Спосіб прогнозування виникнення передракових захворювань молочної залози в умовах йододефіциту

Реферат: Спосіб прогнозування виникнення передракових захворювань молочної залози в умовах йододефіциту включає виконання комплексних обстежень. В плазмі крові визначають рівні тиреотропного гормону, трийодтироніну та тироксину і за показниками пониженої функції щитовидної залози у жінок формують "групи ризику" щодо передпухлинних захворювань та раку молочної залози. UA 84125 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ПЕРЕДРАКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ В УМОВАХ ЙОДОДЕФІЦИТУ UA 84125 U UA 84125 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема онкології, і може бути використана як спосіб ранньої діагностики передракових захворювань молочних залоз та прогнозування виникнення РМЗ в умовах йододефіциту. При ранньому виявленні пухлинних утворень молочної залози та комплексному лікуванні 20річна тривалість життя складає 92-98 % випадків. Високі показники смертності та незадовільні результати лікування раку молочної залози (РМЗ) пов'язані з тим, що 30-50 % хворих госпіталізовують в стаціонари з розповсюдженим процесом, коли лікування, в ряді випадків, малоефективне. У 15,7 % жінок первинно діагностують РМЗ в III стадії, у 7,7 % в IV; 12,3 % жінок в Україні, з встановленим діагнозом РМЗ, не проживають і року [Рак в Украине, 2010-2011. Бюллетень Национального канцер-реестра Украины, 2012]. Це зумовлено значною мірою недосконалістю первинної та вторинної профілактики, а також несвоєчасною діагностикою і, як наслідок, недостатньою ефективністю лікування. Слід зазначити, що розвиток РМЗ, як гормонзалежної пухлини, пов'язаний, найчастіше, з різними ендокринними порушеннями, що виникають в організмі жінок при порушенні функції яєчників, щитовидної залози, надниркової залози, гіпоталамо-гіпофізарної системи [Гилязутдинов И.А., Хасанов Р.Ш. Опухоли гормонально-зависимых и гормонопродуцирующих органов. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. 464 с. Семиглазов В.В., Топузов Э.Э. Рак молочной железы. - М.: МЕДпресс-информ, 2009. 176 с.]. У цьому плані становить інтерес проаналізувати захворюваність РМЗ у Чернівецькій області, яка, як відомо, входить у зону вираженого йододефіциту [Матасар И.П., Салий Н.С., Ермолова Ю.В. Йодная недостаточность - причина многих заболеваний для настоящего и будущего поколений [Текст] / Ю.В. Ермолова, Н.С. Салий, И.П. Матасар // Здоровье и питание. 1998. - № 3-4. - С. 8-10. Тимченко A.M. Сучасні особливості регіональної поширеності тиреопатології серед населення // Пробл. ендокринної патол. - 2003. - № 3. - С. 36-45. Вацеба А.О. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози в умовах йодної недостатності / А.О. Вацеба, В.М. Гаврилюк, В.І. Паньків // Лікар. справа. - 2002. - № 1. - С. 31-33. Олійник В.А. Патологія щитовидної залози в Україні (епідеміологія та регіональні особливості) / В.А. Олійник // Ж. практ. лікаря. - 2001. - № 2. - С. 5-7.]. Так за 2007 рік захворюваність дифузійним зобом І-ІII стадії склало - 2410,9; за 2008 рік - 2534,5; 2009 рік - 2644,7 на 100 000 населення [Основні показники діяльності ендокринологічної служби України за 2009 рік. АМН та МОЗ України, ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України", 2000-2009 р. Аналіз діяльності ендокринологічної служби України у 2010 році та перспективи розвитку медичної допомоги хворим з ендокринною патологією Ларін О.С., Паньків В.І., Селіваненко М.І., Грачова О.О., Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ // Міжнародний ендокринологічний журнал № 3 (35) 2011. С. 10-19]. За даними канцер-реєстру України захворюваність РМЗ у Чернівецькій області з 2008 по 2010 р. збільшилася з 42,8 до 44,2 на 100 000 населення. Смертність в 2009 р. становила 26,9 [Рак в Украине, 2009-2010. Бюллетень Национального канцер-реестра Украины, 2011]. Відомий спосіб виявлення патологічних станів молочних залоз [патент України No 7256 U] "Спосіб ранньої діагностики поєднаних гіперпроліферативних захворювань геніталій, молочних та щитоподібних залоз", при якому досліджуються наступні показники: вік, дані анамнезу, пальпаторне дослідження органів малого таза, температура тіла, пульс, артеріальний тиск, гормональне обстеження, УЗД молочної залози, мамографія, пункційна біопсія з наступним патогістологічним дослідженням, УЗД щитоподібної залози, радіоімунне сканування, причому кожен показник виражають у балах, які підсумовують, та оцінюють стан тяжкості захворювання. Але цей спосіб має цілий ряд недоліків - не враховуються принципи вибірковості, відсутність централізованого контролю за якістю обстежень, відсутня єдина база поповнюваних питань та відповідей, характерних для кожного регіону. Найбільш близьким за технічною суттю є "Спосіб прогнозування ризику виникнення раку молочної залози" [патент України No 39342 U], при якому досліджуються наступні показники: дослідження периферичної крові, визначення кластерів диференціювання лейкоцитів та імунорегуляторного індексу, визначають домінантні і рецесивні ознаки людини, для чого оцінюють форму носа, конфігурацію нижньої щелепи, губ, вух, колір і лінію росту волосся, брів, форму черепа та обличчя, форму пальців і нігтів, товщину і колір шкіри, групу крові і резус фактор, а далі використовують прямий підрахунок кількості домінантних та рецесивних ознак на підставі шкали гомо- гетерозиготності, далі визначають коефіцієнт гетерозиготності та при його значенні 0-0,33 судять про високий ризик розвитку раку молочної залози, при його значенні 0,34-0,5 ризик виникнення раку молочної залози дорівнює загальнопопуляційному, при його значенні 0,51-0,67 і більше судять про високий ступінь ризику виникнення раку молочної залози. 1 UA 84125 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Але цей спосіб не враховує стан молочних та щитоподібних залоз, факторів ризику виникнення РМЗ, стану репродуктивної системи. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу ранньої діагностики передпухлинних захворювань молочної залози та прогнозування ризику виникнення РМЗ в умовах йододефіциту, шляхом виявлення специфічних факторів ризику (захворювання на ендемічний зоб) для Буковинського регіону за допомогою визначення в плазмі крові тиреотропного гормону, трийодтироніну та тироксину, УЗД щитовидної залози. Використання корисної моделі надає можливість виявити ендокринно-метаболічні фактори, обумовлені супутніми захворюваннями щитоподібної залози та обґрунтувати критерії формування "груп ризику" як передпухлинних захворювань, так і раку молочної залози, характерних для жінок регіону. Корисна модель є основою для розроблення алгоритму селективного скринінгу та диспансерного спостереження за жінками "групи ризику" з виникнення як передпухлинних захворювань, так і раку молочної залози. Частота ураження молочних залоз збільшується зі збільшенням розмірів зоба, а також при субклінічному порушенні функції щитовидної залози в порівнянні зі станом еутиреозу. Хоча молочна залоза перебуває під впливом безлічі екзо- і ендогенних факторів, спостерігається ріст частоти дифузійної мастопатії з віком, причому ризик її значно збільшується в жінок з наявністю дифузійного ендемічного зоба [Тащиев Р.К., Баратели В.Т. Формирование групп повышенного риска возникновения РМЖ в районах с эпидемическими заболеваниями щитовидной железы // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика, вип. 21, книга 1. - С. 282-287. Київ, 2012]. Приклад використання. Хвора Н. 18 років, звернулась до сімейного лікаря зі скаргами на кашель, біль в горлі, загальну слабкість. Після огляду пацієнтки лікарем запропоновано пройти УЗД щитовидної залози. Щитовидна залоза виявилась дифузно збільшена - зоб II ст.). Разом із здачею загальнообов'язкових аналізів крові та сечі, запропоновано визначити рівень Т 3, Т4 та ТТГ - виявлено нестачу гормонів щитовидної залози. Хворій була надана медична допомога з приводу скарг та за результатами тестування була взята на диспансерний нагляд по високому ризику захворювання на фіброзно-кістозну мастопатію. Інформація надіслана районному онкологу, мамологу та обласному онкологу/мамологу. Кожен з цих спеціалістів може прослідкувати подальше обстеження та лікування даної хворої. Використання корисної моделі надає можливість виявити ендокринно-метаболічні фактори, обумовлені супутніми захворюваннями щитоподібної залози та обґрунтувати критерії формування "груп ризику" як передпухлинних захворювань, так і раку молочної залози. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб прогнозування виникнення передракових захворювань молочної залози в умовах йододефіциту шляхом виконання комплексних обстежень, який відрізняється тим, що в плазмі крові визначають рівні тиреотропного гормону, трийодтироніну та тироксину і за показниками пониженої функції щитовидної залози у жінок формують "групи ризику" щодо передпухлинних захворювань та раку молочної залози. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2