Спосіб лікування хворих на хіміорезистентний деструктивний туберкульоз легень, ускладнений ендобронхіальною патологією

Реферат: Спосіб лікування хворих на хіміорезистентний деструктивний туберкульоз легень, ускладнений ендобронхіальною патологією, шляхом призначення стандартної антимікобактеріальної хіміотерапії. Додатково ендобронхіально в зону ураження вводиться комбінований протитуберкульозний препарат ізоніазид-гідроксиметилхіноксаліндіоксид 1 раз на добу у відповідності до ваги тіла (до 40 кг - 2 мл, 40-50 кг - 8 мл, 60 кг и більше - 10 мл) протягом 21 доби. UA 89692 U (12) UA 89692 U UA 89692 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме фтизіатрії, і може бути використаною у лікуванні хворих на хіміорезистентний деструктивний туберкульоз легень, ускладнений ендобронхіальною патологією. Існують різні способи ендобронхіального лікування хворих на туберкульоз легень, ускладненого ендобронхіальною патологією, які полягають у ендобронхіальному (з використанням бронхоскопу та катетерів) та інгаляційному введеннях протитуберкульозних препаратів. Ендобронхіальне введення протитуберкульозних препаратів через слизову оболонку бронхів до вогнища ураження за допомогою бронхоскопу потребує відповідного дорогого обладнання і не менш дорогої дезінфекції та стерилізації бронхоскопу, що не завжди виправдано. Використання інгаляцій для всмоктування ліків через слизову оболонку бронхів супроводжується деяким розпиленням ліків у навколишнє середовище під час видиху та розбавлення аерозолю атмосферним повітрям під час вдиху, що призводить до його втрати і неможливості точного дозування. При однобічному процесі в легенях відбувається двостороннє розпилення лікарської речовини зі зменшенням речовини у вогнищі ураження. При цьому введення лише протитуберкульозного препарату дозволяє впливати лише на специфічний процес, що потребує додаткового введення антибактеріального препарату для подолання неспецифічної патології. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у тому, що у хворих на туберкульоз легень, ускладнений ендобронхіальною патологією призначають стандартну антимікобактеріальну хіміотерапію та інгаляції протитуберкульозних препаратів (Жилин Ю.Н. Аэрозольтерапия хронического бронхита и туберкулеза легких: методические рекомендации для врачей / Ю.Н. Жилин. - М., 1999. - 9 с.) Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: стандартна антимікобактеріальна хіміотерапія. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що: низька ефективність лікування щодо загоєння каверн; неможливість точного дозування протитуберкульозних препаратів у вогнищі ураження; неможливість одночасного проведення локальної специфічної та неспецифічної терапії. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування хворих на хіміорезистентний деструктивний туберкульоз легень, ускладнений ендобронхіальною патологією шляхом ендобронхіального введення в зону ураження комбінованого протитуберкульозного препарату ізоніазид-гідроксиметилхіноксаліндіоксид, що забезпечить точне дозування та накопичення протитуберкульозного препарату (ізоніазиду) у вогнищі ураження та одночасне лікування неспецифічної ендобронхіальної патології (гідроксиметилхіноксаліндіоксид), що підвищить ефективність лікування даної категорії хворих щодо загоєння каверн, покращить переносимість протитуберкульозної хіміотерапії, прискорить розсмоктування інфільтративно-вогнищевих змін, загоєння туберкульозу бронхів та позбавлення гнійного ендобронхіту, прискорить припинення бактеріовиділення, скоротить час стаціонарного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає призначення хворому на хіміорезистентний деструктивний туберкульоз легень, ускладнений ендобронхіальною патологією, стандартної антимікобактеріальної хіміотерапії, згідно з корисною моделлю, додатково ендобронхіально в зону ураження вводиться комбінований протитуберкульозний препарат ізоніазид-гідроксиметилхіноксаліндіоксид 1 раз на добу у відповідності до ваги тіла (до 40 кг - 2 мл, 40-50 кг - 8 мл, 60 кг и більше - 10 мл) протягом 21 доби. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Протитуберкульозна хіміотерапія є основним методом лікування хворих на туберкульоз легень. Проте, її можливості обмежені, особливо у хворих на хіміорезистентний деструктивний туберкульоз легень, ускладнений ендобронхіальною патологією, яка включає не лише специфічні прояви (туберкульоз бронхів), але і одночасний перебіг неспецифічної патології (особливо гнійні ендобронхіти). На сьогодні розробка способів лікування хворих на хіміорезистентний деструктивний туберкульоз легень, ускладнений ендобронхіальною патологією, є дуже актуальною, оскільки ефективність лікування щодо загоєння каверн даної категорії хворих лишається низькою. Рішенням даної проблеми є пошук способів локального накопичення протитуберкульозних препаратів у вогнищі ураження, ускладненого ендобронхіальною патологією. Використання інгаляцій для всмоктування ліків через слизову оболонку бронхів супроводжується деяким розпиленням ліків у навколишнє середовище під час видиху та розбавлення аерозолю атмосферним повітрям під час вдиху, що призводить до його втрати і 1 UA 89692 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 неможливості точного дозування. При однобічному процесі в легенях відбувається двостороннє розпилення лікарської речовини зі зменшенням речовини у вогнищі ураження. При цьому введення лише протитуберкульозного препарату дозволяє впливати лише на специфічний процес, що потребує додаткового введення антибактеріального препарату для подолання неспецифічної патології. При ендобронхіальному введенні препаратів відбувається безпосередньо та в повному обсязі локальне накопичення протитуберкульозного препарату у вогнищі ураження. При цьому препарат депонується в лімфатичній системі, внаслідок чого медикаменти менше зв'язуються з білками крові, що сприяє кращій переносимості лікування. В інструкціях до застосування комбінованого протитуберкульозного препарату ізоніазидгідроксиметилхіноксаліндіоксид рекомендовано вводити його лише внутрішьоплеврально та у вигляді інгаляцій. Ми пропонуємо застосовувати цей препарат методом ендобронхіального введення. Тому, одним із шляхів рішення даної проблеми є ендобронхіальне введення в зону ураження комбінованого протитуберкульозного препарату (поєднання протитуберкульозного препарату з антибактеріальним препаратом широкого спектра дії). Спосіб здійснюється таким чином. Після попередньої анестезії через катетер на фазі вдиху повільно препарат ізоніазидгідроксиметилхіноксаліндіоксид вводиться в дренувальний бронх ураженого сегмента легені. Після того як весь препарат введено, катетер повільно витягають і пацієнт у такому положенні лежить певний час для повного всмоктування препарату під контролем лікаря. Курс лікування 21 доба. Приклад. Хворий Ч., 1979 р.н. історія хвороби № 43, знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні легеневого туберкульозу КУ "Обласний тубдиспансер" ЗОР з 13.01.2012 по 22.11.2012 з діагнозом: МРТБ (01.2009) лівої легені (фіброзно-кавернозний), стан після 3-х операцій: 7-реберної задньої торакопластики зліва, резекції S6 лівої легені і торакопластики зліва з закриттям нориці S6. Дестр+ МБТ+ М+ К+ Резист І (HRES) Резист II (KmOfxCap) Категорія 4 Когорта 1 (2009). Хворіє на туберкульоз з 2001 року, категорія 4 - з 2008 року, МРТБ - з 01.2009 року. Госпіталізований до стаціонару у зв'язку з погіршенням загального стану. Після до обстеження виявлено: бактеріоскопічно та методом посіву - МБТ (+), резистентність МБТ Резист І (ізоніазид, рифампіцин, етамбутол, стрептоміцин) Резист II (канаміцин, офлоксацин, капреоміцин). Рентгенологічно: зліва стан після операції (задньої торакопластики). Лівий гемоторакс зменшений, в паренхімі на тлі фіброзу, поліморфних вогнищево-фокусних тіней на верхівці тонкостінна порожнина розпаду до 3,5 см у діаметрі. У правій легені дрібні, щільні вогнища, у підключичній зоні порожнина розпаду до 2 см у діаметрі з інфільтративними стінками і доріжкою до кореня легені. Динаміка з 2011 р. - негативна за рахунок появи порожнини розпаду у правій легені. Функція зовнішнього дихання - 3 ступінь за змішаним типом. Фібробронхоскопія лівосторонній дифузний ендобронхіт, нориця культі В6 зліва. Призначено лікування за схемою категорії 4, з урахуванням тесту медикаментозної чутливості: піразинамід + клофазимін + левофлоксацин + протамін + циклосерин + ПАСК. Паралельно було призначено ендобронхіальне введення в S1+2 лівої легені та S1+2 правої легені (через день) комбінованого протитуберкульозного препарату ізоніазид-гідроксиметилхіноксаліндіоксид по 10 мл 1 раз на добу № 21. У результаті проведеного лікування у хворого припинилось бактеріовиділення через 2 місяці, порожнина розпаду у правій легені загоїлась через 6 місяців, у лівій легені - через 10 місяців. Переносність антибактеріальної терапії була задовільною. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб лікування хворих на хіміорезистентний деструктивний туберкульоз легень, ускладнений ендобронхіальною патологією, шляхом призначення стандартної антимікобактеріальної хіміотерапії, який відрізняється тим, що додатково ендобронхіально в зону ураження вводиться комбінований протитуберкульозний препарат ізоніазидгідроксиметилхіноксаліндіоксид 1 раз на добу у відповідності до ваги тіла (до 40 кг - 2 мл, 40-50 кг - 8 мл, 60 кг і більше - 10 мл) протягом 21 доби. 55 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2