Спосіб лікування вторинних порушень системи гемостазу у хворих на гемофілію з великими інтрам’язовими гематомами

Реферат: Спосіб лікування вторинних порушень системи гемостазу у хворих на гемофілію з великими інтрам'язовими гематомами шляхом проведення замісної трансфузійної терапії. Додатково проводять інфузії 4 %-го розчину сукцинільованого желатину у дозі 5-7 мл/кг маси тіла на добу та перорально застосовують ентеросорбент кремнію діоксид у дозі 4 г тричі на добу протягом 10 діб. UA 84047 U (12) UA 84047 U UA 84047 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонований спосіб лікування вторинних розладів системи гемостазу у хворих на гемофілію належить до галузі медицини і може бути використаний в гематології. Розвиток та деградація інтрам'язових гематом супроводжується синдромом ендогенної інтоксикації, при якому відбувається підвищення рівня середньомолекулярних пептидів. Останні можуть впливати на деякі параметри системи гемостазу, зокрема зменшувати функціональну активність тромбоцитів, підвищувати фібринолітичну активність плазми крові та активувати антикоагулянтні реакції. За таких умов підвищення дози препаратів факторів VIII або IX при проведенні замісної трансфузійної терапії є малоефективним. Клінічно спостерігаються рецидиви крововиливу, іноді - нетипова для гемофілії кровоточивість за мікроциркуляторним типом [1, 2]. Внаслідок додаткових крововиливів в зону гематоми виникає ризик розвитку псевдопухлин [3]. Найближчий аналог - спосіб лікування вторинних порушень системи гемостазу у хворих на гемофілію базується на проведенні детоксикаційної терапії шляхом плазмаферезу [4]. Недоліком цього способу є необхідність видалення із судинного русла до 500 мл крові. В умовах, коли велика гематома спричиняє анемізацію хворого, навіть нетривале вилучення еритроцитів із судинного русла може негативно вплинути на стан пацієнта. В основу корисної моделі поставлена задача підтримки активності факторів зсідання на достатньому рівні, збереження функціональної активності тромбоцитів, припинення надлишкового фібринолізу у зоні гематоми та зменшення антикоагулянтних впливів продуктів деградації фібриногену/фібрину. Поставлена задача вирішується проведенням інфузії 4 %-го розчину сукцинільованого желатину у дозі 5-7 мл/кг маси тіла на добу та ентеросорбції діоксидом кремнію у дозі 4 г тричі на добу на тлі замісної трансфузійної терапії. Перед початком лікування проводять вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, визначають показник індивідуальної хвилини (універсальний клінічний маркер ендотоксикозу), активність факторів зсідання крові VIII та IX, індуковану адреналіном та АДФ функціональну активність тромбоцитів, фібринолітичну активність і рівень молекул середньої маси. На тлі замісної трансфузійної терапії додатково протягом 10 діб проводиться інфузія 4 %го розчину сукцинільованого желатину у дозі 5-7 мл/кг маси тіла на добу та перорально застосовується ентеросорбент кремнію діоксид у дозі 4 г тричі на добу. Термін лікування визначається залежно від клінічного стану хворого, рівня середньомолекулярних пептидів у сироватці крові та ступеня вторинних порушень системи гемостазу. Моніторингові дослідження проводять на 5 та 10 добу від початку лікування. Заявлений спосіб ілюструється наступними прикладами. Приклад 1 Хворий на гемофілію "А" середнього ступеня важкості Крижановський О.І., 31 рік, був госпіталізований до відділення гематології та гемостазіології ДУ " ІГТ НАМН України " з гігантською гематомою чотириголового м'яза лівого стегна, вираженим больовим синдромом, 12 анемізацією. Кількість еритроцитів становила 2,1-10 /л, гемоглобін - 58 г/л. Активність ф. VIII на момент госпіталізації була меншою ніж 1 %. Спостерігалося зменшення функціональної активності тромбоцитів до адреналіну та АДФ, відповідно у 2,1 та 2,8 разу порівняно із нижньою межею референтного інтервалу (35 %). Останнє клінічно проявлялося крововиливами зі слизової оболонки рота, петехіями. Крім того, була підвищена активність фібринолізу. Вміст середньомолекулярних пептидів (в залежності від довжини хвилі) перевищував верхню межу референтного інтервалу від 5,5 до 6,7 разу. Пацієнту було призначено замісну трансфузійну терапію препаратом фактору VIII (із розрахунку 40 МО на кг маси тіла тричі на добу) та неспецифічну гемостатичну терапію (етамзилат натрію). Купірування клінічних проявів протягом трьох наступних діб не відбулося. Функціональна активність тромбоцитів була зменшена, фібринолітична активність плазми залишалася підвищеною. Гематурія, що почалася у пацієнта, не дозволяла включити у комплексну гемостатичну терапію антифібринолітичні препарати. Тому, на 3 добу після госпіталізації було розпочато ад'ювантну інфузійну терапію 4 %-им розчином сукцинільованого желатину у дозі 5-7 мл/кг маси тіла на добу та ентеросорбцію діоксидом кремнію у дозі 4 г тричі на добу. Через 4 доби після цього припинилася кровотеча із слизової оболонки рота, зникла гематурія, показники функціональної активності тромбоцитів наблизилися до нижньої межі референтного інтервалу, вміст середньомолекулярних пептидів зменшився до верхньої межі референтного інтервалу. На 14 добу після госпіталізації відбулося, практично, повне розсмоктування крововиливу. Приклад 2 Хворий на гемофілію "В" тяжкого ступеня Павленко О.В., 29 років, був госпіталізований до відділення гематології та гемостазіології ДУ "ІГТ НАМН України" з великою гематомою здухвинно-поперекового м'язу, вираженим больовим синдромом, анемізацією. Кількість 1 UA 84047 U 12 5 10 15 20 25 30 35 40 45 еритроцитів становила 3,2-10 /л, гемоглобін - 82 г/л. Активність ф. IX на момент госпіталізації була меншою ніж 1 %. Спостерігалося зменшення функціональної активності тромбоцитів до адреналіну та АДФ, відповідно, до 22,7 %, 22,5 % та 24,5 % при референтному інтервалі для вказаних показників (35-55)%. Останнє клінічно проявлялося тривалою кровоточивістю з місця ін'єкцій, петехіями. Активність фібринолізу була у межах референтних значень. Вміст середньомолекулярних пептидів (в залежності від довжини хвилі) перевищував верхню межу референтного інтервалу від 2,8 до 4,2 разу. Пацієнту було призначено замісну трансфузійну терапію препаратом фактору IX (із розрахунку 50 МО на кг маси тіла двічі на добу) та неспецифічну гемостатичну терапію (етамзилат натрію). Протягом трьох наступних діб значно зменшився больовий синдром, але лабораторно виявлялося зниження функціональної активності тромбоцитів та почав підвищуватися фібриноліз. Тому до комплексної терапії було додано препарати антифібринолітичної дії (транексамова кислота) та розпочато ад'ювантну інфузійну терапію 4 %-им розчином сукцинільованого желатину у дозі 5-7 мл/кг маси тіла на добу та ентеросорбцію діоксидом кремнію у дозі 4 г тричі на добу. Через 5 діб після цього показники функціональної активності тромбоцитів наблизилися до нижньої межі референтного інтервалу, вміст середньомолекулярних пептидів зменшився до верхньої межі референтного інтервалу. На 15 добу після госпіталізації ознак крововиливу в здухвинно-поперековий м'яз не спостерігалося. Використання запропонованого способу лікування дозволяє ефективно зменшити рівень ендотоксичних субстанцій, які викликають такі вторинні зміни в системі гемостазу, як дезагрегаційна тромбоцитопатія, посилення фібринолізу та виділення вторинних антикоагулянтів. В цілому при застосуванні запропонованого способу лікування досягається більш швидкий лікувальний ефект, розсмоктування гематоми відбувається протягом 10-14 діб проти 21-30 при використанні лише замісної трансфузійної терапії. Крім того на 20 % на добу скорочується споживання препаратів факторів зсідання крові VIII або IX. Джерела інформації: 1. Громашевская Л.Л. Метаболическая интоксикация в патогенезе и диагностике патологических процессов / Л.Л. Громашевская // Лабораторная диагностика.-2006. - № 1 (35). С. 3-13. 2. Про взаємозв'язок ендогенної інтоксикації, активності перекисного окислення ліпідів та проникливості мембрани еритроцитів у хворих на гемофілію "А" в патогенезі розвитку гострого суглобового синдрому / [Аношина М.Ю., Авер'янов Є.В., Яговдік М.В., Ющенко П.В.] // Гематологія і переливання крові: міжвідомчий збірник. - К.: Знання України, 2008. - Вип. 34. - Т. 1. - С. 25-31. 3. Суховий М.В. Гемофилия как хирургическая проблема / М.В. Суховий. - К.: АДЕФУкраина, 2001.-208 с. 4. Спосіб лікування хворих на гемофілію. Патент на корисну модель № 20161 / Перехрестенко П.М., Старіков А.В., Суховій М.В., Баронська Л.В./ МПК (2006) А61М 1/38/4 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування вторинних порушень системи гемостазу у хворих на гемофілію з великими інтрам'язовими гематомами шляхом проведення замісної трансфузійної терапії, який відрізняється тим, що додатково проводять інфузії 4 %-го розчину сукцинільованого желатину у дозі 5-7 мл/кг маси тіла на добу та перорально застосовують ентеросорбент кремнію діоксид у дозі 4 г тричі на добу протягом 10 діб. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2