Спосіб діагностики черепно-щелепно-лицевої ділянки

Реферат: Спосіб діагностики черепно-щелепно-лицевої ділянки включає панорамну, оклюзійну, цефалометричну, гомографічну рентгенографії, комп'ютерну томографію, магнітно-резонансну терапію, інтерактивну комп'ютерну, томографію комп'ютерну томографію-3D, реконструкцію структур обличчя. Додатково проводять серію послідовних фотографічних знімків тіла пацієнта в різних проекціях, оброблюють отримані знімки в програмному математичному середовищі з наступним створенням просторової фотографічної маски моделі обличчя (3D-MPFM). UA 83176 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ЧЕРЕПНО-ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ UA 83176 U UA 83176 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії і призначена для системного аналізу дефектів та деформацій черепно-щелепно-лицевої ділянки як у передопераційний та післяопераційний періоди, так і на кожному з етапів багато етапних операцій. Одним із важливих етапів в комплексному аналізі дефектів та деформацій черепнощелепно-лицевої ділянки є діагностична візуалізація, яка допомагає скласти найбільш цілісний та всебічний план оперативного втручання. Для візуалізації використовують безліч методів, серед яких: панорамна, оклюзійна, цефалометрична, томографічна рентгенографія, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, інтерактивна комп'ютерна томографія, комп'ютерна томографія-3D, реконструкція структур обличчя, тощо [1]. З метою максимального точного і об'єктивного відображення інформації про стан тканин дефектів та деформацій черепно-щелепно-лицевої ділянки є спосіб швидкого прототипування, який базується на створенні стереолітографічних моделей [2, 3]. Відомі способи діагностики передбачають використання складного дорогого обладнання, що, відповідно, робить їх дорогими та ексклюзивними. Окрім цього існують певні обмеження для проведення променевих методів діагностики, серед них: вікові (діти, особи похилого віку), фізіологічні (вагітні, жінки в період лактації) та інші (пацієнти з соматичною патологією). Найбільш близьким по своїй суті до способу, що заявляється, обраний в якості прототипу, є спосіб інтерактивної комп'ютерної томографії, яка дозволяє клініцисту провести інтерактивне оперативне втручання, це дає можливість розробити план втручання у вигляді тривимірного моделювання з урахуванням анатомічних особливостей пацієнта, а результати оперативного втручання можуть бути продемонстровані пацієнту з метою отримання згоди на план лікування (3). Недоліком цього способу є: рентгенологічне навантаження; наявність певних обмежень для проведення діагностики; дорожнеча; необхідність використання складного дорогого обладнання. В основу корисної моделі поставлено задачу діагностичної візуалізації в передопераційний, післяопераційний періоди та на кожному з етапів багатоетапних операцій. Технічний результат полягає в покращенні діагностики дефектів і деформацій черепнощелепно-лицевої ділянки та можливість отримувати діагностичну візуальну 3D модель на кожному з етапів оперативного втручання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає панорамну, оклюзійну, цефалометричну, томографічну рентгенографії, комп'ютерну томографію, магнітнорезонансну терапію, інтерактивну комп'ютерну томографію комп'ютерну томографію-3D, реконструкцію структур обличчя, згідно з корисною моделлю додатково проводять серію послідовних фотографічних знімків пацієнта з наступним створенням просторової фотографічної маски моделі обличчя (3D-MPFM). Відмінною особливістю запропонованого способу є: простота використання, нешкідливість, доступність, відсутність інвазивності; протипоказань; рентгенологічного навантаження, якому піддається пацієнт під час кожного дослідження, що дає можливість створювати безліч нових моделей одного і того ж пацієнта нескінченну кількість разів; відсутність фінансових витрат пацієнта на отримання задокументованої інформації на кожному етапі лікування; немає прив'язки до дорогого, габаритного обладнання, що потребує додаткових, попередньо навчених фахівців; похибка при створенні 3D моделі порівнянна з похибкою при створенні комп'ютерної томографії-3D. Запропонований нами спосіб дозволяє: - повну передачу моделлю обсягу зони, що відображається; - перенести на модель колір рельєфу і поверхні зони, що відображається; - оцінити лінійні розміри і пропорції моделі; - зіставити у цілу модель або окремі її ділянки з комп'ютерної томографії-3D і магнітнорезонансної-терапії-3D; - накладати текстури більш раннього фотографічного зображення (фото пацієнта в дитинстві); - відновлювати ділянки деформації за симетричною незміненою областю (ефект дзеркального відображення); - ремоделювати як саму модель, так і окремі її ділянки; - контрастувати кольором досліджувані області або зони моделі (зона майбутнього оперативного втручання); - оцінити результати оперативного втручання шляхом зіставлення двох моделей з контрастуванням зон відмінностей; 1 UA 83176 U 5 10 15 20 - проводити об'ємне планування, контроль і оцінку кожного з етапів хірургічного лікування; - використовувати, як показове, моделювання основних оперативних втручань в динаміці. Показання до використання є: дефекти та деформації черепно-щелепно-лицевої ділянки; переломи кісток черепно-щелепно-лицевої ділянки; вікові зміни обличчя тощо. За даними літератури такий спосіб невідомий. Спосіб здійснюють наступним чином: Після серії знімків пацієнта відбирають 40-50 фото, де 70 % від усіх фото - обличчя і бічні відділи голови, решта 30 % (ззаду) - потилиця і верхня частина голови. В програмному математичному середовищі по внутрішньому алгоритму створюють 3D модель, після чого вона може бути використана в режимі перегляду і редагування. Спосіб, що заявляється, апробовано на кафедрі хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії національного медичного університету у 2012 році. У всіх випадках діагностичної візуалізації за допомогою 3D-MPFM отримано максимально точне і об'єктивне відображення інформації зон, що досліджуються. Джерела інформації: 1. Маланчук В.О., Логвіненко І.П., Маланчук Т.О. та ін. Хірургічна стоматологія та щелепнолицева хірургія: підручник, К.: ЛОГОС, 2011, С. 513-534. 2. Bill J.S., Dittmann W., Kubler N., Meier J.L., Pistner H., Wittenberg G. Stereolithography in oral and maxillofacial operation planning, Int. J. Oral Maxillofac. Surg. 1995, 24: 98-103. 3. Kobayashi M., Fujino Т., Kaneko Т., Takano J., Chiyokura H. Preparation of hydroxyapatite prostheses with laser lithography model, Proceedings of the International Symposium on Computer and Communication Systems for Image Guided Diagnosis and Therapy, June 1996, 817-820. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб діагностики черепно-щелепно-лицевої ділянки, що включає панорамну, оклюзійну, цефалометричну, гомографічну рентгенографії, комп'ютерну томографію, магнітно-резонансну терапію, інтерактивну комп'ютерну, томографію комп'ютерну томографію-3D, реконструкцію структур обличчя, який відрізняється тим, що додатково проводять серію послідовних фотографічних знімків тіла пацієнта в різних проекціях, оброблюють отримані знімки в програмному математичному середовищі з наступним створенням просторової фотографічної маски моделі обличчя (3D-MPFM). Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2