці, тим самим перешкоджаючи переміщенню кронштейну відносно вертикальної стійки, фіксуючи при цьому елементи конструкції. Недоліком даного пристрою є неможливість застосування даного замка для з'єднання шарнірно рухомих елементів конструкції, через необхідність здійснення складного руху одного елементу замка відносно іншого для їх фіксації. Низький ресурс з'єднання, тому що в конструкції замка присутній гнучкий елемент, який при частому використанні схильний до швидкого зносу і, як наслідок, перестає виконувати свої функції, що призводить до необхідності його заміни. До недоліків також слід віднести підвищені вимоги до точності встановлення елементів замка на елементи конструкції, що з'єднуються, через необхідність забезпечення високої точності взаємного розташування отворів на першому і другому елементах замка. Ненадійність фіксації, тому що при роботі в умовах вібрації існує можливість виходу фіксуючого штифта, встановленого на гнучкому елементі, з отвору в кронштейні і, як наслідок, самочинне роз'єднання елементів конструкції. Відомий монтажний пристрій [Міжнародна заявка WO 01/66963, кл. F16B 21/02, опубл. 13.09.01], до складу якого входять охоплювана деталь, і охоплююча деталь. Охоплювана деталь має розділову частину, розташовану між запірними частинами, які формують дві опорні виступаючі площини. Охоплююча деталь має виріз, обмежений у поздовжньому напрямку двома виступаючими площинами. Недоліком даного винаходу є низька надійність з'єднання при роботі в умовах вібрації, тому що охоплювана деталь фіксується в охоплюючій тільки за рахунок сил тертя. Підвищені вимоги до точності встановлення елементів замка на елементи конструкції, що з'єднуються, тому що в даному винаході не передбачена можливість регулювання взаємного положення охоплюваної деталі і охоплюючої деталі після їх встановлення на елементи конструкції, що з'єднуються. До недоліків також варто віднести низьку жорсткість з'єднання при використанні замка для з'єднання елементів, які являють собою тонкостінну конструкцію. Найбільше близьким до винаходу за технічною суттю, призначенням і результатом, що досягається, та вибраним за прототип є з'єднувальний замок [Патент РФ №97101468 кл. E04G7/30, опубл. 27.03.99], до складу якого входить корпус, запірний елемент, монтажний елемент і з'єднувальні елементи. Корпус являє 80668 4 собою дві плоскопаралельні вертикальні стінки із серпоподібним вирізом, з'єднанні між собою за допомогою полки. Запірний елемент, являє собою плоский стопорний важіль, встановлений між вертикальними стінками корпуса з можливістю повороту навколо осі, яка жорстко з'єднана з вертикальними стінками корпусу і рівнобіжна до подовжньої осі замку. Недоліками даного винаходу є: - низька надійність фіксації елементів конструкції, що з'єднуються, тому що в напрямку, перпендикулярному площині обертання стопорного важеля, монтажний елемент фіксується тільки завдяки силі тертя, яка виникає між монтажним елементом і серпоподібним вирізом корпуса; - підвищені вимоги до точності встановлення елементів замка на елементи конструкції, що з'єднуються, тому що не передбачена можливість регулювання взаємного положення запірного стопорного важеля і монтажного елемента, після їх встановлення на елементах конструкції, що з'єднуються; - низька жорсткість з'єднання при встановленні замка на тонкостінну конструкцію, внаслідок невеликої площі поверхні контакту встановлювальних елементів замка з елементами конструкції. Це призводить до необхідності використання додаткових елементів для підвищення жорсткості з'єднання. В основу винаходу поставлена задача підвищення надійності фіксації елементів конструкції, що з'єднуються, зниження вимог до точності взаємного розташування елементів з'єднувального замка на елементах конструкції та підвищення жорсткості з'єднання елементів, один з яких являє собою тонкостінну конструкцію. Поставлена задача вирішується тим, що з'єднувальний замок, містить корпус, встановлений на першому елементі конструкції, запірний елемент, встановлений в корпусі, монтажний елемент, встановлений на другому елементі конструкції, та з'єднувальні елементи. Згідно з винаходом, замок містить передню і задню кришки, які з'єднані між собою за допомогою гвинтів. Запірний елемент виконаний рознімним і складається з засува і ключової вставки, причому внутрішня запірна поверхня засува містить хоча б одну ділянку, на якій дотична до зазначеної поверхні утворює тупий кут з віссю запірного елемента, а зовнішня запірна поверхня монтажного елемента конгруентна внутрішній запірній поверхні засува. Між засувом і ключовою вставкою встановлена, принаймні, одна регулювальна прокладка. Корпус містить обмежувач кутового переміщення. Крім того, в інший конкретній формі виконання, між засувом і корпусом встановлена, принаймні, одна регулювальна прокладка. У ключовій вставці та засуві виконаний отвір в якому розташований блокувальний елемент, виконаний у вигляді гвинта, і розміщений на різьбі. У даному винаході забезпечується: - підвищення надійності з'єднання завдяки виконанню контактних поверхонь засува і 5 монтажного елементів, таким чином, що внутрішня запірна поверхня засува містить хоча б одну ділянку, на якій дотична до зазначеної поверхні утворює тупий кут із віссю 5 запірного елемента, а зовнішня запірна поверхня монтажного елемента конгруентна внутрішній запірній поверхні засува. Таке виконання запірних поверхонь дозволяє геометрично замкнути монтажний елемент у порожнині запірного елемента, по трьом ортогональним напрямкам взаємного положення елементів що з'єднуються. - зниження вимог до точності взаємного розташування елементів замка на елементах конструкції, що з'єднуються, завдяки тому, що передбачена можливість компенсації похибок взаємного розташування монтажного елемента відносно запірного елемента, після їх встановлення на елементах конструкції. Це досягається шляхом застосування регулювальних прокладок, що розміщаються між засувом і ключовою вставкою або між засувом і корпусом, у залежності від похибки. - підвищення жорсткості з'єднання елементів, які являють собою тонкостінну конструкцію. Застосування передньої і задньої кришок в конструкції з'єднувального замка, дозволяє збільшити площу з'єднання замка з елементами тонкостінної конструкції, підвищуючи, таким чином, жорсткість з'єднання замка з елементами конструкції. Слід зазначити, що даний винахід дозволяє надійно з'єднувати елементи конструкції, яка працює в умовах вібрації, а використання блокувального елемента у конструкції замка, дозволяє уникнути при цьому самочинного роз'єднання елементів конструкції. Крім того, під час прикладення навантаження до корпусу замка монтажний елемент надійно і жорстко фіксується в запірному елементі. Таким чином, винахід, що заявляється, дозволяє підвищити надійність рознімного з'єднання двох елементів конструкції, забезпечуючи фіксацію їх взаємного положення по трьом ортогональним напрямкам, знизити вимоги до точності взаємного розташування елементів замка на елементах конструкції, що з'єднуються, а також підвищити жорсткість з'єднання елементів, один з яких являє собою тонкостінну конструкцію. На Фіг.1 показаний загальний вигляд з'єднувального замка; На Фіг.2 - переріз А-А; На Фіг.3 - переріз Б-Б. До складу з'єднувального замка входить корпус 1, що встановлюють на перший елемент конструкції, і запірний елемент 2, який встановлюють в корпусі 1. До складу з'єднувального замка також входить монтажний елемент 3, що встановлюють на другий елемент конструкції. Корпус 1, виконаний у вигляді порожнистого циліндру з вирізом на бічній поверхні. Замок містить також передню 4 і задню 5 кришки, з'єднані між собою за допомогою гвинтів. Зазначені кришки з'єднуються з корпусом 1 і призначені для підвищення жорсткості з'єднання елементів конструкції при встановленні з'єднувального замка на тонкостінну конструкцію. 80668 6 Запірний елемент 2 складається з засува 6 і ключової вставки 7, з'єднаних між собою за допомогою з'єднувальних елементів 8, наприклад, штифтів. Ключова вставка 7 на своїй зовнішній поверхні містить. Поглиблення 9, призначені для ключа. Внутрішня запірна поверхня 10 засува 6 конгруентна зовнішній запірній поверхні 11 монтажного елементу 3. Засув 6 також має радіальний виріз, призначений для введення монтажного елемента 3. Між засувом 6 і ключовою вставкою 7 і/або між засувом 6 і корпусом 1 розміщаються регулювальні прокладки 12, які повторюють форму поперечного перерізу засува 6 і призначені для регулювання осьового положення засува 6 відносно корпуса 1 шляхом збільшення або зменшення товщини і/або їх кількості між корпусом 1 і засувом 6, або між засувом 6 і ключовою вставкою 7. У отворі, виконаному в ключовій вставці 7 та засуві 6, розташований блокувальний елемент 13, виконаний у вигляді гвинта, і розміщений на різьбі. В корпусі 1 також виконаний отвір таким чином, що в закритому стані замка він співпадає з отвором в ключовій вставці 7 та засуві 6. У корпусі 1 нерухомо встановлений обмежувач 14 кутового переміщення, виконаний у вигляді штифта і призначений для обмеження повороту засува 6, на кут, обумовлений кутовим розміром виточки 15. Винахід використовується наступним чином. Встановлюють ключ для відкривання замка в поглиблення 9 ключової вставки 7. Суміщають вирізи на засуві 6 і на корпусі 1. Вводять монтажний елемент 3, встановлений на другому елементі конструкції, через зазначений виріз у порожнину засува 6. Повертають запірний елемент 2 за допомогою ключа на кут, заданий кутовим розміром виточки 15 на засуві 6, до упора в обмежувач кутового переміщення 14. При цьому засув 6 геометрично запирає монтажний елемент 3, фіксуючи його поперечний перетин (А-А) у порожнині засува 6. В закритому стані замка отвір в корпусі 1 співпадає з блокувальним елементом 13, який встановлений на різьбленні в ключовій вставці 7 та засуві 6. Блокують замок в закритому стані, закручуючи блокувальний елемент 13 до входу його в отвір в корпусі 1. При цьому блокувальний елемент 13 перешкоджає обертанню запірного елемента 2 відносно корпуса 1. Винахід, що заявляється, дозволяє підвищити надійність фіксації елементів конструкції, що з'єднуються, знизити вимоги до точності взаємного розташування елементів замка на елементах конструкції. Підвищити жорсткість з'єднання елементів, один з яких являє собою тонкостінну конструкцію, а також дозволяє надійно з'єднати і запобігти самочинному роз'єднанню елементів конструкції, яка працює в умовах вібрації. 7 80668 8