Спосіб удосконалення медикаментозного лікування хворих після аортокоронарного шунтування

Реферат: Спосіб удосконалення медикаментозного лікування хворих після аортокоронарного шунтування включає застосування антиангінальної, антитромбоцитарної, гіполіпідемічної терапії. Для профілактики стенозів шунтів у хворих після АКШ до базової терапії призначають БРАІІ валсартан. UA 88082 U (12) UA 88082 U UA 88082 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель належить до галузі медицини, терапії та кардіології і може бути використана у практичній медицині при лікуванні хворих, що перенесли операцію аортокоронарне шунтування (АКШ) для попередження виникнення стенозів шунтів. Рестенози після стентування та стенози шунтів після АКШ становлять серйозну проблему у 15-50 % пацієнтів протягом 6-9 місяців після оперативного втручання. Багато різних фармакологічних стратегій були протестовані з метою запобігання рестенозу, такі як: антагоністи кальцію, риб'ячий жир, гепарин, гіполіпідемічні препарати, аналоги простацикліну, інгібітори серотоніну і тромбоксану, що не довели своєї ефективності в зниженні рестенозів. Найбільш близьким по суті до запропонованого, а тому прийнятий нами за прототип, є спосіб лікування пацієнтів після проведеного стентування [1, 2, 3]. Спосіб передбачає призначення базової антиангінальної, антитромбоцитарної та гіполіпідемічної терапії з додаванням блокатора рецептора ангіотензину II (БРАІІ) валсартану з метою попередження виникнення стенозів стентів. Недоліком даного способу є те, що до теперішнього часу цей спосіб лікування застосовувався лише для хворих після стентування. Усунення цього недоліку і є нашою основною задачею запропонованого лікування. Вирішення цієї задачі досягається за рахунок того, що згідно з запропонованим рішення для профілактики стенозів шунтів у хворих після АКШ до базової терапії призначають БРАІІ 80-320 мг/д валсартан. Дозу препарату підбирають індивідуально і залишають незмінною в подальшому лікуванні. Технічний результат, який досягається запропонованим рішенням, є підвищення ефективності лікування хворих після АКШ для профілактики виникнення стенозів шунтів. Для підтвердження запропонованого способу хворі після АКШ були розподілені на дві групи. Пацієнти першої групи поряд з базовою антиангінальною, антитромбоцитарною та гіполіпідемічною терапією отримували інгібітор ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ) еналаприл 5-10 мг/добу або лізиноприл 10-20 мг/добу. Другу групу склали пацієнти, порівняні з першою групою за віком, статтю, характером клінічного перебігу захворювання, що приймали разом із базовою терапією БРА II валсартан (80-320 мг/добу). Проведена мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ) із оцінкою ступеня стенозування коронарних судин до операції та через 12 місяців після АКШ. МСКТ проводилась на мультиспіральному комп'ютерному томографі "Light Speed-16" ("General Electric Company", США) при 16 зрізах на 200 кадрах. Через 12 місяців спостереження, при проведенні повторної МСКТ визначена кількість пацієнтів із розвитком нових стенозів коронарних артерій та кількість хворих із наявністю стенозів у шунтах (стеноз вважали ангіографічно доведеним при зменшенні діаметра судини ≥50 %). Отримані результати оброблені статистично із застосуванням методу різниць та критерію Стьюдента. Результати представлено в табл. Таблиця Аналіз кількості стенозів шунтів в групі ІАПФ та БРАІІ через 1 рік спостереження по даних МСКТ Показник Кількість хворих із стенозами шунтів (%) Кількість пацієнтів із розвитком нових стенозів 40 45 50 ІАПФ (n=102) 17 % БРАІІ (n=63) 6% р р=0,04 28 % 19 % р=0,1 Прикладом конкретного застосування способу може служити історія хвороби № 1585 ДУ "ННЦ Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска" НАМН України, Вартанянца Володимира Нерцесовича, 1939 року народження, що звернувся для консультації на кафедру кардіології та функціональної іагностики ім. П.Л. Шупика. Діагноз при зверненні: Ішемічна хвороба серця (ІХС): стенокардія напруги ФК 3, постінфарктний кардіосклероз (20.01.2004). Гіпертонічна хвороба 2 ст., 3 ст., ризик 4 (дуже високий). Серцева недостатність (СН) ІІА ст., функціональний клас (ФК) ІІІ по NYHA, із зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. При обстеженні: стан середньої тяжкості, тони серця приглушені ритмічні ЧСС=84 уд./хв, везикулярне дихання, печінка не виступає з-під краю реберної дуги. За даними холтерівського моніторування була зареєстрована депресія сегмента ST до 2-х мм при навантаженні. При проведенні ЕХО-КГ виявлено помірне зниження глобальної скоротливості лівого шлуночка, фракція викиду (ФВ) 32 %, гіпо- акінез по передньоверхівковій ділянці лівого шлуночка (ЛШ), аневризма верхівки з плоским пристінковим тромбом. 1 UA 88082 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Проведена МСКТ: субоклюзія стовбура лівої коронарної артерії (ЛКА) та передньої гілки ЛКА (70 %), аневризма лівого шлуночка. Хворий був направлений у "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова", у відділення хірургії ІХС 03.07.2007 року для обстеження. Був госпіталізований і проведена операція АКШ 06.07.2007 р. із накладанням 2-х шунтів і резекцією аневризми. Хворому була призначена стандартна базова терапія, а також валсартан в дозі 320 мг 1 раз на добу. Через 12 місяців: при проведенні повторної МСКТ не виявлено стенозу шунтів і нових стенозів у коронарних артеріях. Другий приклад - історія хвороби № 289 ДУ "ННЦ Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска" НАМН України, Несена Володимира Віталійовича, 1955 року народження, що звернувся для консультації на кафедру кардіології та функціональної діагностики ім. П.Л. Шупика. Діагноз при зверненні: ІХС: стенокардія напруги ФК 3, постінфарктний кардіосклероз (26.03.08). Гіпертонічна хвороба 2 ст., 3 ст., ризик 3 (високий). СН ІІА ст., ФК III no NYHA із зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. При обстеженні: стан задовільний, тони серця приглушені ритмічні ЧСС 72 уд./хв, везикулярне дихання, печінка не виступає з-під краю реберної дуги. При проведенні ЕХО-КГ виявлено помірне зниження скоротливості лівого шлуночка, ФВ 41 %, гіпокінез передньобокової стінки лівого шлуночка. При проведенні МСКТ встановлена наявність оклюзії передньої міжшлуночкової гілки ЛКА (100 %) та 70 % ураження огинаючої гілки та стовбура ЛКА. Був направлений у "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова", у відділення хірургії ІХС 15.12.2008 року на обстеження. Проведена операція АКШ із накладенням 3-х шунтів. Хворому було призначено до стандартної терапії еналаприл в дозі 10 мг на добу у 2 прийоми. Через 12 місяців проведена МСКТ та встановлений стеноз 1-го шунта та ознаки стенозуючого атеросклерозу у коронарних артеріях (поява нових атеросклеротичних бляшок). Слід зазначити статистично достовірну ефективність в профілактиці стенозів шунтів пацієнтів після АКШ на фоні лікування валсартаном 80-320 мг/добу в порівнянні із лікуванням ІАПФ. Спосіб апробовано на кафедрі кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика на 165 хворих. Як видно із отриманих результатів застосування БРАІІ валсартана в дозі 80-320 мг/добу у хворих після операції АКШ є новим ефективним медикаментозним способом для попередження стенозу шунтів та покращення якості життя пацієнтів після АКШ. Позитивний результат апробації заявленого способу дозволяє рекомендувати його для впровадження у практичну охорону здоров'я. Джерела інформації: 1. 2010 ACCF/AHA Guidelines on myocardial revascularization / European Heart Journal (2010) 31W 2501-2555. 2. Miceli A, Capoun R, Fino C, et al. Effects of angiotensin-converting enzyme inhibitor therapy on clinical outcome in patients undergoing coronary artery bypass grafting. J Am Coll Cardiol 2009; 54:1778-1784. 3. Peters S, Götting B, Trümmel M, Rust H, Brattström A. / Valsartan for prevention of restenosis after stenting of type B2/C lesions: the VAL-PREST trial // J Invasive Cardiol. 2001 Feb;13(2):93-7. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 1. Спосіб удосконалення медикаментозного лікування хворих після аортокоронарного шунтування, що включає застосування антиангінальної, антитромбоцитарної, гіполіпідемічної терапії, який відрізняється тим, що для профілактики стенозів шунтів у хворих після АКШ до базової терапії призначають БРАІІ валсартан. 2. Спосіб удосконалення медикаментозного лікування хворих після аортокоронарного шунтування за п. 1, який відрізняється тим, що дозу препарату підбирають індивідуально і залишають незмінною в подальшому лікуванні. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2