Пристрій для коригування опорно-рухового апарату дітей, хворих на церебральний параліч

Пристрій для коригування опорно-рухового апарату дітей, хворих на церебральний параліч, який містить макет тварини з сідлом і засобом фіксації дитини, корпус якого виконано із двох частин, C2 2 (19) 1 3 82593 інших. Було б доцільно об'єднати можливості фізичного вдосконалення дітей ДЦП в якомусь єдиному універсально-технічному засобі, щоб приблизити його ближче до оселі і активніше в домашніх умовах включати в процес фізичного вдосконалення цих дітей їх батьків і родичів, що дуже важливо в фізичному вихованні і лікуванні дітей хворих, на церебральних параліч. Багато надій покладається на освоєння дітьми за допомогою батьків верхової їзди на приручених до цього об'їжджених конях в умовах іподрому чи у приватних хазяйствах. Але ця іпотерапія дуже складна і не доступна для широкого кола хворих ді тей методично і тому потрібний інший підхід в пошуках адекватного рішення. Відома [книжка В.Т. Назарова "Біомеханічна стимуляція" Мінськ, "Полим'я", 1986], в якій рекомендується для фізичного виховання дітей, корегування їх постави, удосконалення таких фізичних якостей, як гнучкість, сила, витривалість і інші, застосовувати засіб вібростимуляції. Для цієї мети пропонується різноманітні електромагнітні і механічні вібратори. Недолік засобів фізичного вдосконаленні пропонованих цією книжкою у тому, що вони напрямлені в основному на підготовку спортсменів і фізично здорових дітей. Питання ж оздоровлення хворих на ДЦП, лікування їх і реабілітації не ставилось і не розглядалось. Відомі засоби витягнення хребта і формування постави при профілактиці і лікуванні здорових осіб з використанням технічних засобів регулювання фізичного навантаження при застосуванні вібромасажної стимуляції. Наприклад, пристрої у вигляді стінок і сидінь, які представлені [в патентах Р.Ф. (2014052, 2049452, 2050881) і України (20152, 21158), Μ кл. А61Н1/00, 1/02 у бюлетенях за 199597 роки]. Недолік цих технічних засобів в тому, що вони обмежені у своєму призначенні - тільки витяжіння хребта і тільки у дорослих пацієнтів. Особистості дитячого організму і тим більше дітей ДЦП вони не враховують. Відомі пристрої для витягування хребта і корегування постави дітей. Так, наприклад [у описі патенту України №21052, А61Н1/02, 04.11.97.] пристрій виконано у вигляді самоката, оснащеного засобами фіксації тіла дитини грудним і надстегновим ременями і засобом навантаження у вигляді педально-поворотного механізму, зв'язаного з вібратором. Недолік цього аналога в тому, що коригуючий вплив його на формування навиків додержання правильної постави і рухови х якостей опорнорухового апарату дитини обмежені. Рухи монотонні, одноманітні, не цікаві, виключаючі зовнішнє втр учання. І хоча цей пристрій виконаний у вигляді самоката і дещо привабливий для дітей, але він не дає можливості забезпечувати необхідну фіксацію тіла дитини і кінцівок , щоб реалізувати коригуючий вплив на її поставу і більш широко використовувати у фізичному тренуванні ігровий метод, як найбільш адекватний для дитячого віку. Відомий пояс для корегування рухомості і витягування хребта, який має пристосування для 4 закріплення на ньому елементів навантаження у вигляді різноманітних вантажів і амортизаторів, а також використання різних опор і перекладин [п.У. 39081.А61Н1/02, Бюл. №4, 2001]. Недолік цього поясу в тому, що хоча він і забезпечує регульоване фізичне навантаження і має засоби витягування хребту, але ці засоби непридатні для дітей молодшого віку, які ще слабо володіють руховими навиками і не розуміють навчальних інструкцій і тим більше для ДЦП, у яких розумова і рухова функції недостатньо удосконалені і слабо проявляються в діяльності. Найбільш близьким по технічній суті є Коригуюча іграшка-тренажер, яка являє собою макет тварини з сідлом і засобом фіксації дитини, корпус якого оснащено механізмом вільного ходу і виконано із двох з'єднаних між собою частин, передня із яких спирається на передню вісь механізму вільного ходу, а задня - на його задню вісь і корпус виконано у вигляді надувної ємкості у формі коника з нішою посередині , в яку поміщено педальношатунний механізм та вилку з переднім поворотним колесом, а вібратор виконано у вигляді закріпленої на корпусі Π-подібної стійки з опорними зубами, що спираються на закріплену на кінцях задньої вісі коліс зубчатої зірочки [п.У38728, A61H1/00, A63B 69/12, Бюл. №4, 2002]. Недоліки прототипу в тому, що він обмежує рухомі дії дитини, приводить до утоми інтересу і зацікавленості у використанні цієї іграшки, бо не може оволодіти нею самостійно і не тільки її педальним механізмом, а навіть сісти на неї і триматись у сідлі коника. А головне цей пристрій не придатний для ДЦП, бо він не передбачає і не забезпечує виконання примусових посторонніх допомагаючих дитині дій у приданні її певної коригуючої пози в сідлі і при оволодінні навиками використання. Тому пристрій-прототип, хоч і дає можливість реалізувати ігровий метод для коригування і реабілітації хворих дітей, але із за його недоліків він втрачає ефективність застосування для цієї мети при роботі з дітьми ДЦП. В основу винаходу покладена задача з урахуванням всіх позитивних якостей прототипу - Коригуючої іграшки-тренажера, і особливо його недоліків створити новий варіант пристрою, який не має цих недоліків, і разом з тим забезпечує більш широкий діапазон можливостей коригувати поставу дитини і удосконалювати її опорно-руховий апарат з більш адекватним урахуванням особливостей дітей, хворих на церебральний параліч. Це передбачалось досягти завдяки удосконаленню об'єкта коригування дітей - привабливого коника, більш прилаштованого для потреби ДЦП, яскраво оформленого з можливістю зміни його форми і пофарбування. Щоб посилити рефлекси на новизну і більш повно реалізувати ігровий метод фізичного удосконалення, розширити діапазон поз пацієнта на пристрої і обсяг дій тулубом і усіма кінцівками, щоб дитина могла не тільки використовувати його при примусових впливах з боку батьків чи інструкторів, а і самостійно. При цьому їздити не тільки верхи, а і використовува ти як опору при ходьбі у якості засобу формування рухови х навиків володіння предметами і об'єктами в умовах коливання 5 82593 опори і її вібрації. Щоб при різноманітних рухах мати можливість стимулювати ці дії одобрениям з боку батьків. Поставлена задача вирішена тим, що пристрій для коригування опорно-рухового апарату дітей, хворих на церебральний параліч, має макет тварини з сідлом і засобом фіксації дитини, корпус якого виконано у вигляді рами, передня і задня частини якої шарнірно з'єднаними і вміщені у нішу надувної ємності, виконану у вигляді щілини між правою і лівою пневматично з'єднані камерами ємності, зверху якої через герметично обладнаний отвір вставлена спинка у вигляді трубчастої стійки, закріпленої на рамі з можливістю передньозаднього нахилу її і несучої на собі засіб фіксації дитини у вигляді знімних поручнів, головотримача, підплечових упорів, гр удного і поясного ременів і прикріпленого до голови тварини імітатора повода у вигляді шнура, при цьому кожний шатун педально-шатунного механізму підвішено до рами амортизатором і оснащено косим пальцем, взаємодіючим з рядом отворів, виконаних на диску переднього колеса, а на задній вісі встановлені котки з можливістю установки і зміни їх ексцентричності, опорний же зуб вібратора прикріплено знизу рами і виконано з можливістю зміни амплітуди вібрації. Технічний і споживчий результат, досягнутий завдяки використанню всієї сукупності відрізняючи ознак пропонованого пристрою полягає у тому, що стало можливо значно приблизити створений пристрій до потреб фізичного використання дітей з церебральним паралічем і більш ефективно реалізувати для цього ігровий метод фізичного тренування з урахуванням особливостей цієї категорії дітей. Суть пропонованого пояснюється кресленням, де на Фіг.1 показана процедура корегування дитини при допомозі батьків, вигляд збоку; на Фіг.2 те ж саме, при самостійному використанні пристрою дитиною; на Фіг.3 - те ж саме, при відпрацюванні ходьби верхом на опорі; на Фіг.4 - те ж саме, при допомозі опори; на Фіг.5 - корпус пристрою без оболонки, вигляд з боку, збільшено; на Фіг.6 - те ж саме, вигляд спереду ; на Фіг.7 - те ж саме, вигляд зверху; на Фіг.8 - еластична пневматична оболонка і вузли установки сідла і фіксатора тулуба, в розрізі по лінії А-А , вигляд збоку, на Фіг.9 - те ж саме, розвіз А-А Фіг.8, вигляд ззаду, збільшено; на Фіг.10 - фрагмент рульового колеса і передатчика зусиль на нього при педалюванні і розріз по кругу Б-Б, вигляд збоку, схематично; на Фіг.11 - те ж саме, розріз по кругу Б-Б Фіг.10; на Фіг.12 - коток установки ексцентричності; вигляд збоку; на Фіг.13 - те ж саме, вигляд ззаду; на Фіг.14 - зубчатка вібратора, вигляд ззаду; на Фіг.15 - те ж саме, вигляд збоку; на Фіг.16 - головотримач, вигляд збоку; на Фіг.17 - підплечові упори з грудним бандажем і поясний бандаж, вигляд збоку; на Фіг.18 - елементи фіксації тулуба, вигляд спереду; на Фіг.19 - лука сідла, вигляд збоку; на Фіг.20 - те ж саме, вигляд спереду. Конкретно пристрій для коригування опорнорухового апарату дітей, хворих на церебральний параліч,має корпус 1 у вигляді макета тварини, 6 наприклад коника, в основі якого є рама 2, оснащена вільним ходом у складі поворотного колеса 3 і задніх котків 4. На рамі установлено сідло 5 і змінні педально-шатунний механізм 6 , фіксатор тулуба дитини 7 і головотримач 8. Корпус виконано у вигляді двох частин імітуючих тулуб і голову тварини. Позаду рами 2 установлено знімний поручень 9. Частина, імітуюча голову, приєднана до тулубної частини шарніром 10 і має прикріплений до неї імітатор повода 11 у вигляді гнучкої тяги. Рама спирається на котки 4, на їх вісь 12, на якій змонтовано вібратор 13. На раму корпуса надіта змінна пневматична ємність 14, виконана у формі коника із повітронепроникливої плівки у вигляді двох з'єднаних між собою зверху пневматичних камер з нішою, між якими вміщено раму 2 з сідлом 5 і поручнем 9. Передбачено комплект таких плівок у формі різноманітних, яскраво пофарбованих, привабливих для дітей тварин. Фіксатор тулуба дитини 7 виконано у вигляді імітуючої спинку сидіння трубчатої стійки 15, встановленої у обійму 16 зверху ємкості 14, де пневматично з'єднані обидві її камери і виконано отвір 17 з втулкою 18. Знизу тр убка 15 має різьбовий отвір, в який вгвинчено установлюючий нахил трубки гвинт 19 під дугоподібною прикріпленою до рами пластиною 20, через повздовжній виріз якої пропущено хвостик стійки 15 (Фіг.5, 8). Поручень 9 установлено у різьбовий отвір рами 2 в щілині між камерами ємності. Сідло 5 виконано із шарнірно з'єднаних між собою вигнути х пластин з можливістю розведення їх одна від одної і фіксації для установки регульованої ширини сидіння гвинтом 21 (Фіг.5, 6). На головній частині рами, знизу її, шарнірно з можливістю подовжнього поперечного качання підвішені два знімні амортизатори 22, теж вміщені у щілину ємності і з'єднані нижніми кінцями, з вушками 23 установленими на кінцях шатунів 24, оснащених захватами зі 1 скошеними пальцями 25, притиснутими до диска колеса 3 пружністю цих ша тунів. Для захва ту кожним пальцем 25 диска колеса 3 в ньому виконані отвори 26 (Фіг.10, 11). На зовнішніх кінцях пальців 25 обох шатунів 24 насаджені з можливістю провороту педалі 27, кожна із яких має носковий ремінь 28 (Фіг.5, 10, 11). Фіксатор тулуба пацієнта 7 виконано у вигляді змінної трубчастої стійки 15, на якій встановлені з можливістю переміщення і фіксації поясний ремінь 29, підплечові упори 30 з грудним ременем 31 і з шарнірно встановленими підтримками 32 рук, а також головотримач 8 з підборідним фіксатором (Фіг.16, 17, 18). Перед сидінням на рамі 2 закріплена лука 33 сідла 5 (Фіг.19, 20) і на колесі головної частини макета закріплено знімний імітатор поводу 11 у вигляді шнура (Фіг.1, 2, 3, 4). Котки 4 виконані з можливістю переміщення і фіксації на своїй вісі 12 відносно рами для імітації їзди верхи. Для цього кожний із них має ексцентрично виконаний радіальний виріз 34., в який вміщено торець вісі 12, а для фіксації її всередині котка, на різній відстані від центра в середині вирізу 34, встановлена прокладка 35 у вигляді обійми торця вісі 12, з пальцями 36, для яких у диску кож 7 82593 ного котка виконані ряди отворів 37. Для фіксації установки ексцентричності застосована гайка 38, нагвинчена на торець вісі 12. (Фіг.12, 13). Вібратор 13 виконано у вигляді установленої на вісі катків 4 зірочки 39 зі скошеними зубами, на яку спирається опорний зуб 40, встановлений з можливістю переміщення і фіксації на опарному хвостовику 41, закріпленому знизу рами 2 (Фіг.7, 14, 15). Додаткові позиції: 42 - затяжні гвинти, 43 - розріз ємкості 14 для пропуску рами 2; 44 - фіксуючі лямки. Використовують пристрій для коригування постави дитини, зняття напруженості і підвищення еластичності кістково-м'язових стр уктур її тіла для збільшення амплітуди рухів у всіх суглобах тіла, удосконалення фізичної якості сили, швидкості, витривалості і координації рухови х дій, формування життєво необхідних навиків сидіння, стояння, ходьби, методів самообслуговування з застосуванням нерухомих і рухови х опор, за допомогою примусової підтримки дитини і активації її дій з боку батьків і родичів. Головне щоб дитина самостійно застосовувала і добре освоїла елементи пристрою і його в цілому. Поставу дитини формують закріпленнями засобами фіксації тренажера необхідної пози дитини і примусово її утримують, поступово збільшуючи термін збереження заданої пози і кутів нахилу тіла і його елементів, щоб посилювати гнучкість суглобів і розслаблення їх м'язів для зняття еластичності кістково-м'язових структур і підвищення амплітуди рухів у всі х суглобах її тіла. Фізичні якості удосконалюють регуляцією фізичного навантаження, поступовим посиленням його для розвитку силових якостей, стимуляцією швидкості рухів при педалюванні і їзді по підлозі, а для розвитку витривалості - поступове підвищення терміну тренування. Координацію ж рухів забезпечують узгодженими діями всіх ланок тіла в процесі педалювання, почергового кожною ногою і одноразового - двома ногами в умовах качання і вібрації корпусу. На конику дитина може бути закріплена фіксуючими елементами, або діяти самостійно без фіксації в сідлі, застосовуючи повід, або без 8 нього, використовуючи пристрій для «верхової їзди» і в якості рухомої опори і діяти зовні і самостійно. Пристрій застосовують для категорії хворих на церебральний параліч , діти, якої уже мають навички самостійно сидіти, стояти і ходити. Вони можуть бути сформовані більш простими і більш широкодоступними технічними пристроями з більш вузьким діапазоном цільової напрямленості. Для зміни виду тварин, щоб постійно підтримувати зацікавленість хворих дітей і збільшува ти їх привабливість, повітря із камер викачують і плівку ємності 14 змінюють підняттям її вгор у відносно рами 2, заздалегідь знявши стійку 15 з засобами фіксації дитини (Фіг.5, 8). Технічною і споживчою перевагою пропонованого пристрою над прототипом є те, що вдалося створити повний варіант імітатора засобу іпотерапії - верхової їзди, який для фізичного виховання дітей замінює широкий арсенал різноманітних пристосувань і разом з тим більш ефективно дає можливості застосовувати для фізичного виховання дітей і здорових і особливо хворих на церебральний параліч. Його можливо використовувати при копії тварини, яка до вподоби тій чи іншій дитині, і це дає можливість визивати більш позитивні емоції дітей, що підвищує е фективність застосування ігрового метода фізичного виконання, висока цінність якого надійно затверджена практичною, педагогічною і лікувально-профілактичною роботою. Пристрій дає можливість фіксації тіла дитини, необхідного для лікувально-профілактичного впливу на всі ланки її тіла для корегування постаті і реабілітації опорно-рухово го апарату дітей, хворих на церебральний параліч. Сподіваємось, що такі пристрої будуть широко застосовані не тільки в медичних закладах для лікування ДЦП, - а головне в домашніх умовах, під більш ефективним контролем і допомогою з боку не лише фахівців-лікувальників, а і батьків дитини, і її родичів. 9 Комп’ютерна в ерстка Т. Чепелев а 82593 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601