Спосіб специфічної імунотерапії хворих колоректальним раком

Спосіб специфічної імунотерапії хворих колоректальним раком після радикальної операції шляхом 3-разового підшкірного введення аутовакцини з інтервалом в 7 днів, який відрізняється тим, що для імунізації використовують аутовакцину, отриману на основі пухлинних клітин, оброблених фільтратом культуральної рідини штаму В subtihs B-7025, починаючи на 7-10 день після хірургічного вилучення пухлини в дозі 9 мл з наступними однократними ревакцинаціями через 1 та 6 Винахід стосується медицини, а саме онкології і може використовуватися для імунотерапії радикально оперованих хворих колоректальним раком Питання лікування кол о ректального раку в останній час набуває все більшу актуальність Це пов'язано з тим, що захворюванність колоректальним раком займає 3 - 4 місце в загальній структурі онкологічних захворювань Не дивлячись на удосконалення методів лікування, смертність залишається на другому МІСЦІ В структурі злоякісних новоутворень [1, 2] Відомо, ЩО хірургічне лікування хворих є основним методом лікування хворих колоректальним раком Враховуючи той факт, що безперервно зростає КІЛЬКІСТЬ хворих з різними формами колоректального раку, тільки у 70 - 75% вперше виявлених хворих можливе виконання радикальних операцій Але при використанні тільки хірургічного методу часто не досягається повного виліковування хворих, оскільки він не завжди забезпечує попередження метастазів чи рецидивів бластом В зв'язку з цим виникає необхідність в подальшому вдосконаленні існуючих і розробці нових, більш перспективних комбінованих і комплексних методів лікування Тому в цілях профілактики подальшого розвитку процесу застосовуються різні види опромінення або хіміотерапевтичні засоби Однак використання їх теж не у всіх випадках ефективне Це викликало необхідність інтенсивних досліджень імунологи пухлин, що базуються на існуванні антигенних відмінностей у злоякісних і нормальних клітин Методи імунотерапії розробляються і застосовуються в різних онкологічних установах, при цьому найбільш інтенсивно досліджуються протиракові вакцини Накопичені і КЛІНІЧНІ дані про ефективність експериментальні методів активної специфічної імунотерапії, які допомогою протипухлинної проводяться за вакцини в післяопераційний період для профілактики рецидивів і метастазів пухлин Найчастіше при імунотерапії хворих колоректальним раком вводили гама-опромшенні аутолопчні пухлинні клітини разом з БЦЖ, її дериватами, ад'ювантами типу DETOX і цитокшами (гама-штерферон, фактор некрозу пухлин, штерлейкін 1 і т п ) Відомий спосіб лікування хворих колоректальним раком [3] протипухлинною вакциною, виготовленою з аутолопчних пухлинних клітин сумісно з БЦЖ Установлено, що ефективність такої вакцини була різною у хворих раком прямої і ободової кишки - поряд із збільшенням показників виживання у хворих раком ободової кишки не відмічено позитивного ефекту у лікуванні хворих раком прямої кишки А на МІСЦІ введення вакцини спостерігали тривалі не загоючі язви діаметром 1,5 - 2,0см, у 60% хворих розвивалась аденопатія, яка зникала протягом 3-х МІСЯЦІВ Отже низька лікувальна ефективність та МІСЯЦІВ 00 о со 47308 негативний побічний ефект ставить перешкоди до широкого застосування такого способу імунотерапії Відомо також спосіб активної специфічної імунотерапії онкохворих при різних локалізаціях захворювання (рак шлунку, прямої кишки, молочної залози, легенів) в післяопераційний період вітчизняною протипухлинною аутовакциною, виготовленою з аутолопчних пухлинних клітин за допомогою фільтрату культуральної рідини штаму В mesentencus АБ-56 [4-6] Найбільш близьким аналогом до способу, що заявляється, є спосіб пясляопераційної специфічної імунотерпм онкологічних хворих [6], який полягає в тому, що через 5 - 7 днів після радикального вилучення пухлини хворим проводять 3 - 5 разову імунізацію аутовакциною, отриманою в результаті обробки пухлинних клітин фільтратом культуральної рідини штаму В mesentencus АБ-56 [7] з інтервалом 3 - 7 днів підшкірно в дозі від 3 до 7мл по наростаючій з наступною ревакцинацією через 3 - 6 МІСЯЦІВ НІЯКИХ серйозних побічних ефектів у вакцинованих пацієнтів не зареєстровано і тільки у 20 - 25% відмічено незначне підвищення температури тіла до 37,5 - 37,8°С на протязі 4 - 1 0 годин При цьому способі активується клітинна і гуморальна системи імунітету, за рахунок чого досягається багаторічний ефект попередження рецидивів та метастазів у вакцинованих хворих Ефективність способу по 5-річному виживанню імунізованих хворих при III стадії (T34N0M0) прямої кишки становить 80,4%, а при чистій хірурги, тобто контроль - 55,1% Необхідно ВІДМІТИТИ, ЩО процент виживання підраховували для III стадії за старою класифікацією злоякісних пухлин 3-го видавництва Зараз використовують нову класифікацію 4-го видавництва від 1997р , за якою T34N0M0 - це II стадія, a T34N1 зМо - це III стадія [8] В основу винаходу, що заявляється, поставлено задачу удосконалення способу імунотерапії хворих колоректальним раком після радикальної операції шляхом використання протипухлинної аутовакцини з вищою імуногенністю та створення такої схеми лікування онкологічних хворих, що дозволила б стимулювати вищу протипухлинну резистентність організму і забезпечити попередження розвитку рецидивів та метастазів і таким чином підвищити ефективність імунотерапії Поставлена задача вирішується тим, що використовують протипухлинну аутовакцину, виготовлену з пухлинних клітин, які обробляють фільтратом культуральної рідини штаму В subtihs В-7025 [9], починаючи на 7 - 10 день після хірургічного вилучення пухлини в дозі 9мл з наступними однократними ревакцинаціями через 1 та 6 МІСЯЦІВ Застосування протипухлинної аутовакцини з вищою імуногенністю дозволяє зменшити дозу введення вакцини для зменшення білкового навантаження на організм, що позитивно впливає на імунізацію хворих колоректальним раком після радикальної операції Вакцинацію починали на 7 - 10 день після резекції пухлини, щоб дати хворому достаньо часу на відновлювання після імунодепресії, яку могли викликати анестезія і хірургічне втручання Попередні КЛІНІЧНІ дані показали, що титр специфічних антитіл та активність клітинефекторів протипухлинного імунітету знижуються через 1 та 6 МІСЯЦІВ після вакцинації, і тому в цей термін проводили ревакцинацію Суть способу специфічної імунотерапії хворих колоректальним раком полягає втому, що через 7 - 10 днів після радикального вилучення пухлини хворим проводять 3-разову імунізацію аутовакциною, одержаною в результаті обробки пухлинних клітин фільтратом культуральної рідини штаму В subtihs В-7025 підшкірно по Змл вакцини на 1 введення з інтервалом 7 днів з наступними однократними ревакцинаціями через 1 та 6 МІСЯЦІВ Способом, що заявляється, лікували після радикального оперативного втручання 104 хворих раком ободової кишки (1 група) та 259 хворих раком прямої кишки (2 група) при II та III стадії захворювання Імунізація протипухлинною вакциною проведена у 36 хворих 1 групи і у 80 - 2 групи, ІНШІ хворі лікувались тільки хірургічним методом Вказані групи були однорідними за віком, статтю, стадіям захворювання, наявністю супроводжуючої патологи, видами оперативних втручань (табл 1), всі пухлини були аденокарциномами Аутовакцину стандартизували по білку, визначали його по методу Lowry, сумарна доза становила 180мг КІЛЬКІСТЬ аутовакцини для імунотерапії підбирали і контролювали за допомогою реакції пперчутливості уповільненого типу (РГУТ), тобто визначали ступінь розвитку реакції на введення антигену аутовакцини у хворих [10] Таблиця 1 Розподілення хворих з урахуванням способу лікування - радикальна операція (РО), введення протипухлинної аутовакцини (ПАВ) КІЛЬКІСТЬ пацієнтів у групах Стадія Рак ободової Рак прямої кишки пухлинного кишки (1-а група) (2-а група) процесу РО+ПАВ РО РО+ПАВ РО T34N0M0 (II 24 50 60 109 стадія) T34N12M0 12 18 20 70 (III стадія) Всього 36 68 80 179 Ця реакція свідчить про формування клітинного імунітету і використовується в КЛІНІЧНІЙ імунологи Позитивна РГУТ розцінюється як сприятлива прогностична ознака і корелює з активністю Т-лімфоцитів-хел перів периферійної крові у хворих з різними пухлинами, котрі є необхідними для генерації специфічних протипухлинних лімфоцитів РГУТ проводили шляхом внутрішньошкірного введення протипухлинної аутовакцини в КІЛЬКОСТІ 47308 0,1мл (0,4мг по білку), ступінь її розвитку визначали через 24 години після введення Реакцію оцінювали як позитивну у випадку появи ерітеми діаметром 4 - 5см Було встановлено, що найкраща ВІДПОВІДЬ РГУТ співпадала з заявленими нами дозами вакцини Також визначали вміст в крові імунізованих хворих основні популяції лімфоцитів, які приймають участь у формуванні протипухлинного імунітету до вакцинації і після її завершення Відмічена нормалізація показників цих показників, зокрема популяції Т-активних (CD3 + DR + ), Bактивних (CD3 R+) лімфоцитів, Т-хелперів (CD4), В-лімфоцитів (CD19) та продукції гамаштерферону мононуклеарами Виживання хворих визначали актуриальним методом, порівняльний аналіз виживання проводили за допомогою logrank-критерію [11] Класифікацію пухлин проводили за системою TNM 4-го видавництва 1997р [8] Клінічне апробування способу імунотерапії проводили у відділенні абдомінальної онкології Інституту онкології АМН України Суть способу пояснюють таблиця 2 і приклади конкретного виконання (1 - 3) Таблиця 2 Показники 5-річного виживання хворих колоректальним раком після радикальної операції при застосуванні ПАВ (%) Таблиця 2 Показники 5-річного виживання хворих колоректальним раком після радикальної операції при застосуванні ПАВ (%) Стадія пухлинного процесу T34N0M0 (II стадія) T34N12M0 (III стадія) КІЛЬКІСТЬ пацієнтів у групах Рак ободової Рак прямої кишки кишки (1-а група) (2-а група) РО+ПАВ РО РО+ПАВ РО 87 ± 6 74 ± 2 75 ± 5 62 ± 2 57 ± 1 2 46 ± 5 48 ± 9 ЗО ± 5 Приклад 1 Хвора Бог-ка Л М , 1 9 3 9 р н , історія хвороби №3063/94 Діагноз рак сигмовидної кишки II стадія (T 4 N 0 M 0 ) Операція 13 0 6 1 9 9 4 р - комбінована резекція сигми по Грекову з резекцією стінки сечового міхура Через 7 днів після операції провели імунотерапію протипухлинною аутовакциною підшкірно 3 рази по Змл на одне введення з інтервалом 7 днів Після закінчення імунізації через 1 та 6 МІСЯЦІВ провели одноразові ревакцинації в дозі по Змл на 1 введення В процесі лікування визначали імунологічні та гематологічні показники до операції і після імунізації Відмічена нормалізація основних субпопуляцій лімфоцитів крові до операції Тактивні (CD3 + DR + ) - 6,8%, після імунізації - 1 0 , 1 % (норма -10,0%), В-активні (CD3 DR + ) до операції 8,5%, після імунізації - 10,9% (норма - 15,0%), Тхелпери (CD4) до операції - 52,9%, після імунізації - 43,4% (норма - 40,0%), В-лімфоцити (CD19) до операції - 5,9%, після імунізації 12,5% (норма 15,0%) Продукція гама-інтерферону мононуклеарами до операції 18МЕ, після імунізації -29.2МЕ ( н о р м а - 3 2 М Е ) Загальний аналіз крові до лікування гемоглобін - 80г/л, еритроцити 3,0 х 10 1 2 , лейкоцити - 15,4 х 10 , ШОЕ - 48мм/год, після лікування гемоглобін - 106г/л, еритроцити - 3,6 х 10 , лейкоцити - 7,5 х 10 9 , ШОЕ - 15мм/год На 14 07 2000р хвора знаходиться під наглядом без проявів прогресування хвороби Приклад 2 Хворий Воз-ко М А , 1939р н , історія хвороби №2712/94 Діагноз рак прямої кишки II стадія (T 4 N 0 M 0 ) Операція 18 0 5 1 9 9 4 р - брюшноанальна резекція прямої кишки Через 8 днів після операції провели імунотерапію протипухлинною аутовакциною підшкірно 3 рази по Змл на одне введення з інтервалом 7 днів Після закінчення імунізації через 1 та 6 МІСЯЦІВ провели одноразові ревакцинації в дозі по Змл на 1 введення В процесі лікування визначали імунологічні та гематологічні показники до операції і після імунізації Відмічена нормалізація основних субпопуляцій лімфоцитів крові до операції Тактивні (CD3 + DR + ) - 6,5%, після імунізації - 10,5% ( норма - 10,0%), В-активні (CD3 DR + ) до операції 8,8%, після імунізації - 10,7% (норма - 15,0%), Тхелпери (CD4) до операції - 51,9%, після імунізації - 43,4% (норма - 44,2%), В-лімфоцити (CD19) до операції - 5,5%, після імунізації 13,2% (норма 15,0%) Продукція гама-інтерферону мононуклеарами до операції 19МЕ, після імунізації -28.3МЕ ( н о р м а - 3 2 М Е ) Загальний аналіз крові до лікування гемоглобін - 118г/л, еритроцити - 3,2 х 10 1 2 , лейкоцити - 4,1 х 10 ,ШОЕ - Збмм/год, після лікування гемоглобін - 120г/л, еритроцити - 3,5 х 10 , лейкоцити - 4,8 х 10 9 , ШОЕ - 18мм/год На ЗО 06 2000р хворий знаходиться під наглядом без проявів прогресування хвороби Приклад З Хвора Ляш-вич Г А , 1930р н , історія хвороби №4687/94 Діагноз, рак ободової кишки III стадія (метастази в лімфовузли) (T4N1M0) Операція 29 0 8 1 9 9 4 р - геміколектомія ободової кишки справа (ПГКЕ) Через 10 днів після операції провели імунотерапію протипухлинною аутовакциною підшкірно 3 рази по Змл на одне введення з інтервалом 7 днів Після закінчення імунізації через 1 та 6 МІСЯЦІВ провели одноразові ревакцинації в дозі по Змл на 1 введення В процесі лікування визначали імунологічні та гематологічні показники до операції і після імунізації Відмічена нормалізація основних субпопуляцій лімфоцитів крові до операції Тактивні (CD3 + DR + ) - 6,4%, після імунізації - 10,3% (норма -10,0%), В-активні (CD3 DR + ) до операції 8,3%, після імунізації - 10,6% (норма - 15,0%), Тхелпери (CD4) до операції - 52,4%, після імунізації - 45,4% (норма - 40,0%), В-лімфоцити (CD19) до операції - 5,2%, після імунізації 10,5% (норма 15,0%) Продукція гама-інтерферону мононуклеарами до операції 18МЕ, після імунізації -27.2МЕ ( н о р м а - 3 2 М Е ) Загальний аналіз крові до лікування гемоглобін - 86г/л, еритроцити - 2,8 х 10 1 2 , 47308 лейкоцити - 3,8 х 10 , ШОЕ - 32мм/год, після лікування гемоглобін -104г/л, еритроцити - 3,0 х 9 10 , лейкоцити - 4,1 х 10 , ШОЕ - 16мм/год На 7 02 2000р хвора знаходиться під наглядом без проявів прогресування хвороби Таким чином, результати ефективності по критерію 5-річного виживання імунізованих хворих за способом, що заявляється, свідчать про перспективність і ДОЦІЛЬНІСТЬ застосування цього способу імунотерапії у хворих колоректальним раком Література 1 Федоренко З П , Міщенко А Н , Гулак Л О , Голубчикова Б М , Ліщишина О М , Ширякова Л І Розповсюдженість злоякісних новоутворень в популяції України в 1991 - 1996рр Київ, 1997 118с 2 Survival of cancer patients in Europe The Eurocare study Berrmo F, Sant M, Verdecciha A, Capocaccia R, Hakuhnen T, Ester J (ed ) IARC 1995 32p 3 Hoover HC Jr, Brandhorst JS, Peters LC, Surdyke MG, Takeshita Y, Madanaga J, Muenz LR, Hanna MG Jr Adjuvant active specific immunotherapy for human colorectal cancer 6 5-year median follow-up of a phase III prospectively randomized trial J Clm Oncol 1993, 11(3) 390-9 4 Затула Д Г Микроорганизмы, рак и противоопухолевый иммунитет Киев Наукова думка 1985 213с 5 Колесник Е А , Потебня Г П , Кикоть В А , Черный В А , Лисовенко Г С , Семерников В А 8 Противоопухолевая аутовакцина в лечении больных распространенным колоректальным раком Онкология 1999, 2 104-9 6 Патент 10555 України, МІПК А61К35/74 Спосіб специфічної імунотерапії онкологічних хворих після радикальної операції / Потебня Г П, Загадарчук Н Л , Ситенко В К , Кикоть В О , №93005385, Заявл 5 08 93, Опубл 11 10 99, Бюл №6 7 Затула Д Г Експериментальне обгрунтування практичного застосування специфічних протиракових вакцин Вісник АН УРСР 1982, 11 51-62 8 Атлас TNM Иллюстрированное руководство по TNM/pTNM классификации злокачественных опухолей /Пер с англ 4-го издания/ Под ред В Е Кратенка, Е А Короткевича Минск Белорусский центр науч мед информации 1998 381с 9 Заявка №2001042565 від 17 04 2001 на винахід «Штам бактерій Bacillus subtihs продуцент протипухлинних цитотоксичних речовин» 10 Hoover HC Jr, Surdyke M, Dangel RB, Peters LC, Hanna MG Jr Delayed cutaneous hypersensitivity to autologous tumor cells in colorectal cancer patients immunized with an autologous tumor cell Bacillus Calmette-Guenn vaccine Cancer Res 1984, 44(4) 1671-6 11 Esteve J, Benhamou E, Raymond L Statistical methods in cancer research (v 4) Desknptive Epidemiology IARC s p N128 IARC, Lyon 1994 302pp ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71