Спосіб удосконалення медикаментозного лікування пацієнтів після аорто-коронарного шунтування з урахуванням гендерних особливостей

Реферат: Спосіб удосконалення медикаментозного лікування пацієнтів після аорто-коронарного шунтування з урахуванням гендерних особливостей передбачає призначення базової антиангінальної, антитромбоцитарної та гіполіпідемічної терапії із додаванням БРА II. Як останній, жінкам після АКШ, для запобігання стенозів шунтів призначають валсартан в дозі 160320 мг/добу. UA 88081 U (54) СПОСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕДИКАМЕНТОЗНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ АОРТОКОРОНАРНОГО ШУНТУВАННЯ З УРАХУВАННЯМ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ UA 88081 U UA 88081 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, терапії та кардіології і може бути використана у практичній медицині для лікування хворих, що перенесли операцію аортокоронарне шунтування (АКШ) з метою попередження стенозування шунтів з урахуванням тендерних особливостей. Протягом минулого десятиліття обсяг операцій АКШ у жінок виріс в 3 рази, причому післяопераційна смертність у жінок залишається в 2 рази вище, ніж у чоловіків.[1] Менший розмір епікардіальних судин у жінок негативно впливає на результати хірургічного лікування. При виконанні стентування та АКШ ступінь технічних труднощів зростає по мірі зменшення розміру артерій. [1] Актуальним стає питання запобігання стенозів шунтів та профілактиці прогресування атеросклеротичного процесу в коронарних судинах. Найбільш близьким по суті до запропонованого, а тому прийнятий нами за прототип, є спосіб лікування пацієнтів після проведеного стентування. [2, 3] Спосіб передбачає призначення базової антиангінальної, антитромбоцитарної та гіполіпідемічної терапії з додаванням блокатора рецептора ангіотензину II (БРАІІ) валсартану з метою попередження виникнення стенозів стентів у жінок. Недоліком даного способу є те, що до цього часу цей спосіб лікування недостатньо вивчений у хворих після АКШ з урахуванням тендерних особливостей. Усунення цього недоліку і є основною задачею запропонованого лікування. Вирішення цієї задачі досягається за рахунок того, що згідно з запропонованим рішенням, жінкам після АКШ для запобігання стенозів шунтів, призначають базову антиангінальну, антитромбоцитарну та гіполіпідемічну терапію із додаванням БРА II валсартана в дозі 160320 мг/добу. Технічний результат - удосконалення медикаментозного лікування хворих після АКШ з урахувнням тендерних особливостей. До запропонованого рішення автори прийшли проводячи дослідження: пацієнти після АКШ розподілені на 2 групи (група жінок і чоловіків), що разом з базовою терапією отримували БРА II валсартан (160-320 мг/добу). Проведене порівняння ефективності лікування у жінок і чоловіків із оцінкою ступеня стенозування коронарних судин до операції та через 12 місяців після АКШ, шляхом проведення мультиспіральної комп'ютерної томографії (МСКТ). МСКТ проводилась на мультиспіральному комп'ютерному томографі "Light Speed-16" ("General Electric Company", США) при 16 зрізах на 200 кадрах. Через 12 місяців спостереження, при проведенні повторної МСКТ визначена кількість жінок та чоловіків із розвитком нових стенозів коронарних артерій та кількість хворих із наявністю стенозів у шунтах (стеноз вважали ангіографічно доведеним при зменшенні діаметра судини 50 %). Отримані результати оброблені статистично із застосуванням методу різниць та критерію Стьюдента. Прикладом конкретного застосування способу може служити історія хвороби № 2603 ДУ "ННЦ Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеско" НАМИ України, Емірвелієвої Гульнари Аблязізівни, 1954 року народження, що звернулась для консультації на кафедру кардіології та функціональної діагностики ім. П.Л. Шупика. Діагноз при зверненні: Ішемічна хвороба серця (ІХС): стенокардія напруги ФК 2, постінфарктний кардіосклероз (2005, 2006). Гіпертонічна хвороба 2 ст., 2 ст., ризик 4 (дуже високий). СН IIА ст., ФК III по NYHA, із зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. Ожиріння 1 ст. При обстеженні: стан задовільний, тони серця приглушені ритмічні ЧСС = 76 уд/хв, везикулярне дихання, печінка не виступає з під краю реберної дуги. За даними Холтерівського моніторування була зареєстрована депресія сегмента ST до 2-х мм при навантаженні, що відповідає 2 ФК стенокардії. При проведенні ЕХО-КГ виявлено помірне зниження глобальної скоротливості лівого шлуночка, ФВ 34 %, гіпоакінез по передньо-верхівковій ділянці лівого шлуночка (ЛШ). Проведена МСКТ: оклюзія ствола лівої коронарної артерії (ЛКА) та субоклюзія передньої гілки ЛКА (80 %). Хвора направлена до "Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова", у відділення хірургії ІХС. Проведена операція АКШ 19.11.2006р. із накладанням 2-х шунтів. Хворій була призначено стандартна базова терапія, а також валсартан в дозі 160 мг на добу. Через 12 місяців: при проведенні повторної МСКТ не виявлено стенозів шунтів і ознак прогресування атеросклеротичного процесу в коронарних артеріях (утворення нових атеросклеротичних бляшок). Другий приклад - історія хвороби № 2663 ДУ "ННЦ Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеско" НАМИ України, Шурубури Віктора Федосійовича, 1955 року народження, що звернулась для консультації на кафедру кардіології та функціональної діагностики ім. П.Л. Шупика. Діагноз при 1 UA 88081 U 5 10 15 20 25 30 зверненні: Ішемічна хвороба серця (ІХС): стенокардія напруги ФК 3, постінфарктний кардіосклероз (20.03.07). Гіпертонічна хвороба 2 ст., 3 ст., ризик 3 (високий). СН ПА ст., ФК III пo NYHA із зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. При обстеженні: стан задовільний, тони серця приглушені ритмічні ЧСС 82 уд/хв, везикулярне дихання, печінка не виступає з під краю реберної дуги. При проведенні ЕХО-КГ виявлено помірне зниження скоротливості лівого шлуночка, ФВ 40 %, гіпокінез задньої стінки лівого шлуночка. При проведенні МСКТ встановлена наявність субоклюзії передньої міжшлуночкової гілки ЛКА (75 %) та 90 % ураження ствола ЛКА. Хворий направлений до "Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова", у відділення хірургії ІХС. Проведена операція АКШ із накладенням 2-х шунтів. Хворому було призначено до стандартної терапії валсартан в дозі 160 мг на добу. Через 12 місяців проведена МСКТ - виявлено стенозування 1-го шунта та ознаки прогресування атеросклерозу в коронарних артеріях (без стенозування). Слід зазначити статистично достовірно більшу ефективність лікування валсартаном в дозі 160-320 мг/добу у жінок, у порівнянні із чоловіками, в профілактиці виникнення нових стенозів коронарних артерій. Спосіб апробовано на кафедрі кардіології та функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика на 65 хворих. Як видно із отриманих результатів застосування БРАII валсартана в дозі 160-320 мг/добу у хворих після операції АКШ є новим ефективним медикаментозним способом для профілактики виникнення нових стенозів коронарних артерій та покращення якості життя пацієнтів після АКШ, що найкраще виражений у жінок, ніж у чоловіків. Позитивний результат апробації заявленого способу дозволяє рекомендувати його для впровадження у практичну охорону здоров'я. Джерела інформації: 1. М.А. Гуревич, С.Р. Мравян Диагностика и лечение ишемической болезни сердца у женщин // Болезни сердца и сосудов. - № 3. - 2007 г. - 30-34 2. Peters S, Götting В, Trümmel M, Rust H, Brattström A.\ Valsartan for prevention of restenosis after stenting of type B2/C lesions: the VAL-PREST trial \\ J Invasive Cardiol. 2001 Feb;13(2):93-7. 3. Peters S., Trummel M., Meyners W., Koehler В., Westermann K. / Valsartan versus ACE inhibition after bare metal stent implantation-results of the VALVACE trial // Int J Cardiol. 2005 Feb 15; 98 (2): 331-5. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб удосконалення медикаментозного лікування пацієнтів після аорто-коронарного шунтування з урахуванням гендерних особливостей передбачає призначення базової антиангінальної, антитромбоцитарної та гіполіпідемічної терапії із додаванням БРА II, який відрізняється тим, що як останній, жінкам після АКШ, для запобігання стенозів шунтів призначають валсартан в дозі 160-320 мг/добу. 40 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2