Процес проведення хімічної епідуральної деінервації у хворих з колоректальним раком iii-iv стадії

Реферат: Процес проведення хімічної епідуральної деінервації у хворих з III-IV стадією колоректального раку включає виконання продовженої епідуральної аналгезії на рівні Th9-Th10 шляхом хімічної деінервації розчином спирту. Концентрацію розчину спирту вибирають в межах 30-40°. UA 82503 U (54) ПРОЦЕС ПРОВЕДЕННЯ ХІМІЧНОЇ ЕПІДУРАЛЬНОЇ ДЕІНЕРВАЦІЇ У ХВОРИХ З КОЛОРЕКТАЛЬНИМ РАКОМ III-IV СТАДІЇ UA 82503 U UA 82503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до анестезіології та інтенсивної терапії і може бути використана для продовженої післяопераційної аналгезії у хворих з колоректальним раком III-IV стадії. Відомий процес проведення хімічної епідуральної деінервації, описаний у статті Черній В.І., Ісаєв В.П. "Лікування хронічного больового синдрому шляхом епідуральної та субарахноїдальної нейролітичної блокади" (Український журнал експериментальної медицини імені Г.О.Можаєва.-2003. - №1. - С. 80-82.). Він включає виконання продовженої епідуральної аналгезії на рівні Th9-Th10 шляхом хімічної деінервації 96° розчином спирту, а також 10 % розчином хлориду натрію при t=+3 °C. Механізм дії хімічного нейролізу при епідуральній хімічній деінервації полягає у виникненні прогресуючої некротизаціі окремих нервових волокон під впливом 96° розчину етилового спирту. При цьому подальша регенерація нервових клітин йде вкрай повільно - повільніше, ніж після хірургічного втручання. При цьому перевагами хімічної деінервації є: дешевизна методу не потребує дорогих препаратів та обладнання, можливість повторного проведення деструкції, тривалість дії до 5-7 місяців, не потребує використання наркотичних препаратів, забезпечує покращення загального стану та фізичної активності пацієнтів, скорочує терміни перебування хворих в стаціонарі. Але при хімічній деінервації 96° розчином спирту виникають такі ускладнення, як неконтрольований об'єм зони руйнування, так звана "гостра фаза", яка проявляється посиленням болю в перші 3-5 діб після введення, що спричинено хімічним подразненням нервових корінців та навколишньої клітковини епідурального простору, подразнення твердої мозкової оболонки, загальна слабкість, підвищення температури, свербіж шкіри, нудота, блювання, порушення функції тазових органів. Найближчий відомий процес проведення хімічної епідуральної деінервації, зокрема у хворих з колоректальним раком III-IV стадії, описаний в статті Думанский Ю.В., Черний В.И., Исаев В.П., Шкарбун Д.А. "Лечение хронического болевого синдрома методами эпидуральной и субарахноидальной нейролитической блокады у больных с распространенными формами рака" (XIII з'їзд ортопедів-травматологів України. Збірник наукових праць з'їзду.-2001. – С. 271-272). Він включає продовжену епідуральну опіоїдну аналгезію, яка була складовим компонентом проведення епідурального нейролізису у хворих. Продовжену епідуральну анестезію на рівні Th9 – Th10 проводять наркотичними анальгетиками (1 % морфін, 2 % промедол, 0,03 % бупренорфін), епідуральний хімічний нейроліз - 96° розчином спирту, субарахноїдальний хімічний нейроліз - 0,9 % розчином хлориду натрію, хімічний нейроліз плечового сплетіння – 10 % розчином хлориду натрію. Застосування продовженої епідуральної аналгезії з використанням наркотичних анальгетиків (1 % морфін, 2 % промедол, 0,0 % бупренорфін) забезпечує подовжену аналгезію в ранньому післяопераційному періоді завдяки вибірковій блокаді синапсів. Відстрочена аналгезія забезпечується хімічним нейролізом 96° розчином спирту. Однак, застосування наркотичних аналгетиків супроводжується значним ризиком виникнення апное в ранньому післяопераційному періоді. При використанні 96° розчину спирту для хімічної деінервації важко прогнозувати об'єм зони руйнування. Виникають такі ускладнення, як больовий шок при введенні, подразнення твердої мозкової оболонки, респіраторна депресія, загальна слабкість, нудота, блювання, порушення функції тазових органів. При загостренні больового синдрому у хворих в післяопераційному періоді виникає необхідність в застосуванні продовженої епідуральної опіоїдної аналгезії в поєднанні з місцевими анестетиками і малими дозами опіоїдів. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого процесу подовженого знеболення у пацієнтів з III-IV стадією колоректального раку, який дозволяє виключити перелічені недоліки, в тому числі виключити використання наркотичних анальгетиків за допомогою хімічної деінервації периферичних синапсів. Поставлена задача вирішується тим, що в процесі проведення хімічної епідуральної деінервації у хворих з III-IV стадією колоректального раку, що включає виконання продовженої епідуральної аналгезії на рівні Th9 – Th10 шляхом хімічної деінервації розчином спирту, згідно з корисною моделлю, концентрацію розчину спирту вибирають в межах 30-40°. Використання зазначених концентрацій розчину спирту дозволяє виключити побічні ефекти (ускладнення), що притаманні прототипу, за рахунок зменшення ступеня некротизації та гістологічних змін нервового волокна при збереженні необхідного рівня аналгетичної дії. Тим самим досягається деінервація периферичних синапсів та ефективне знеболення в післяопераційному періоді хронічного больового синдрому у хворих. Ефективність зазначених концентрацій доведена у власних дослідженнях авторів і описано в статті "Порівняльна характеристика методів знеболення з хімічною епідуральною деінервацією" (готується до друку в журналі "Харківська хірургічна школа"). 1 UA 82503 U 5 10 15 20 25 30 Докладний опис процесу суміщений із прикладом його конкретного виконання в клініці. Клінічний приклад Пацієнт Б., 52 роки. Госпіталізований в ХОКОЦ з діагнозом: Са нижньо-ампулярного відділу прямої кишки T2N2M1 (hepar). Хворому було проведено комплекс фізикальних, лабораторних та інструментальних досліджень. При надходженні до стаціонару був присутній хронічний больовий синдром - біль протягом 6 місяців, інтенсивність болю за візуально аналоговою шкалою складав 8,9±0,6 балів. Пацієнту було проведено органозберігаюче оперативне втручання з лімфодисекцією D2-D3 - черевно-анальну резекцію прямої кишки. Як анестезіологічний посібник і схема інтенсивної терапії було використано процес проведення загального знеболювання та інтенсивної терапії. На етапі підготовки до операції проводили визначення основних загальноклінічних показників та анестезіологічного ризику, інфузійнотрансфузійна терапія складала колоїди та кристалоїди у співвідношенні 0,3:0,7. Анестезіологічне забезпечення операції - комбінована внутрішньовенна анестезія з епідуральною анестезією на рівні Th9 – Th10 (епідуральний катетер було заведено каудально на 4 см) та штучною вентиляцією легень в режимі помірної гіпервентиляції, яке було доповнено хімічною деінервацією периферичних гангліїв, яка виконувалась шляхом епідурального введення 30° розчину спирту в об'ємі 4,71±0,29 мл на рівні Th 9 – Th10 на другу добу після операції. В післяопераційному періоді центральні анальгетики з метою знеболення не застосовувались. Протягом першої доби вводився 0,5 % розчин бупівакаїну в дозі 30 40 мг за загальноприйнятою методикою. Визначалася зона аналгезії, тривалість дії анестетика. На другу добу через 30 хвилин після введення 40 мг 0,5 % розчину бупівакаїну вводився 30° етиловий спирт в об'ємі 4-5 мл. Протягом наступних 5 діб оцінювався ефект від проведеної хімічної деінервації. Протягом цих 5 діб в епідуральний простір вводився: 0,5 % розчин бупівакаїну в дозі 20 мг з різною кратністю залежно від вираженості больового синдрому, на ніч вводився 0,5 % розчин бупівакаїну в дозі 30 мг. З другої доби у пацієнта після часткового купірування больового синдрому була зменшена кратність введення бупівакаїну, і його разова доза (з 30-40 мг 0,5 % розчину бупівакаїну до 20 мг). А вже до кінця п'ятої доби відзначався хороший клінічний ефект - повне або значне зняття болю (за візуально аналоговою шкалою - до 2 балів). На 28 добу пацієнт виписаний зі стаціонару без больового синдрому. Таким чином, впровадження цих методів у практику дозволяє виключити ускладнення, поліпшити якість життя в післяопераційному періоді та прискорити терміни функціональної активації пацієнтів в ранньому післяопераційному та пізньому післяопераційних періодах. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Процес проведення хімічної епідуральної деінервації у хворих з III-IV стадією колоректального раку, що включає виконання продовженої епідуральної аналгезії на рівні Th 90-Th10 шляхом хімічної деінервації розчином спирту, який відрізняється тим, що концентрацію розчину спирту вибирають в межах 30-40°. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2