Спосіб реконструкції надлишку низведеної товстої кишки

Спосіб реконструкції надлишку низведеної 3 59810 ки. За допомогою електрохірургічної системи "Erbe" (ERBE Elektromedizin, Німеччина) проводять апаратно контрольовану біполярну електрокоагуляцію верхнього краю безшовного колоректального анастомозу. З цією метою клеми затискача "BICLAMP" заводять таким чином, щоб верхня клема була в просвіті культі прямої кишки, а нижня клема - в просвіті низведеної товстої кишки, при цьому між клемами затискача опиняється задня стінка культі прямої кишки та передня стінка низведеної товстої кишки, а клеми затискача розташовані ліворуч від серединної лінії. На всю довжину робочої частини клем затискача "BICLAMP" проводять біполярну апаратно контрольовану електрокоагуляцію до появи відповідного сигналу приладу. Для проведення надійної електрокоагуляції тканин електрокоагуляцію проводять двічі. Потім клеми затискача переміщують у фронтальній площині, таким чином, щоб вони знаходилися правіше від серединної лінії. Аналогічним чином повторюють вищеописану процедуру. Після проведення біполярної електрокоагуляції у верхнього краю анастомозу утворюється площадка шириною 0,7-0,8 см та довжиною 1,5 см суцільно коагульованих тканин. Від просвіту колоректального анастомозу в дистальному напрямку (в межах попередньо коагульованих тканин) виконують розріз довжиною 1 см не доходячи 0,5 см до проксимальної межі прокоагулюваних тканин. За необхідності проводять повторний гемостаз. Таким чином, значно збільшується просвіт безшовного колоректального анастомозу без загрози його неспроможності, оскільки операцію виконують не раніше ніж через 1 місяць після операції з низведенням товстої кишки за Дюамелем, коли задня стінка культі прямої кишки та передня стінка низведеної товстої кишки надійно зростаються серозними оболонками. Виконання оперативного втручання, згідно корисної моделі, має наступні переваги: - за рахунок виконання додаткової реконструкції безшовного колоректального анастомозу значно збільшується його просвіт, що запобігає появі післяопераційному періоді його рубцювання та утворення стриктур анастомозу; - за рахунок запобігання післяопераційним стриктурам колоректального анастомозу відпадає необхідність у проведенні багаторазових повторних бужувань стриктури анастомозу та, відповідно, повторних госпіталізацій. Приклад: хвора Д., госпіталізована до проктологічного відділення 21.11.2008 року з діагнозом: Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 рак сигмоподібної кишки, T3N1M0, III стадія, II клінічна група; стан після комбінованого лікування: обструктивна резекція сигмоподібної кишки, кінцева сигмостомія (17.07.2008), резекція позакишкового рецидиву раку сигмоподібної кишки, усунення сигмостоми, низведення низхідної ободової кишки за Дюамелем (20.10.2008), 6 курсів системної ПХТ (FOLFOX). Хворій в плановому порядку під спинальною анестезією 22.11.2008 року виконано оперативне втручання (реконструкція надлишку низведеної товстої кишки за Дюамелем) згідно корисної моделі. Операція пройшла без ускладнень. Хвора в задовільному стані 23.11.2008 року виписана зі стаціонару. На контрольних оглядах до 1,5 року післяопераційних ускладнень не виявлено, сформований безшовний колоректальний анастомоз після реконструкції вільно пропускає дистальну фалангу вказівного пальця, без ознак рубцювання. Запропонований спосіб застосовувався у лікуванні 6 пацієнтів. В усіх пацієнтів вдалося отримати добрий результат - післяопераційних стриктур колоректального анастомозу не було, додаткових бужувань ділянки анастомозу хворі не потребували, післяопераційних кровотеч, неспроможності колоректального анастомозу не було. Згідно способу-аналогу прооперовано 12 пацієнтів. У 8 хворих виникла післяопераційна стриктура колоректального анастомозу, що потребувала проведення бужування ділянки стриктури анастомозу: 2 хворих потребували проведення одноразового бужування, 3 хворим проведено до чотирьох процедур і 3 хворих потребували проведення п'яти та більше процедур бужування. У одного хворого на 2 добу після операції виникла неспроможність колоректального анастомозу внаслідок ретракції низведеної товстої кишки, що потребувало проведення повторної операції з виведенням протиприродного заднього проходу. Спосіб, що заявляється апробований на базі відділенні загальної та онкологічної колопроктології Головного військово-медичного клінічного центру МО України та кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Література. 1. Клиническая оперативная колопроктология: Руководство для врачей / Под редакцией Федорова В.Д., Воробьева Г.И., Ривкина В.Л. - М.: ГНЦ проктологии, 1994. - 432 с. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601