Спосіб гемороідектомії по селіванову

Реферат: Спосіб гемороідектомії включає висічення внутрішніх і зовнішніх гемороїдальних вузлів, легування живлячих їх артеріальних судин з наступним ушиванням операційних ран. Висічення внутрішніх і зовнішніх гемороїдальних вузлів виконують окремо, залишаючи між ними смужки анодерми завширшки 5-8 мм. Ушивання прямокишкових ран виконують гофрованим швом, а ушивання періанальних ран - двома рядами швів. Перший шов - підшкірний гемостатичний, а другий - внутрішньошкірний косметичний. UA 82344 U (12) UA 82344 U UA 82344 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургічної проктології, і може бути використана для хірургічного лікування гострих і хронічних форм геморою. Відомий спосіб гемороідектомії по Фергюсону, який включає висічення внутрішніх і зовнішніх гемороїдальних вузлів одним блоком, легування живлячих їх артеріальних судин з наступним ушиванням операційних ран наглухо. [В.Л. Ривкин, А.С. Бронштейн, С.Н. Файн. Руководство по проктологии. Издательство Медпрактика, 2001, С. 52]. Недоліком відомого способу є велика кількість післяопераційних ускладнень у вигляді кровотеч, утворення післяопераційних стриктур і параректальних нориць, що збільшує термін лікування хворих в стаціонарі. Задачею корисної моделі є розробка такого способу гемороідектомії, який за рахунок використання роздільного висічення гемороїдальних вузлів і роздільного ушивання операційних ран, забезпечував би зменшення кількості післяопераційних ускладнень і термінів лікування хворих в стаціонарі. Поставлена задача вирішується тим, що в способі гемороідектомії по Селіванову, який включає висічення внутрішніх і зовнішніх гемороїдальних вузлів, легування живлячих їх артеріальних судин з наступним ушиванням операційних ран, згідно з корисною моделлю, висічення внутрішніх і зовнішніх гемороїдальних вузлів виконують окремо, залишаючи між ними смужки анодерми завширшки 5-8 мм, ушивання прямокишкових ран виконують гофрованим швом, а ушивання періанальних ран - двома рядами швів: перший шов підшкірний гемостатичний, а другий - внутрішньошкірний косметичний. Висічення внутрішніх і зовнішніх гемороїдальних вузлів не єдиним блоком, а окремо, із залишком між ними вузької смужки анодерми, дозволяє роз'єднати прямокишкову і періанальну рани, попереджуючи розповсюдження інфекції на періанальну область, утворення параректальних нориць, уникнути стриктури анального канала і більш повно зберегти сенситивну функцію останнього. Ушивання прямокишкової рани гофрованим швом забезпечує мукопексію (ліквідації зміщення слизово-підслизового шару прямої кишки) і надійний гемостаз. Цьому ж сприяє ушивання періанальної рани двома рядами швів - підшкірним і внутрішньошкірним. Всі ці нові ознаки і забезпечують зменшення кількості післяопераційних ускладнень та скорочення термінів перебування хворих в стаціонарі. Вказані у формулі корисної моделі числові значення ширини смужки анодерми, що залишають, 5-8 мм вибрані за результатами клінічних спостережень 8-ми хворих. Спосіб виконують наступним чином. Положення хворого на операційному столі, як при промежинному каменевисіченні, на спині; нижні кінцівки зігнуті в колінних і кульшових суглобах, приведені до живота, розведені в сторони і розміщені на підставки. Під спинномозковою чи іншою анестезією проводять дивульсію ануса. На ніжку найбільшого внутрішнього гемороїдального вузла накладають затиск Кохера. Вікрилом плюс 1/0 прошивають і перев'язують живлючу його гемороїдальну артерію. Лігатуру не відрізають. Гемороїдальний вузол трохи піднімають, на основу його накладають затиск Більрота раніше накладеною лігатурою, на гемороїдальну артерію восьмиподібним швом, під накладеним затиском, прошивають основу вузла в дистальному напрямку до зубчатої лінії. Лігатуру затягують, одночасно послаблюють затиск і переміщують на верхівку гемороїдального вузла. Лігатуру зав'язують, формуючи гофрований шов, кінці ниток відрізають. Цей етап гемороідектомії забезпечує мукопексію і гемостаз після відсікання вузла. Внутрішній гемороїдальний вузол відсікають. Аналогічним чином виконують відсікання наступних гемороїдальних вузлів з мукопексією. Наступним етапом є відсікання зовнішніх гемороїдальних вузлів. Відступивши на 5-8 мм від зубчатої лінії, двома напівовальними розрізами рівними за довжиною відсікають найбільший зовнішній гемороїдальний вузол. Після висічення зовнішнього вузла повинно бути видно на дні рани волокна оголеного сфінктера. Кровотечу із живлячої зовнішній вузол артерії зупиняють діатермокоагуляцією, чи гемостатичним швом. Рану, що утворилася, ушивають вікрилом рапід 3/0, дворядним швом: 1-й ряд - гемостатичний, глибокий, підшкірний, 2-й ряд - внутрішньо-шкірний, який забезпечує косметичний ефект. Аналогічно висікають два зовнішніх гемороїдальних вузли, що залишились. Якщо кількість зовнішніх гемороїдальних вузлів перевищує 3, виконують додаткове їх висічення радіарним розрізом, нижче лінії Хілтона, з наступним ушиванням рани. Накладають асептичну пов'язку. Приклад. Хвора М., 63 роки, була прийнята в клініку 12.07.2012 p., № історії хвороби 1470. Обстежена, діагноз: хронічний комбінований геморой III ст. 17.07.2012 р. виконана операція за запропонованим способом. Під спинномозковою анестезією виконали дивульсію ануса. На ніжку найбільшого внутрішнього гемороїдального 1 UA 82344 U 5 10 15 20 25 30 вузла, розташованого на 7 годин, наклали затиск Кохера. Вікрилом плюс 2/0 прошили та перев'язали живлячу його гемороїдальну артерію. Лігатуру не відрізали. Гемороїдальний вузол трохи підняли, на основу його наклали затиск Більрота, вузол відсікли. Раніше накладеною лігатурою на гемороїдальну артерію обвивним швом навколо затиска прошили основу вузла в дистальному напрямку, до зубчатої лінії і назад. Лігатуру затягли, формуючи гофрований шов, виконали мукопексію. Лігатуру зав'язали. Внутрішній гемороїдальний вузол відсікли. Останніх два внутрішніх гемороїдальних вузли відсікли аналогічним способом. Відступивши 8 мм від зубчатої лінії двома напівовальними розрізами висікли зовнішній гемороїдальний вузол, розташований на 7 годин. Рану ушили дворядним швом: 1-й ряд - підшкірний гемостатичний, глибокий, 2-й ряд - внутрішньошкірний, який забезпечує косметичний ефект. Аналогічно висікли два зовнішніх гемороїдальних вузла, що залишились, розташовані на 3 та 11 годин. Наклали асептичну пов'язку. Внутрішньо-шкірні шви в періанальній зоні утворюють більш ніжний рубець, а з часом, атрофуючись, "губляться" в природних радіарних складках шкіри, забезпечуючи косметичний ефект втручання. Хвора через 4 дні виписана зі стаціонару в задовільному стані. За запропонованим способом прооперовано 8 хворих без ускладнень. Середній термін лікування хворих в стаціонарі 5 днів. В той же час, із 8-ми хворих, прооперованих за способом-аналогом, у одного хворого відмічався розвиток гострого панкреатиту і у однієї хворої - формування підслизової параректальної нориці, що потребувало проведення додаткового оперативного втручання. Середній термін перебування хворих в стаціонарі - 7 днів. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє зменшити кількість післяопераційних ускладнень та термінів лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб гемороідектомії, який включає висічення внутрішніх і зовнішніх гемороїдальних вузлів, легування живлячих їх артеріальних судин з наступним ушиванням операційних ран, який відрізняється тим, що висічення внутрішніх і зовнішніх гемороїдальних вузлів виконують окремо, залишаючи між ними смужки анодерми завширшки 5-8 мм, ушивання прямокишкових ран виконують гофрованим швом, а ушивання періанальних ран - двома рядами швів: перший шов - підшкірний гемостатичний, а другий - внутрішньошкірний косметичний. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2