Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб анкерного кріплення масиву, що включає буріння шпурів, встановлення в шпури металополімерних анкерів з підпором ними масиву, який відрізняється тим, що спочатку в зоні найбільшого імовірного розшарування масиву бурять шпури, в які встановлюють знімні механічні анкери і підпирають ними масив, після цього з бокових сторін відносно цієї зони бурять шпури, в які встановлюють металополімерні анкери, а після затвердіння полімеру цих анкерів ними підпирають масив, після чого механічні анкери виймають з шпурів згаданої зони і в ці шпури встановлюють металополімерні анкери.

Текст

Реферат: Спосіб анкерного кріплення масиву включає буріння шпурів, встановлення в шпури металополімерних анкерів з підпором ними масиву. Спочатку в зоні найбільшого імовірного розшарування масиву бурять шпури, в які встановлюють знімні механічні анкери і підпирають ними масив. Після цього з бокових сторін відносно цієї зони бурять шпури, в які встановлюють металополімерні анкери, а після затвердіння полімеру цих анкерів ними підпирають масив. Після цього механічні анкери виймають з шпурів згаданої зони і в ці шпури встановлюють металополімерні анкери. UA 87561 U (54) СПОСІБ АНКЕРНОГО КРІПЛЕННЯ МАСИВУ UA 87561 U UA 87561 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до технологій кріплення гірничих виробок з застосуванням анкерів. В існуючому в теперішній час рівні техніки з [1] є відомим аналог. Цей спосіб включає буріння шпурів, встановлення в шпури анкерів. Ці ознаки аналога збігаються з суттєвими ознаками корисної моделі. Крім того, у аналога спосіб вміщує розміщення на кожній анкерній штанзі дротяної спіралі. При цьому дротяну спіраль розміщують на штанзі в її гвинтовій канавці, при цьому діаметр гвинтової спіралі виконують більше діаметра шпура, а кінець дротяної спіралі, що далі вводять в шпур, закріплюють на анкерній штанзі і обертають у напрямку, при якому діаметри витків дротяної спіралі зменшуються. Після цього вдавлення витків дротяної спіралі в стінки шпура здійснюють силами пружності дротяної спіралі. Цей спосіб як типовий спосіб кріплення механічними анкерами забезпечує швидке кріплення масиву, але не виконує закріплення масиву по всій поверхні шпурів. Останнє є недоліком аналога. Цього недоліку позбавлений прототип, який відомий з [2]. Цей спосіб включає буріння шпурів, встановлення в шпури металополімерних анкерів з підпором ними масиву. Ці ознаки прототипу співпадають з суттєвими ознаками корисної моделі. Недолік прототипу полягає у тому, що для затвердіння полімеру і набору при цьому повної навантажувальної спроможності металополімерних анкерів потрібний деякий час. Але за цей час можливо розшарування масиву внаслідок ведення поруч вибухових робіт і перерозподілу напружень масиву в приконтурній зоні виробки. Це веде до зниження надійності кріплення масиву. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищити надійність анкерного кріплення масиву металополімерними анкерами за рахунок підвищення швидкості кріплення в зоні найбільшого імовірного розшарування масиву. Поставлена задача вирішується тим, що в способі анкерного кріплення масиву, що включає буріння шпурів, встановлення в шпури металополімерних анкерів з підпором ними масиву, на відміну від прототипу, спочатку в зоні найбільш імовірного розшарування масиву бурять шпури, в які встановлюють знімні механічні анкери і підпирають ними масив, після цього з бокових сторін відносно цієї зони бурять шпури, в які встановлюють металополімерні анкери, а після затвердіння полімеру цих анкерів ними підпирають масив, після чого механічні анкери виймають з шпурів згаданої зони і в ці шпури встановлюють металополімерні анкери. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак корисної моделі і технічним результатом, якого можна досягти, полягає у наступному. Внаслідок того, що спочатку в зоні найбільшого імовірного розшарування масиву бурять шпури, в які встановлюють знімні механічні анкери і підпирають ними масив, після цього з бокових сторін відносно цієї зони бурять шпури, в які встановлюють металополімерні анкери, а після затвердіння полімеру цих анкерів ними підпирають масив, після чого механічні анкери виймають з шпурів згаданої зони і в ці шпури встановлюють металополімерні анкери - при реалізації способу забезпечується тимчасовий швидкий підпор масиву в зоні найбільшого імовірного його розшарування. Це зменшує можливість розшарування масиву в зоні ініціації розшарування. Після закріплення масиву металополімерними анкерами з бокових сторін відносно цієї зони - здійснюються умови зняття механічних анкерів без розшарування масиву на час встановлення замість них металополімерних анкерів з підпором ними масиву. Все це підвищує надійність кріплення масиву. На кресленні, що додається, зображено схему, що пояснює реалізацію способу анкерного кріплення масиву. Спосіб здійснюється наступним чином. В зоні найбільшого імовірного розшарування масиву 1 бурять шпури 2, в які встановлюють знімні механічні анкери 3 і підпирають ними масив. В якості знімних механічних анкерів можуть використовуватись різні відомі анкери, наприклад [3]. Після цього з бокових сторін відносно цієї зони бурять шпури 4, в які встановлюють металополімерні анкери 5. Після затвердіння полімеру цих анкерів ними підпирають масив. Після цього механічні анкери 3 виймають з шпурів 2 згаданої зони і в шпури 2 встановлюють металополімерні анкери 5, якими підпирають масив. Підпирання масиву 1 анкерами 3, 5 можуть здійснювати за допомогою шайб 6 з гайками 7, або іншими відомими елементами. Зона найбільшого імовірного розшарування масиву для виробки знаходиться по осі покрівлі виробки. При пересіченні виробок зона найбільшого імовірного розшарування масиву знаходиться на пересіченні осей покрівель виробок. Згадане підвищує надійність кріплення масиву. Джерела інформації: 1. Патент Росії № 2353776, Е 21 D 20/00, Е 21 D 21/00, від 27.11.2007 р. 1 UA 87561 U 2. Булат А.Ф., Виноградов В.В. Опорне-анкерне кріплення гірничих виробок вугільних шахт / Ін-т геотехнічної механіки НАН України. - Дніпропетровськ, 2002, с. 96-99. 3. А. с. СРСР № 117710, Е 21 D 21/00, від 17.06.58 р. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб анкерного кріплення масиву, що включає буріння шпурів, встановлення в шпури металополімерних анкерів з підпором ними масиву, який відрізняється тим, що спочатку в зоні найбільшого імовірного розшарування масиву бурять шпури, в які встановлюють знімні механічні анкери і підпирають ними масив, після цього з бокових сторін відносно цієї зони бурять шпури, в які встановлюють металополімерні анкери, а після затвердіння полімеру цих анкерів ними підпирають масив, після чого механічні анкери виймають з шпурів згаданої зони і в ці шпури встановлюють металополімерні анкери. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Yalanskyi Anatolii Oleksandrovych, Slaschova Olena Anatoliivna, Ikonnikova Natalia Anatoliivna

Автори російською

Яланский Анатолий Александрович, Слащова Елена Анатолиевна, Иконникова Наталия Анатолиевна

МПК / Мітки

МПК: E21D 20/00

Мітки: спосіб, масиву, анкерного, кріплення

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-87561-sposib-ankernogo-kriplennya-masivu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб анкерного кріплення масиву</a>

Подібні патенти