Спосіб анкерного кріплення масиву

Реферат: Спосіб анкерного кріплення масиву, що вміщує буріння ряду похилих парних шпурів, що пересікаються між собою на дні, встановлення в шпури армуючих анкерних стрижнів з їх закріпленням твердіючим матеріалом, причому як армуючі стрижні використовують труби з зовнішнім діаметром, рівним діаметру шпурів, а закріплення труб в шпурах виконують закачуванням твердіючого матеріалу всередину труб з заповненням твердіючим матеріалом місць між трубами у пересічення шпурів. UA 71177 U (54) СПОСІБ АНКЕРНОГО КРІПЛЕННЯ МАСИВУ UA 71177 U UA 71177 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до технологій кріплення гірничих виробок з застосуванням анкерів. В існуючому в теперішній час рівні техніки є відомим аналог з опису до [1]. Цей спосіб вміщує буріння ряду похилих парних шпурів, що пересікаються між собою на дні, встановлення в шпури армуючих анкерних стрижнів з їх закріпленням твердіючим матеріалом. Ці ознаки аналога збігаються з суттєвими ознаками корисної моделі. Недолік цього аналога полягає у тому, що він не забезпечує надійного кріплення масиву у випадку його розшарування. Це зв'язано з тим, що частина твердіючого матеріалу виходить від армуючих анкерних стрижнів з шпурів в щілини між розшаруваннями масиву. Прототипом корисної моделі є спосіб анкерного кріплення масиву з опису до [2]. Цей спосіб вміщує буріння ряду похилих парних шпурів, що пересікаються між собою на дні, встановлення в шпури армуючих анкерних стрижнів з їх закріпленням твердіючим матеріалом. Ці ознаки прототипу співпадають з суттєвими ознаками корисної моделі. Крім того, ознаки прототипу включають - буріння між парними шпурами додаткових похилих шпурів, що утворюють з парними шпурами додаткові пересічення в середній їх частині, при цьому при встановленні анкерних стрижнів один з них затягують крізь другий і зчіплюють їх в місці пересічення, а заповнення шпурів твердіючим матеріалом здійснюють після встановлення анкерних стрижнів. Недолік прототипу полягає у тому, що він також не забезпечує надійного кріплення масиву у випадку його розшарування. Зв'язано це також з тим, що частина твердіючого матеріалу виходить з шпурів в щілини між розшаруваннями і послаблює зону встановлення стрижнів в шпурах. В основу корисної моделі поставлено задачу - підвищити надійність анкерного кріплення масиву за рахунок забезпечення більш міцного скріплення масиву в зоні встановлення анкерних стрижнів. Поставлена задача вирішується тим, що в способі анкерного кріплення масиву, що вміщує буріння ряду похилих парних шпурів, що пересікаються між собою на дні, встановлення в шпури армуючих анкерних стрижнів з їх закріпленням твердіючим матеріалом, у відзнаку від прототипу - як армуючі стрижні використовують труби з зовнішнім діаметром, рівним діаметру шпурів, а закріплення труб в шпурах виконують закачуванням твердіючого матеріалу всередину труб з заповненням твердіючим матеріалом місць між трубами у пересічення шпурів. Труби можуть використовувати перфорованими з перфорацією біля пересічення шпурів. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак корисної моделі і технічним результатом, якого можна досягти, полягає у наступному. Внаслідок того, що як армуючі стрижні використовують труби з зовнішнім діаметром, рівним діаметру шпурів, а закріплення труб в шпурах виконують закачуванням твердіючого матеріалу всередину труб з заповненням ним місць між трубами в зоні пересічення шпурів - у випадку розшарування масиву твердіючий матеріал твердіє всередині труб і не виходить з шпурів в щілини між розшаруваннями. Крім того кінці стрижнів у вигляді труб в глибині шпурів - де розшарування масиву немає - з'єднані твердіючим матеріалом по більшій поверхні. Все це здійснює більш міцну зону в масиві між стрижнями і тим самим підвищує надійність анкерного кріплення масиву. На кресленні, що додається, зображено анкерне кріплення, при встановленні якого реалізують спосіб. Анкерне кріплення, яке зображено на кресленні, містить ряд похилих парних шпурів 1, що пересікаються між собою на дні 2. В шпурах встановлені армуючі анкерні стрижні у вигляді труб 3 з зовнішнім діаметром по діаметру шпурів. Труби закріплені в шпурах за допомогою твердіючого матеріалу 4. Труби можуть бути перфорованими з перфорацією у дна шпурів. Спосіб здійснюється наступним чином. В масиві бурять ряд похилих парних шпурів 1, що пересікаються між собою на дні 2. В шпури встановлюють армуючі анкерні стрижні у вигляді труб 3 з зовнішнім діаметром, рівним діаметру шпурів.Труби закріплюють в шпурах закачуванням твердіючого матеріалу всередину труб з заповненням твердіючим матеріалом місць між трубами у пересічення шпурів. Труби можуть використовувати перфорованими з перфорацією у пересічення шпурів. Закачування всередину труб твердіючого матеріалу можуть здійснювати різними відомими пристроями, наприклад ін'єктором. як твердіючий матеріал можуть використовувати різні матеріали, наприклад цементи, бетони або полімери. Все це підвищує надійність кріплення масиву. Джерела інформації: 1. А. с. СРСР№ 1112126, E21D21/00, від 17.07.79 р. 2. А. с. СРСР № 1286784, Е21D20/00, від 02.08.85 р. 60 1 UA 71177 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 1. Спосіб анкерного кріплення масиву, що вміщує буріння ряду похилих парних шпурів, що пересікаються між собою на дні, встановлення в шпури армуючих анкерних стрижнів з їх закріпленням твердіючим матеріалом, який відрізняється тим, що як армуючі стрижні використовують труби з зовнішнім діаметром, рівним діаметру шпурів, а закріплення труб в шпурах виконують закачуванням твердіючого матеріалу всередину труб з заповненням твердіючим матеріалом місць між трубами у пересічення шпурів. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що використовують перфоровані труби з перфорацією у пересічення шпурів. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2