Спосіб визначення вогнезахисної ефективності твердих листових матеріалів

Спосіб визначення вогнезахисної ефективності твердих листових матеріалів, при якому кожний зразок матеріалу поміщають в камеру з припливно-витяжною вентиляцією, закріплюють на металевій рамці за розміром зразка, підводять джерело запалювання зі стандартною тривалістю дії полум'я на зразок, спостерігають наявність залишкового полуменевого горіння, прогоряння зразка і по 3 82592 Мета винаходу - вдосконалення способу визначення вогнезахисної ефективності твердих листових матеріалів з урахуванням визначення групи займистості. Поставлене завдання вирішується завдяки тому, що в способі визначення вогнезахисної ефективності твердих листови х матеріалів кожний зразок матеріалу, послідовно поміщають в камеру з припливно-витяжною вентиляцією, закріплюють на металевій рамці за розміром зразка, підводять джерело запалювання зі стандартною тривалістю дії полум'я на зразок, спостерігають наявність залишкового полуменевого горіння, прогоряння зразків необроблених та оброблених матеріалів, поширення поверхневого спалаху, а характеристики горіння матеріалів оцінюють після випробування на займистість по коефіцієнту вогнегасної ефективності: u K= í , uo де uí - масова швидкість вигоряння необробленого зразка; uo - масова швидкість вигоряння обробленого зразка, при цьому масову швидкість вигоряння необроблених ( uí ) та оброблених ( uo ) зразків розраховують за формулою: Dm , u í (î ) = t·S де Dm - втрата маси зразка після випробувань; т- час випробування; S - площа пошкодження зразка. Внаслідок патентно-інформаційного пошуку не виявлено аналогу, який характеризується ознаками, що ідентичні всім істотним ознакам винаходу, а з відомого рівня техніки не виявлено перетворень і характеризуються істотними відмітними ознаками на досягнення технічного результату. Це дозволяє зробити висновок про відповідність технічного рішення, що заявляється, критеріям "новизна" і "винахідницький рівень". Суть винаходу пояснюється кресленнями, де: - на фіг.1 представлено установку, на якій здійснюється запропонований спосіб; - на фіг.2 представлено гістограму масової швидкості вигоряння необроблених та оброблених зразків тканин та паперу. Спосіб здійснюють таким чином. 4 В випробувальну установку 1 з припливновитяжною вентиляцією 2, закріплюють зразок текстильного матеріалу 3 розміром 220´170мм, який оброблено, наприклад, композицією на основі фосфатів сечовини, яку розроблено на основі експериментальних досліджень з використанням методів теорії планування, потім підводять газовий пальник 4 з висотою полум'я 40мм з двох положень: з поверхні та з краю. Випробування з поверхні проводять під дією пальника протягом 5 с, для цього зразок матеріалу закріплюють на шипах тримача проб 5, пальник встановлюють у горизонтальному положенні на 40мм вище нижнього краю проби та присувають до проби на відстань 17мм. За відсутності стійкого горіння випробування проводять на новій пробі не змінюючи положення пальника протягом 15с. Випробування з краю проводять аналогічно випробуванню з поверхні, для цього пальник встановлюють під кутом 60 ° таким чином, щоб полум'я торкалось нижнього краю проби. Під час проведення випробувань реєструють тривалість залишкового полуменевого горіння, прогоряння матеріалу, поширення поверхневого спалаху та вимірюють середню довжину звугленої ділянки. Спочатку були проведені випробування необроблених зразків тканин (бавовняної, лляної, віскозної, поліефірної, бавовняно-поліефірної (50:50)) і паперу. Після дії пальника на необроблені зразки тканин та паперу, за короткий проміжок часу відбувалось повне згоряння матеріалів, які досліджувались. Потім були проведені випробування зразків тканин і паперу, які були оброблені розробленою просочувальною композицією. Після дії пальника на зразки вогнезахищеного паперу була відсутня тривалість залишкового полуменевого горіння і поширення поверхневого спалаху, невелика середня довжина звугленої ділянки та низька втрата маси після випробувань. Під час проведення випробувань визначаються: час самостійного горіння, наявність пробіжки полум'я по поверхні зразка, наявність згоряння або тління бавовняної вати від падаючих краплин зразка, довжина обвугленої ділянки. Встановлено, що масова швидкість вигоряння зразків тканин та паперу, оброблених просочувальною композицією порівняно з необробленими зменшується в 2-3 рази (див. фіг.2). Результати досліджень наведено у таблиці. 5 82592 6 Таблиця Матеріал зразка Бавовняна тканина: - необроблена - оброблена Віскозна тканина: - необроблена - оброблена Лляна тканина: - необроблена - оброблена Поліефірна тканина: - необроблена - оброблена Бавовняно-поліефірна тканина: - необроблена - оброблена Папір пакувальний: - необроблений - оброблений Масова швидКоефіцієнт кість вигорянефективності, ня зразка u, К кг/(м 2·с) Втрата маси Dm, кг Час випробування t, с Площа пошкодження зразка S,м 2 3,55·10-3 0,13·10-3 41,6 15 0,000659 0,000135 0,129 0,064 2,01 3,95·10-3 0,08·10-3 29,2 15 0,0042 0,000592 0,032 0,009 3,55 20,38·10-3 0,3·10-3 194,6 15 0,000952 0,00054 0,110 0,037 2,97 6,25·10-3 0,04·10-3 27,44 15 0,00555 0,000166 0,041 0,016 2,56 6,85·10-3 0,06·10-3 85,84 15 0,00306 0,0005 0,026 0,008 3,25 5,4·10-3 0,25·10-3 51,84 15 0,00052 0,000187 0,200 0,089 2,25 Після дії пальника на зразки вогнезахищених тканин природного походження (бавовна, льон) та штучни х (віскоза) було встановлено відсутність залишкового полуменевого горіння та поширення поверхневого спалаху, а втрата маси після випробувань складає менше 10%. Разом з тим відмічено прогоряння тканин при випробуваннях з краю. Для зразків вогнезахищених синтетичних (поліефір) та їх сумішей з природними поліефір/бавовна (50:50) тканин зафіксовано тривалість горіння та прогоряння матеріалу. Матеріал класифікують як легкозаймистий, якщо результати випробувань відповідають таким умовам: - тривалість залишкового полуменевого горіння становить більше ніж 5 с у будь-якого з зразків, які випробували з поверхні; - прогоряння зразка до одного з його країв у будь-якого з зразків, випробуваних при запалюванні з поверхні; - займання бавовняної вати під будь-яким з випробуваних зразків; - поширення поверхневого спалаху більш ніж на 100мм від точки запалювання у будь-якого з зразків, випробуваних з поверхні чи з краю; - середня довжина звугленої ділянки становить більш ніж 150мм у будь-якого з зразків, випробуваних з поверхні чи з краю; Якщо з п'яти зразків, вирізаних у напрямку основи або утоку, одній або декілька з вищевказаних вимог задовольняє тільки один зразок, то проводять повторне випробування на п'яти зразках. Якщо отримані результати підтверджуються вдруге, то матеріал класифікують як легкозаймистий. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє експериментальнорозрахунковим методом визначати вогнезахисну ефективність текстильних матеріалів та паперу. Використання способу дозволяє підвищити достовірність результатів оцінки вогнезахисної ефективності текстильних матеріалів та паперу. Даний спосіб може бути впроваджено при розробці національного стандарту, який буде встановлювати номенклатуру показників. 7 Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 82592 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601