Спосіб діагностики однобічних хронічних гіперпластичних процесів у верхньощелепних синусах

Реферат: Спосіб діагностики однобічних хронічних гіперпластичних процесів у верхньощелепних синусах за допомогою діафаноскопії. На пацієнта одягають світлонепроникну бінокулярну маску зі змонтованими на ній цифровими близькофокусними відеокамерами, які підсвічені інфрачервоними діодами із довжиною хвилі 850 нм та під'єднані до комп'ютера. У порожнину рота пацієнта вводять діафаноскоп, пучок світла проектують із ротової порожнини в ділянці премолярів та молярів верхньої щелепи із обох боків почергово в напрямку очних яблук через товщу верхньощелепних синусів. Відеокамерами фіксують та, за допомогою спеціально розробленої комп'ютерної програми, обчислюють зміни діаметра зіниць очей в динаміці. У випадку трансілюмінації верхньощелепного синуса, ураженого хронічним гіперпластичним процесом, при якому звуження зіниць є менш вираженим у порівнянні із реакцією зіниць при трансілюмінації протилежного інтактного верхньощелепного синуса, встановлюють наявність хронічного гіперпластичного процесу. UA 89322 U (12) UA 89322 U UA 89322 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема щелепно-лицевої хірургії, і може бути використана для діагностики однобічних хронічних гіперпластичних процесів у верхньощелепних синусах, зокрема, при одонтогенних та неодонтогенних гайморитах. Відомий спосіб діагностики хронічних гайморитів за допомогою діафаноскопії [М.М. Сергеев, А.А. Ланцов, В.Ф. Воронкин. Руководство по поликлинической оториноларингологии. - СПб, 1999. - 266 с.]. Діафаноскопія - метод обстеження придаткових синусів носа шляхом їх просвічування за допомогою спеціального світлового пристрою -діафаноскопа. Дослідження проводять у темній кімнаті. При просвічуванні верхньощелепних синусів на пристрої розміщують відкритий спереду і зверху наконечник. Лампочку з таким наконечником вводять у порожнину рота чітко по серединній лінії піднебіння. Хворий щільно охоплює наконечник губами, після чого вмикають лампочку. Якщо синуси пневматизовані, під орбітами з'являються рожеві півмісяці. При асиметрії просвічування діагностують у затемненому синусі наявність патологічного процесу. Однак ефективність описаного способу є обмеженою, оскільки необхідні спеціальні умови для проведення дослідження, зокрема темне приміщення, оцінка отриманих результатів суб'єктивна і не піддається математичному опрацюванню, що зумовлює їх низьку точність. В основу корисної моделі поставлено задачу поліпшити спосіб діагностики однобічних хронічних гіперпластичних процесів у верхньощелепних синусах шляхом вдосконалення процесу проведення дослідження для отримання точних та об'єктивних результатів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики однобічних хронічних гіперпластичних процесів у верхньощелепних синусах за допомогою діафаноскопії, згідно з корисною моделлю, на пацієнта одягають світлонепроникну бінокулярну маску зі змонтованими на ній цифровими близькофокусними відеокамерами, які підсвічені інфрачервоними діодами із довжиною хвилі 850 нм та під'єднані до комп'ютера, у порожнину рота пацієнта вводять діафаноскоп, пучок світла проектують із ротової порожнини в ділянці премолярів та молярів верхньої щелепи із обох боків почергово в напрямку очних яблук через товщу верхньощелепних синусів, відеокамерами фіксують та, за допомогою спеціально розробленої комп'ютерної програми, обчислюють зміни діаметра зіниць очей в динаміці, і у випадку трансілюмінації верхньощелепного синуса, ураженого хронічним гіперпластичним процесом, при якому звуження зіниць є менш вираженим у порівнянні із реакцією зіниць при трансілюмінації протилежного інтактного верхньощелепного синуса, встановлюють наявність хронічного гіперпластичного процесу. Запропонований спосіб покращує діагностику однобічних хронічних гіперпластичних процесів у верхньощелепних синусах, оскільки використання світлонепроникної бінокулярної маски дозволяє проводити дослідження без спеціальних вимог до освітлення, а змонтовані на ній цифрові близькофокусні відеокамери, підсвічені інфрачервоними діодами, світло яких лежить поза межами світлосприйняття людського ока, забезпечують об'єктивну реєстрацію динамічної зміни діаметра зіниць. Математична обробка отриманих результатів проводиться за допомогою спеціально розробленої комп'ютерної програми, що дозволяє автоматизувати та значно пришвидшити їх інтерпретацію. Обстеження триває декілька хвилин і не створює дискомфорту для пацієнтів. Відеокамерами фіксують зміни діаметра зіниць в динаміці, як відповідь на світловий пучок, що проникає через товщу верхньощелепних синусів. Звуження зіниць є менш вираженим у випадку трансілюмінації верхньощелепного синуса, ураженого хронічним гіперпластичним процесом, у порівнянні із реакцією зіниць при трансілюмінації протилежного інтактного верхньощелепного синуса. Використовуючи при математичній обробці результатів спеціально розробленої комп'ютерної програми можна об'єктивно та оперативно встановити наявність хронічного гіперпластичного процесу у менш світлопроникному синусі, оскільки реакція двох зіниць на однаковий світловий подразник, за умови відсутності церебральної патології, є симетричною. Запропонована корисна модель ілюструється фотографією, де відображено проведення діагностики однобічних хронічних гіперпластичних процесів у верхньощелепних синусах. Спосіб діагностики однобічних хронічних гіперпластичних процесів у верхньощелепних синусах здійснюють так. У процесі діагностики на пацієнта вдягають світлонепроникну бінокулярну маску зі змонтованими на ній цифровими близькофокусними відеокамерами, наприклад, Sven 101, підсвіченими інфрачервоними діодами із довжиною хвилі 850 нм. Відеокамери під'єднані до комп'ютера. У порожнину рота пацієнта вводять діафаноскоп, який розміщують по серединній лінії піднебіння. Пучок світла проектують із ротової порожнини в ділянці премолярів та молярів верхньої щелепи із обох боків почергово в напрямку очних яблук через товщу верхньощелепних 1 UA 89322 U 5 синусів. Відеокамерами фіксують і аналізують за допомогою спеціально розробленої комп'ютерної програми зміни діаметра зіниць та діагностують хронічний гіперпластичний процес у верхньощелепному синусі. Спосіб діагностики дозволяє отримати достовірні результати обстеження верхньощелепних синусів неінвазивним шляхом та з мінімальними для пацієнта затратами. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб діагностики однобічних хронічних гіперпластичних процесів у верхньощелепних синусах за допомогою діафаноскопії, який відрізняється тим, що на пацієнта одягають світлонепроникну бінокулярну маску зі змонтованими на ній цифровими близькофокусними відеокамерами, які підсвічені інфрачервоними діодами із довжиною хвилі 850 нм та під'єднані до комп'ютера, у порожнину рота пацієнта вводять діафаноскоп, пучок світла проектують із ротової порожнини в ділянці премолярів та молярів верхньої щелепи із обох боків почергово в напрямку очних яблук через товщу верхньощелепних синусів, відеокамерами фіксують та, за допомогою спеціально розробленої комп'ютерної програми, обчислюють зміни діаметра зіниць очей в динаміці, і у випадку трансілюмінації верхньощелепного синуса, ураженого хронічним гіперпластичним процесом, при якому звуження зіниць є менш вираженим у порівнянні із реакцією зіниць при трансілюмінації протилежного інтактного верхньощелепного синуса, встановлюють наявність хронічного гіперпластичного процесу. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2