Спосіб фінішного припрацювання та обкатки редукторів
Номер патенту: 88571
Опубліковано: 25.03.2014
Автори: Картамишев Дмитро Олександрович, Авдєєнко Анатолій Петрович
Формула / Реферат
Спосіб фінішного припрацювання та обкатки редукторів, який полягає у використанні припрацьовувального робочого середовища для поверхонь сталевих сплавів в парах тертя кочення і, зокрема, в редукторах при їх обкатці, що містить мінеральне масло з хімічно-активною речовиною, який відрізняється тим, що як хімічно-активні речовини використовується гідропероксид ізопропілбензену в кількості 2…3 %
Текст
Реферат: UA 88571 U UA 88571 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі техніки, а саме до механообробки металів і сплавів, і може знайти застосування при фінішному припрацюванні поверхонь сталевих сплавів в парах тертя кочення та обкатки редукторів. Відомий спосіб фінішного припрацювання поверхонь сталевих сплавів в парах тертякочення та обкатки редукторів з використанням як припрацювальних композицій мінеральних масел з добавками хімічно-активних речовин (ХАР), які прискорюють припрацювання поверхонь нових механізмів, що труться. Як приклади ХАР можна навести органічні сполуки сірки, хлору і фосфору [Савченко Н.З. Теоретические и экспериментальные основы процесса приработки сопряженных деталей двигателя внутреннего сгорания. Автореф. дисс. д.т.н., Киев, 1972, 40 с; Сергеичев А.В. Обеспечение долговечности зубчатых передач путем совершенствования технологии приработки. Дисс. канд. техн. наук. Пенза, 2007, 266 с; Меньшов В.Г. Разработка технологии ускоренной приработки зубчатых передач трансмиссии сельскохозяйственной техники. Дисс. канд. техн. наук. Пенза, 1996, 225 с]. Відомий також спосіб фінішного припрацювання та обкатки редукторів вибраних нами, як прототип, який полягає в припрацюванні та обкатці редукторів бурових насосів з використанням припрацювального мінерального масла И-Г-А-40 з додаванням 1 % пероксиду водню [Фомичев И.А., Костецкий Б.И., Марков В.И., Вязовая И.В., Тарасов Ю.М., Педан В.П. Жидкость для финишной обработки металлов. А.с. СССР. №487108. Опубл. 05.10.1975; Сергеичев А.В. Обеспечение долговечности зубчатых передач путем совершенствования технологии приработки. Дисс. канд. техн. наук. Пенза, 2007., 266 с.; Вентцель С.В. и др. Влияние кислородсодержащих соединений в масле на протекание процессов начальной приработки пар трения в двигателях внутреннего сгорания. - В кн. "Вопросы трения и проблемы смазки". - М., 1968. С. 116-122]. Загальними суттєвими ознаками відомого найближчого аналога припрацювання та обкатки редукторів й того, що заявляється, є використання для припрацювання зубчатих передач в редукторах хімічно-активних речовин - пероксидних сполук в мінеральних маслах. Недоліком способу-прототипу є той факт, що використання як хімічно-активної речовини пероксиду водню викликає корозію неробочих поверхонь, які контактують з рідиною. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу припрацювання, яка полягає в зменшенні корозії неробочих поверхонь, прискоренні процесу, зниженні шорсткуватості поверхонь, зниженні шумів при роботі редукторів, при цьому стає можливою експлуатація механізму без заміни масла після припрацювання, що є дуже актуальним для великогабаритних редукторів, об'єм масла в яких сягає декількох кубічних метрів. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що як маслорозчинні хімічно-активні речовини використовують гідропероксид ізопропілбензену (кумілпероксид). Гідропероксид ізопропілбензену є проміжним продуктом в синтезі фенолу і ацетону, виходячи з ізопропилбензену. Він використовується в якості окисника і відбілювача, його додають до дизельного палива для підвищення цитанового числа [Антоновский В.Л. Органические перекисные инициаторы. М., 1972; Кружалов В.Д., Голованенко Б.И. Совместное получение фенола и ацетона. М., 1963]. При підвищених температурах гідропероксид ізопропілбензену розкладається з утворенням активних оксигенвмісних радикалів: t 45 50 55 C6H5C(CH 3 )2 OOH C6H5C(CH 3 )2 O HO . Розклад кумілпероксиду каталізується перехідними металами, тобто на поверхні сталевих зубів шестерен в зоні їх контакту інтенсивно утворюються активні частки, які взаємодіють з матеріалом сталевих зубів з утворенням оксидів металів, що і призводить до інтенсивного зносу металу і прискореному процесу припрацювання. В результаті вивільняється ізопропілбензен, який залишається в припрацьовальному маслі і не впливає на його експлуатаційні властивості, тому масло може бути використане в подальшій експлуатації редуктора без заміни після закінчення процесу припрацювання. На неробочі поверхні, які занурені в припрацювальне масло, гідропероксид ізопропілбензену не впливає, корозія не спостерігається. Дослідження впливу присадки - гідропероксиду ізопропілбензену на інтенсивність припрацювання пар тертя кочення проводили на машині тертя МІ за схемою "ролик-ролик" при коченні з 10 % проковзанням на зразках сталей марок 45 і 45Х, які використовують у виробництві шестерень. Зразки: нижній - циліндричний ролик; верхній - циліндричний ролик з різьбою - крок 1, початкова ширина контактної доріжки 0,9…3,5 мм. 1 UA 88571 U 5 10 15 20 25 30 35 Число обертів: нижній вал - 200 об/хв; верхній вал - 180 об/хв. Навантаження: 25 кгс/мм і 100 кгс/мм довжини контактної лінії. Окружна швидкість: 0,523 об/с. Швидкість ковзання: 0,0523 об/с. Використані олії: олія гіпоїдна ТАД-17; олія фреонова ХФ 22-24; олія И-Т-А-40; суміш газотурбінної ГТ (35 %) і олії МС-20 (65 %). Приготування припрацьовувальної композиції: в одну з вище перелічених олій додавали 2….3 % гідропероксиду ізопропілбензену і перемішували. 3 3 4 4 Знос вимірювали ваговим методом після кожного циклу роботи: 210 , 510 , 110 , 2,510 , 4 510 обертів нижнього вала машини тертя МІ порівняно з відповідними використаними оліями без добавки гідропероксиду ізопропілбензену. Шорсткуватість поверхонь досліджувалась на профілометрі-профілографі марки TR-200. За . 4 2,5 10 циклів роботи досягається ступінь точності 8 і вище. Ефективність припрацьовувальних композицій, що містять гідропероксид ізопропіл-бензену, збільшується в 9,4…13,2 разу (збільшення довжини контактної лінії, тобто ширини контактної . 4 . 4 доріжки) за 2,5 10 циклів роботи. Вже при 2,5 10 циклах роботи знос з використанням припрацьовувальної композиції стає рівним зносу з використанням базових олій і лишається . 4 незмінним при 5 10 циклах роботи, що свідчить про повне витрачення присадки. Таким чином, притиральна композиція може бути використана без її заміни для подальшої експлуатації механізмів (наприклад, редукторів). Дослідження в умовах експлуатації великогабаритних редукторів показали, що досягається зниження вібрації і шуму на 25…30 % відносно до припрацьованих редукторів без використання гідропероксиду ізопропілбензену. Вимір шумових характеристик проведено за допомогою шумомера 00014 і активного фільтра 01016 фірми "Роботрон" (НДР) відповідно до ГОСТу 12.1.028. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб фінішного припрацювання та обкатки редукторів, який полягає у використанні припрацьовувального робочого середовища для поверхонь сталевих сплавів в парах тертя кочення і, зокрема, в редукторах при їх обкатці, що містить мінеральне масло з хімічно активною речовиною, який відрізняється тим, що як хімічно активні речовини використовується гідропероксид ізопропілбензену в кількості 2…3 %. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2
ДивитисяДодаткова інформація
Автори англійськоюAvdieienko Anatolii Petrovych
Автори російськоюАвдеенко Анатолий Петрович
МПК / Мітки
МПК: C09G 1/00, B23F 19/00
Мітки: обкатки, редукторів, фінішного, спосіб, припрацювання
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-88571-sposib-finishnogo-pripracyuvannya-ta-obkatki-reduktoriv.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб фінішного припрацювання та обкатки редукторів</a>
Попередній патент: Спосіб прямого фотометричного визначення молібдену
Наступний патент: Спосіб діагностики якості технологічної системи
Випадковий патент: Спосіб висічення пілонідальної кісти крижово-куприкової ділянки