Спосіб моделювання підвищення внутрішньоочного тиску

Реферат: Спосіб моделювання підвищення внутрішньоочного тиску включає введення у вушну вену розчину адреналіну гідрохлориду. Додатково в ретробульбарну клітковину вводять мезатон. UA 81102 U (54) СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ВНУТРІШНЬООЧНОГО ТИСКУ UA 81102 U UA 81102 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить медицини, а саме експериментальної медицини, зокрема моделювання патологічних процесів очного яблука, і може бути використана при дослідженні вказаної патології та визначення ефективності коригувального впливу. Відомий спосіб моделювання підвищення внутрішньоочного тиску, що включає введення у вушну вену дослідної тварини 0,1 мч 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду [1]. За відомим способом у вушну вену кроля вводять по 0,1 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду через день, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску. Недоліком відомого способу є недостатня інформативність, точність та відтворюваність моделі, що випливає з того, що адреналін гідрохлорид діє короткочасно, не завжди адекватно відтворює моделюючу патологію та істотно подовжує термін формування експериментальної моделі, чого не можливо досягнути на експериментальних тваринах, зокрема кролях. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом зміни технологічного прийому, спрямованого на оптимізацію введення судиннозвужуючих середників і направленої корекції гомеостатичної функції, досягається стійке, тривале підвищення внутрішньоочного тиску, що призводить до первинної гіпертензії ока, а отже забезпечує достатню точність, інформативність та відтворюваність способу в цілому. Поставлена задача вирішується тим, що при введенні в організм адреналіну гідрохлориду досягається недостатня тривалість дії препарату для забезпечення проведення експерименту, в силу чого оптимальнішим слід визнати застосування судиннозвужуючого медикаментозного середника більш пролонгованої дії. З огляду на те, що введення адреналіну гідрохлориду не завжди призводить до стійкого підвищення внутрішньоочного тиску, важливо для досягнення повноцінного відтворення вказаної патології застосувати оптимальну комбінацію різних медикаментозних середників з аналогічною дією. Поєднане введення дослідним тваринам адреналіну гідрохлориду та мезатону призводить до формування стійкого, тривалого внутрішньоочного тиску. Беручи до уваги наведене, у способі моделювання підвищення внутрішньоочного тиску, що включає введення у вушну вену дослідної тварини адреналіну гідрохлориду, відповідно до корисної моделі додатково в ретробульбарну клітковину вводять мезатон. Спосіб здійснюють наступним чином. Експериментальній тварині, зокрема, свині в'єтнамської породи у вушну вену вводять 0,1 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду і додатково в ретробульбарну клітковину вводять мезатон у дозі 0,05 мг/кг маси тварини. Після цього контролюють повноту розвитку внутрішньоочного тиску за допомогою тонометра Маклакова з грузилом 7,5 г. Приклад 1. Свині в'єтнамської породи (самець масою 5200 г) вводили у вушну вену 0,1 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду через день і додатково через кожних три дні у ретробульбарну кліткововину вводили мезатон у дозі 0,26 мл, причому обидва препарати вводили впродовж двох тижнів. Через 2-а тижні вимірювали внутрішньоочний тиск за допомогою тонометра Маклакова з грузилом 7,5 г. Встановили підвищення внутрішньоочного тиску на 165 % у порівняні з контрольною твариною. Евтаназію дослідної тварини здійснили кровопусканням. Очне яблуко фіксували за загальноприйнятими методами, вирізали шматочки з різних частин даного органа, здійснювали проведення, поміщали у парафін, виготовляли мікротомні зрізи, які фарбували гематоксилін-еозином, за ван-Гізон, Маллорі, Вейгертом. Проводили морфометрію внутрішньоорганних артерій дрібного калібру (зовнішній діаметр - 2650 мкм) досліджуваного органа і визначали зовнішній (ДЗ) та внутрішній (ДВ) діаметри, товщину медії (ТМ), індекс Керногана (ІК). Виявлено, що у змодельованих умовах зовнішній діаметр артерій збільшився з 35,7 мкм до 36,7 мкм, тобто на 5,3 %, а товщина медії - на 66,1 %. Внутрішній діаметр досліджуваних артерій у змодельованих експериментальних умовах зменшився на 30,0 %, а індекс Керногана- у 2,26 рази. Знайдене свідчило про потовщенню стінки артерій дрібного калібру, звуження їх просвіту, зниження пропускної здатності і погіршання кровопостачання ока. Приклад 2. За запропонованим способом моделювали підвищення внутрішньоочного тиску у 5 свиней в'єтнамської породи. Результати дослідження наведено у таблицях 1,2. 1 UA 81102 U Таблиця 1 Порівняльна характеристика моделей внутрішньоочного тиску № п/п 1 2 Група спостереження Дослідна (запропонованим способом) Контроль (введення у вушну вену 0,1 мл 0,1 % розчину адреналіну) (способомпрототипом) n 5 6 Результат Підвищення внутрішньо очного тиску у 5 тварин(100 %) Підвищення внутрішньоочного тиску у 5 тварин (83,3 %) Таблиця 2 Порівняльна характеристика морфометричних показників внутрішньоорганних артерій(М±m) Показник ДЗ, мкм ДВ, мкм ТМ, мкм ІК. % 5 10 15 20 Група спостереження контрольна дослідна 35,75±0,27 37,80±0,81* 22,60±0,21 15,90±0,24*** 6,50±0,05 10,85±0,18*** 39,9±0,30 17,70±0,24*** Примітка. Зірочками позначені величини, що статистично достовірно відрізняються від контрольних(* -р