Спосіб реконструкції товстої кишки після лівобічної субтотальної колектомії

Реферат: Спосіб реконструкції товстої кишки після лівобічної субтотальної колектомії включає серединну лапаротомію, виділення та видалення частини прямої, сигмоподібної кишки, лівої половини ободової кишки, поперековоободової кишки з печінковим кутом та лімфовузлами D-2. Додатково виконують апендектомію, мобілізують праву половину товстої кишки, відсікають клубову кишку від сліпої та накладають ілеоасцендо- та цекоректоанастомоз, формуючи антиперистальтичний напрямок відносно товстої кишки. UA 87421 U (12) UA 87421 U UA 87421 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургічних способів, може бути використана у реконструктивній колопрологїї та онкологічній практиці для поліпшення результатів хірургічного лікування захворювань товстої кишки після лівобічної субтотальної колектомії. Виконання лівобічної субтотальної колектомії з реверсом висхідного відділу товстої кишки є операцією вибору при первинно множинних формах раку прямої та ободової кишки, у стомованих хворих після обструктивних резекцій прямої та товстої кишки та у стомованих хворих після симптоматичних операцій з приводу гострої товстокишкової непрохідності, зумовленої пухлиною товстої або прямої кишки. Це дозволяє найбільш точно встановити стадію процесу та вибрати оптимальний режим наступного лікування. Однак такі операції супроводжуються значною кількістю післяопераційних ускладнень до 20 % та летальністю до 1,2 %. Найбільш близьким аналогом є спосіб реконструкції товстої кишки після лівобічної субтотальної колектомії (Атлас онкологічних операцій / під ред. Б.Е. Петерсона, В.И. Чисова, А.И. Пачеса - М: Медицина 1987. - С. 349-423), що включає серединну лапаротомію, виділення та видалення частини прямої, сигмоподібної кишки, лівої половини ободової кишки, поперековоободової кишки з печінковим кутом та лімфовузлами D-2. Далі виконують низведення правої половини товстої кишки з її реверсом на 180° для накладання колоректального анастомозу або накладання асцендостоми. Суттєвими недоліками відомого способу є можливість ішемії та некрозу стінки товстої кишки при низведенні висхідного відділу товстої кишки з її реверсом на 180° для накладання колоректального анастомозу, що призводить до високої кількості ускладнень (15-20 %), зокрема післяопераційних перитонітів. Це зумовлено перекручуванням збереженої судинної ніжки а. iliасоlliса. Недоліком також є велика кількість тяжких форм діарей, що зумовлено недостатньою довжиною товстої кишки для всмоктування рідкої частини калу, також швидке просування калових мас також зменшує час для всмоктування рідкої частини калу. Також при цьому способі значно зростає кількість випадків завершення оперативного втручання шляхом довічної колостомії, що призводить до зниження рівня життя хворих у післяопераційному періоді. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб реконструкції товстої кишки після лівобічної субтотальної колектомії шляхом транслокації клубової кишки в антиперистальтичному напрямку відносно товстої кишки, що зменшить кількість післяопераційних ускладнень та покращить якість життя в післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується тим, що в способі реконструкції товстої кишки після лівобічної субтотальної колектомії, що включає серединну лапаротомію, виділення та видалення частини прямої, сигмоподібної кишки, лівої половини ободової кишки, поперековоободової кишки з печінковим кутом та лімфовузлами D-2, згідно з корисною моделлю, додатково виконують апендектомію, мобілізують праву половину товстої кишки, відсікають клубову кишку від сліпої та накладають ілеоасцендо- та цекоректоанастомоз, формуючи антиперистальтичний напрямок відносно товстої кишки. Виконання апендектоміїї усуває можливість розвинення гострого апендициту та розширює зону для накладання цекоректоанастомозу. Мобілізація правої половини товстої кишки дозволяє низвести купол сліпої кишки до рівня кукси прямої кишки для безперешкодного накладання цекоректоанастомозу. Відсікання клубової кишки від сліпої з подальшою її транслокацією та накладанням ілеоасцендо- та цекоректоанастомозу з формуванням антиперистальтичного напрямку відносно товстої кишки сприяє сповільненому руху їжі, яка залишилася в частині товстої кишки, тим самим збільшуючи час, необхідний для усмоктування рідкої частини калу і суттєво знижує кількість важкокоригованих діарей. Формування цекоректального анастомозу не супроводжується перекручуванням збереженої судинної ніжки a. ileocolica, тим самим виключає вірогідність тотальної ішемії та некрозу залишеної частини товстої кишки, що запобігає розвиненню післяопераційного перитоніту. Застосування пропонованого способу реконструкції товстої кишки після лівобічної субтотальної колектомії виключає необхідність накладання довічної колостоми, і зменшує кількість тяжких форм діарей, за рахунок пасажу калу в антиперистальтичному напрямку, що значно поліпшує рівень життя хворих у віддаленому післяопераційному періоді. Спосіб виконують наступним чином. Під ендотрахеальним наркозом виконують серединну лапаротомію. Ліроподібним розтином розсікають очеревину малого таза з контролем проходження сечоводу. Мобілізують пряму 1 UA 87421 U 5 10 15 20 25 30 35 40 кишку в межах збереженої мезоректальної фасції, виділяють, перетинають та лігують нижню черевинну артерію та вену. Розсікають очеревину по лівому фланку у краніальному напрямку. Мобілізують селезінково-ободову зв'язку, шлунково-ободову зв'язку. Мобілізують печінковий кут ободової кишки. Розтинають очеревину по правому фланку у каудальному напрямку та мобілізують висхідний відділ товстої кишки та сліпу кишку. Виділяють ліву ободову, середньоободову та праву ободову артерії та вени та перетинають їх із збереженням дуги Реолана. Товсту кишку перетинають на рівні печінкового кута. Виконують апендектомію типовим способом. Прошивають клубову кишку 2-рядним апаратним швом УО-60 на відстані до 1,5 см від сліпої кишки. Відсікають клубову кишку від сліпої, занурюють куксу клубової кишки в сліпу кишку касетним швом. Накладають цекоректоанастоз та ілеоасцендоанастомоз. Операцію завершують накладанням проективної ілеостоми на відстані 20 см від ілеоасцендоанастомозу. Черевна порожнина дренується та пошарово ушивається. Приклад Хвора С., 56 років. Госпіталізована в хірургічне відділення с функціонуючою колостомою, (трансверзостома), накладеною з приводу гострої кишкової непрохідності за місцем мешкання. При ревізії органів черевної порожнини встановлено: пухлина прямої кишки розташовується в верхнеампулярному відділі, повністю перекриває порожнину кишки. Брижейка сигмоподібної кишки, лівої половини товстої кишки, короткі та мають погано розвинену сіть судинних арок. В середній частині поперекової ободової кишки знаходиться колостома. Прийнято рішення виконати субтотальну лівобічну колектомію з низведенням печінкового кута ободової кишки. Ліроподібним розтином розсікли очеревину малого тазу з контролем проходження сечоводу. Мобілізували пряму кишку в межах збереженої мезоректальної фасції, виділили, пересікли та лігували нижню черевну артерію та вену. Розсікли очеревину по лівому фланку у краніальному напрямку. Мобілізували селезінково-ободову зв'язку, шлунково-ободову зв'язку. Мобілізували печінковий кут ободової кишки. Висікли трансверзостому із передньої черевної стінки. Пряма кишка пересічена на відстані 5 см від краю пухлини у дистальному напрямку. Розсікають очеревину по правому фланку у каудальному напрямку та мобілізували висхідний відділ товстої кишки та сліпу кишку. Виділили ліву ободову, середньоободову та праву ободову артерії та вени та пересікли їх із збереженням дуги Реолана. Товсту кишку перетинають на рівні печінкового кута. Виконали апендектомію типовим способом. Прошили клубову кишку 2-рядним апаратним швом УО-60 на відстані до 1,5 см від сліпої кишки. Відсікли клубову кишку від сліпої, занурили куксу клубової кишки в сліпу кишку кисетним швом. Накладають цекоректоанастоз та ілеоасцендоанастомоз. Операцію завершили накладанням проективної ілеостоми на відстані 20 см від iлеоасцендоанастомозу. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Ілеостома закрита через 3 тижня після операції. Завдяки пропонованому способу вдалось досягнути хороших функціональних результатів, а саме самостійний 1-2 рази на добу, не потребуючи медикаментозної корекції. Таким чином, застосування пропонованого способу реконструкції товстої кишки після лівобічної субтотальної колектомії значно зменшує кількість післяопераційних ускладнень, зокрема тяжких форм діарей, та поліпшує рівень життя хворих у віддаленому післяопераційному періоді. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб реконструкції товстої кишки після лівобічної субтотальної колектомії, що включає серединну лапаротомію, виділення та видалення частини прямої, сигмоподібної кишки, лівої половини ободової кишки, поперековоободової кишки з печінковим кутом та лімфовузлами D-2, який відрізняється тим, що додатково виконують апендектомію, мобілізують праву половину товстої кишки, відсікають клубову кишку від сліпої та накладають ілеоасцендо- та цекоректоанастомоз, формуючи антиперистальтичний напрямок відносно товстої кишки. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2