Спосіб прогнозування високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань у жінок репродуктивного віку

Реферат: Спосіб прогнозування високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань у жінок репродуктивного віку передбачає визначення серцево-судинного ризику. Визначають добуток, отриманий за шкалою серцево-судинного ризику SCORE (для пацієнтів молодших 40 років), бал і коефіцієнт, який відповідає наявності або відсутності у жінки синдрому полікістозу яєчників за формулою: K1=N x K2, дe K1 – коефіцієнт, який характеризує серцево-судинний ризик; N - бал за шкалою SCORE; K2 - коефіцієнт, який приймає значення 2,5 при наявності синдрому полікістозу яєчників, або 1 при його відсутності; і при значенні отриманого показника K1  5 прогнозують високий ризик розвитку серцево-судинних захворювань у жінок репродуктивного віку. UA 89823 U (12) UA 89823 U UA 89823 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для своєчасного початку проведення первинної профілактики серцево-судинних захворювань та смерті у жінок репродуктивного віку із синдромом полікістозу яєчників (СПКЯ). Хвороби системи кровообігу на сьогоднішній день залишаються найбільш поширеною патологією у структурі загальної захворюваності та смертності населення всього світу. У 2008 році смертність від серцево-судинних захворювань в Україні склала 999,9 серед чоловіків та 1063,9 на 100 тисяч населення серед жінок [1]. Основна увага всіх сучасних рекомендацій з діагностики, профілактики та лікування серцево-судинних захворювань приділяється жінкам у постменопаузі, адже ризик розвитку кардіоваскулярної патології у жінок репродуктивного віку вважається невисоким, хоча певні ендокринні порушення, зокрема синдром полікістозу яєчників, можуть бути причиною їх розвитку навіть у пацієнток молодого віку [2]. Синдром полікістозу яєчників - найпоширеніше ендокринне захворювання жінок репродуктивного віку, частота якого досягає 18 %. Основну роль в патогенезі СПКЯ відіграє інсулінорезистентність, що призводить не лише до гінекологічних порушень, але й до раннього розвитку та прогресування серцево-судинних захворювань та смерті [3]. Проте досліджень, що вказували б на підвищену частоту серцево-судинних захворювань у жінок із СПКЯ бракує, що пов'язано з їх низькою частотою до настання менопаузи та труднощами в діагностиці СПКЯ після менопаузи, що обумовлює недостатню увагу кардіологів до таких хворих. З огляду на вищенаведені дані, подальше вивчення способів покращення оцінка серцевосудинного ризику у жінок з СПКЯ є актуальним для своєчасного проведення профілактичнолікувальних заходів, направлених на запобігання розвитку кардіоваскулярних захворювань та смерті у жінок репродуктивного віку. Таким чином важливою частиною прогнозування і лікування серцево-судинних захворювань у жінок репродуктивного віку є визначення їх кардіоваскулярного ризику. Існує багато способів діагностики і лікування серцево-судинних захворювань у жінок [4]. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб оцінки ризику кардіоваскулярних катастроф у жінок в пізньому репродуктивному віці та пременопаузі, що мають епізоди серцево-судинних захворювань [5], який виступає в якості прототипу. Однак, цей спосіб має низьку інформативність. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача, що полягає у визначенні кардіоваскулярного ризику у жінок репродуктивного віку. Технічний результат, який досягається, полягає в можливості підвищення ефективності діагностики, своєчасної профілактики, прогнозу та призначення коректної терапії, що дає можливість знизити захворюваність та строки лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає визначення серцево-судинного ризику, згідно з корисною моделлю, визначають добуток, отриманий за шкалою серцево-судинного ризику SCORE для пацієнтів, молодших 40 років, бал та коефіцієнт, що відповідає наявності або відсутності у жінки синдрому полікістозу яєчників за формулою: К1=N x K2, де К1 – коефіцієнт, який характеризує серцево-судинний ризик; N - бал за шкалою SCORE для пацієнтів, молодших 40 років; К2 - коефіцієнт, який приймає значення 2,5 при наявності синдрому полікістозу яєчників, або 1 при його відсутності; і при значенні отриманого показника  5 прогнозують високий ризик розвитку серцевосудинних захворювань. Перевага цього способа: швидкість аналізу, висока інформативність. За допомогою цього способу можна оцінити серцево-судинний ризик у жінок репродуктивного віку в динаміці, прогнозувати розвиток серцево-судинних захворювань, постійно контролювати медикаментозні та немедикаментозні заходи профілактики та лікування і їх ефективність. Спосіб здійснювався наступним чином: 1. Рівень загального ХС визнається в сироватці венозної крові натще ферментативним методом на автоматичному аналізаторі А-25(фірма "BioSystem", Іспанія)в ммоль/л; оцінка систолічного артеріального тиску проводиться згідно стандартного протоколу за методом Короткова стандартним сфігмоманометром тричі з двохвилинним інтервалом і подальшим обчисленням середніх значень; визначення статусу курця відбувається шляхом опитування пацієнтів. Надалі отримані показники співвідносять із шкалою серцево-судинного ризику SCORE для пацієнтів, молодших 40 років і визначають бал за шкалою [6]. 1 UA 89823 U 2. Діагностика синдрому полікістозу яєчників проводиться, згідно з Ротердамськими критеріями, при наявності двох з трьох показників: оліго- та/або аноуваляції; ознак гіперандрогенії; полікістозних яєчників за даними УЗД органів малого тазу [3]. Результати запропонованого способу представлені в таблиці. 5 Таблиця Назва показника Хворі N 2,2±0,04* К2 2,5±0,01* K1=N x K2 5 *) - р < 0,05 в порівнянні з контролем 10 15 20 25 Контроль 0,6±0,1 1,1±0,02 0,6 На базі відділення дисліпідемій ДУ "Національний Науковий центр "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" АМН України запропонованим способом було обстежено 90 хворих жінок та 30 практично здорових жінок того ж віку. У всіх хворих було виявлено високий ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Таким чином, даний спосіб досить точний для оцінки серцево-судинного ризику у жінок репродуктивного віку і може бути рекомендованим для впровадження в практичну медицину. Джерела інформації: 1. Коваленко Ю.В Руководство по кардиологии. - К.: Морион, 2008. - 138 с 2. Давыдова И.В. Сердечно-сосудистые заболевания у женщин в зависимости от гормонального континуума: меры профилактики и стратегии лечения // Нов. мед. и фарм. 2011. - № 12. - С. 371-372. 3. Давыдова Г.Н. Течение позднего репродуктивного периода, пери- и постменопаузы у больных с синдромом поликистозных яичников. Автореферат., 2012.-3с. 4. Митченко Е.И., Корпачев В.В., Багрий А.Э. Диагностика и лечение метаболического синдрома, сахарного диабета, предиабета и сердечнососудистых заболеваний // Метод. Рек. 2009. 5. Бурлака О.В., Стеблюк В.В., Максименко В.Б. та інш. Спосіб оцінки ризику кардіоваскулярних катастроф у жінок в пізньому репродуктивному віці та пременопаузі, що мають епізоди серцево-судинних захворювань. Патент України № 73151. 2012. - № 17. 6. Мітченко О.І., Лутай М.І. Дисліпідемії: Діагностика, профілактика та лікування // Метод. Рек. 2011. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 40 Спосіб прогнозування високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань у жінок репродуктивного віку, що передбачає визначення серцево-судинного ризику, який відрізняється тим, що визначають добуток, отриманий за шкалою серцево-судинного ризику SCORE (для пацієнтів молодших 40 років), бал і коефіцієнт, який відповідає наявності або відсутності у жінки синдрому полікістозу яєчників за формулою: K1=N x K2, дe K1 – коефіцієнт, який характеризує серцево-судинний ризик; N - бал за шкалою SCORE; K2 - коефіцієнт, який приймає значення 2,5 при наявності синдрому полікістозу яєчників, або 1 при його відсутності; і при значенні отриманого показника K1  5 прогнозують високий ризик розвитку серцевосудинних захворювань у жінок репродуктивного віку. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2