Спосіб екстреної специфічної профілактики правця у хворих з гострою крововтратою і неясним прищеплювальним анамнезом

Реферат: Спосіб екстреної специфічної профілактики правця у хворих з гострою крововтратою і неясним прищеплювальним анамнезом включає введення протиправцевих засобів. Постраждалим із крововтратою 500,0 мл крові й більше вводять правцевий АП-анатоксин, при цьому введення виконують не раніше ніж через 24 години й не пізніше ніж через 48 годин після травми, під контролем моніторингу рівня імуноглобуліну G. UA 83517 U (12) UA 83517 U UA 83517 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до епідеміології й імунології, і може бути використаною для екстреної специфічної профілактики правця у хворих з гострою крововтратою і неясним прищеплювальним анамнезом. Відомі факти, що свідчать про зниження протиправцевого імунітету в результаті негативного впливу деяких факторів на напруженість і схоронність активного штучного імунітету. Встановлено негативний вплив масивної крововтрати на рівень імунітету до правця, з одного боку. З іншого боку, нерідкі випадки й необґрунтованого введення потерпілим протиправцевої сироватки, що у свою чергу приводить до побічної її дії на організм щепленого. Ці факти обумовлюють пошук уточнюючих факторів необхідності, об'єму й умов ревакцинації проти правця хворих з гострою крововтратою. При будь-якій крововтраті лікар повинен визначити показання до пасивної (протиправцевий імуноглобулін) і активної (АДП) імунізації проти правця. При невеликій крововтраті активна імунізація показана, якщо немає даних про вакцинацію, вакцинація не була завершена і якщо з часу останньої ревакцинації пройшло більше 10 років. При великій крововтраті до перерахованих вище показань додається ще одне: активній імунізації підлягають і ті потерпілі, у яких із часу останньої ревакцинації пройшло більше 5 років. Протиправцевий імуноглобулін (ППІ) звичайно вводять у дозі 250 од. внутрішньом'язово. При використанні протиправцевої сироватки (ППС) її вводять у дозі 3000-6000 од. [Вакцины и вакцинация: национальное руководство / В.В. Зверев, Б.Ф. Семенов, P.M. Хаитов, В.В. Малеев, А.Е. Платонов, О.В. Платонова. - М.: Издательская группа "ГЭОТАР-Медиа", 2011. - С. 446-455]. Даний спосіб екстреної специфічної профілактики правця у хворих з гострою крововтратою і неясним прищеплювальним анамнезом є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Основним недоліком способу-прототипу є те, що він враховує тільки часові рамки вакцинації й ревакцинації й не враховує об'єм крововтрати, в той час, як відомо, що масивна крововтрата пригнічує вироблення антитіл, а незначна крововтрата стимулює процес антитілоутворення. Недоліком способу є також та обставина, що у осіб, які раніше прищеплювалися проти правця, можлива реакція на проведення ревакцинації. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності екстреної профілактики правця потерпілим з гострою крововтратою і неясним прищеплювальним анамнезом шляхом профілактики ускладнень ревакцинації. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі екстреної специфічної профілактики правця у хворих з гострою крововтратою і неясним прищеплювальним анамнезом, що включає введення протиправцевих засобів, згідно з корисною моделлю, постраждалим із крововтратою 500,0 мл крові й більше вводять правцевий АП-анатоксин, при цьому введення виконують не раніше ніж через 24 години й не пізніше ніж через 48 годин після травми, під контролем моніторингу рівня імуноглобуліну G. Технічний ефект корисної моделі, а саме профілактика ускладнень протиправцевих заходів, обумовлений індивідуалізацією цих заходів за рахунок відстрочки введення ППС, або ППІ, або АДП на термін до 2-х діб, що дає можливість з'ясувати достовірний прищеплювальний анамнез, а у випадку неможливості такого з'ясування уникнути побічних реакцій, у тому числі анафілактичного шоку. Теоретичною передумовою розробленого способу стала та обставина, що 50 % осіб, які звертаються в лікувальні заклади великого промислового центра й області із приводу травм з крововтратою, вводять протиправцеві засоби, у той час як їх потребують тільки близько 25 % осіб, що звертаються. Серед причин необґрунтованого введення протиправцевої сироватки відсутність у потерпілих "Картки щеплення проти правця" або інших підтверджувальних документів. У той же час при дослідженні крові донорів, які проживають на території великого промислового центра й у його пригородах, виявлено, що в 75-85 % донорів визначаються досить високі титри правцевого антитоксину (1: 320 і вище). Спосіб виконують наступним чином: потерпілому із крововтратою 500,0 мл крові й більше вводять правцевий АП-анатоксин, а саме введення виконують не раніше ніж через 24 години й не пізніше ніж через 48 годин після травми під контролем моніторингу рівня імуноглобуліну G. Ефективність способу доведена клініко-експериментальними дослідженнями. В експерименті на тваринах отримані дані, згідно з якими масивна крововтрата пригнічує синтез антитіл до правця, а незначна, навпроти, стимулює їхнє вироблення. Введення АПанатоксину, або ППІ, або ППС раніше імунізованим тваринам різко підвищує рівень антитоксину в сироватці крові. З 198 потерпілих, що спостерігалися, у 84 (42,4 %) була важка травма, що супроводжувалася масивною втратою крові від 500 мл і більше. Заміщення втраченої крові 1 UA 83517 U 5 10 15 20 донорською вже через 6 годин супроводжувалося підвищенням рівня правцевого антитоксину до захисного й вище (р