Спосіб хірургічного лікування травматичних ушкоджень периферійного нерва (в експерименті)

Реферат: Спосіб хірургічного лікування травматичних ушкоджень периферійного нерва (в експерименті), що передбачає з'єднання кінців ушкодженого периферійного нерва. В місці з'єднання центрального та периферійного відрізків травмованого нерва по колу проводять з'єднання ушкодженого епіневрія в режимі високочастотного зварювання за допомогою спеціального біполярного пінцета з використанням апарата ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД", а також аналізують щільність розподілу нервових волокон та середній кут відхилення нервових волокон від повздовжньої осі нерва в ділянці регенераційної невроми. UA 89822 U (12) UA 89822 U UA 89822 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до гістології та експериментальної нейрохірургії, і може бути використана для покращення результатів лікування травматичних ушкоджень периферійного нерва. Травматичне ушкодження периферійних нервів є однією із вагомих проблем нейробіології та нейрохірургії, оскільки така травма окрім страждання хворого, призводить до складних соціальних та економічних наслідків. Тому актуальними є дослідження, що направлені на розробку методів лікування з використанням сучасного надбання науки та техніки, які дозволять зменшити негативні наслідки цієї проблеми [1, 2, 5]. В останні роки в медичній практиці широко розповсюджена високочастотна електрохірургія (ЕХВЧ). Використовуються високочастотні електрохірургічні прилади з метою розтину тканин (електротомія), цілеспрямованого руйнування (некротизації) тканин та коагуляції (склеювання) невеликих судин. Дія високочастотних електрохірургічних інструментів пояснюється хімічними та фізичними процесами, що відбуваються в тканинах організму під впливом високочастотного струму. Висока потужність струму призводить до інтенсивного локального виділення тепла, що передається тканині. Змінний струм високої частоти не чинить болісної подразнюючої дії. Коагуляція або електротомія можлива за рахунок змін сигналу, що виходить з приладу у вигляді коливань відповідного типу та частоти [3,4]. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування ушкоджень периферійного нерва, в якому передбачається під наркозом після мобілізації розтинання сідничного нерва в ділянці середньої його третини із фіксацією центрального та периферійного відрізків окремими епіневральними швами по колу відповідною ниткою на атравматичній голці для відновлення його анатомічної цілісності. Спосіб-прототип має наступні недоліки. При такій техніці оперативного втручання для відновлення цілісності травмованого нервового стовбура використовується шовний матеріал для накладання окремих епіневральних швів з метою фіксації відрізків між собою, що подовжує час оперативного втручання та не дозволяє добитися повної герметичності у місці з'єднання ушкодженого епіневрія. Окрім цього, при відтворенні способу-прототипу в місці ушкодження та накладання епіневральних швів формується регенераційна неврома. Вона складається з ділянки травми нервового стовбура та прилеглих ділянок центрального та периферійного відрізків. В цьому місці здійснюється новоутворення та ріст нервових волокон. Від процесів, що протікають в регенераційній невромі, залежить якість відновлення структур нерва та функції денервованих органів. Завдяки тому, що в способі-прототипі використовується шовний матеріал, в ділянці невроми та епіневральних швів, формується щільний сполучнотканинний рубець, який запобігає проростанню новоутворених регенеруючих нервових волокон і таким чином затримує регенерацію. Задача корисної моделі, що заявляється полягає в розробці способу, який передбачає безшовне з'єднання дистального та проксимального відрізків травмованого нерва під час операції по відновленню анатомічної цілісності нервового стовбура, який дозволив би скоротити час оперативного втручання та прискорити процес регенерації. Технічний результат, що вирішується, полягає у можливості сталого з'єднання епіневрія за допомогою електрозварювання спеціально розробленим електрохірургічним біполярним інструментом у вигляді пінцета з використанням апарата ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" з метою скорочення часу оперативного втручання; утворення ніжного, герметичного, епіневрального (сполучнотканинного) рубця та більш повної невротизації периферійного відрізка травмованого нервового стовбура за рахунок запобігання формуванню значних зон фіброзу в регенераційній невромі. Відмінностями заявленого способу є те, що під наркозом після мобілізації сідничий нерв в ділянці середньої його третини розтинали, потім в місці приєднання центрального та периферійного відрізків травмованого нерва по колу проводять з'єднання ушкодженого епіневрія в режимі високочастотного зварювання за допомогою спеціального біполярного пінцета з використанням апарата ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД". Завдяки цьому скорочується час оперативного втручання та в ділянці травми формується сполучнотканинний рубець, де кількість острівців фіброзної тканини знижена, що сприяє покращенню процесу регенерації ушкодженого нервового стовбура. За доступними літературними даними такий спосіб оперативного лікування травми периферійного нерва не відомий. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що передбачає з'єднання кінців ушкодженого периферійного нерва, згідно з корисною моделлю, з метою відновлення цілісності нервового стовбура та герметичності епіневрія в місці приєднання центрального та периферійного відрізків травмованого нерва по колу проводять з'єднання ушкодженого епіневрія в режимі високочастотного зварювання за допомогою спеціального біполярного 1 UA 89822 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 пінцета з використанням апарата ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД", а також аналізують щільність розподілу нервових волокон та середній кут відхилення нервових волокон від повздовжньої осі нерва в ділянці регенераційної невроми. Спосіб здійснювався наступним чином: Досліди проводили на 35 щурах. Тварин розподілили на 4 групи: Перша група (І) - інтактні тварини (5 щурів), показники будови яких були використані для оцінки стану сідничного нерва "псевдооперованих тварин". Друга група (II) - "псевдооперовані" тварини (5 щурів), показники будови яких були використані для оцінки відновлення травмованих нервів (контроль). Третя група (III) - 10 щурів, яким була відтворена стандартна травма периферійного нерва та оперативне лікування було проведене із застосуванням епіневрального шва ниткою PDS 7/0. Четверта група (IV) - 10 щурів, яким була відтворена травма периферійного нерва та проводилось оперативне лікування з застосуванням ВЧ-електрозварювальної технології з використанням ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД®" та біполярного інструмента в ручному та автоматичному режимах зварювання. П'ята група (V) - 5 щурів, яким було відтворено доступ до сідничного нерва, проведена його мобілізація, після чого здійснено розтин в середній його третині, відновлення анатомічної цілісності не проводили, пошаровий шов рани. Всі оперативні втручання проводили з дотриманням правил асептики, антисептики та за правилами гуманного ставлення до тварин. Тваринам третьої групи було відтворено доступ до сідничного нерва, проведена його мобілізація та здійснено розтин в середній його третині, після чого з метою відновлення цілісності нервового стовбура та герметичності епіневрія в місці приєднання центрального та периферійного відрізків травмованого нерва по колу проводили з'єднання ушкодженого епіневрія ниткою PDS 7/0 окремими вузловими швами, пошаровий шов рани. Тваринам четвертої групи було відтворено доступ до сідничного нерва, проведена його мобілізація та здійснено розтин в середній його третині, після чого з метою відновлення цілісності нервового стовбура та герметичності епіневрія в місці приєднання центрального та периферійного відрізків травмованого нерва по колу проводили з'єднання ушкодженого епіневрія в режимі високочастотного зварювання за допомогою спеціально розробленого біполярного пінцета з використанням апарата ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД", пошаровий шов рани. Тваринам п'ятої групи було відтворено доступ до сідничного нерва, проведена його мобілізація та здійснено розтин в середній його третині, після чого з'єднання центрального та периферійного відрізків не проводили, пошаровий шов рани. Матеріалом для дослідження були регенераційні невроми з прилеглими відрізками (проксимальним і дистальним) ушкодженого сідничного нерва, через 1 та 6 тижнів після операції. Перед забором матеріалу тваринам вводили летальну дозу тіопенталу (200 мг/кг). Для світлооптичної мікроскопії матеріал фіксували у 10 %-му розчині формаліну, промивали та отримували зрізи на заморожуючому мікротомі, які потім імпрегнували азотнокислим сріблом за швидким методом імпрегнації азотнокислим сріблом елементів периферійної нервової системи (Коломийцев А.К., та співавт., 1981). Для аналізу результатів світлооптичної мікроскопи за допомогою морфометрії використовували комп'ютерну програму UTHSCSA Image Tool for Windows (version 2.00) та стандартну окулярну вставку. Були визначені такі показники: щільність розподілу нервових волокон та середній кут відхилення нервових волокон від поздовжньої осі нерва в ділянці регенераційної невроми. Також, для аналізу результатів, використовували напівтонкі поперечні та поздовжні зрізи нервів, що були виготовлені за загальноприйнятою методикою із застосуванням ультратома LKB-8800 і забарвлені толуїдиновим синім. Препарати тонких та напівтонких зрізів фотографували за допомогою цифрової фотокамери та мікроскопа "Олімпус". При статистичному аналізі морфометричних даних обчислювали середні значення величин, середнє квадратичне відхилення, похибку середньої, коефіцієнт варіації і коефіцієнт точності визначення середньої у відповідності з рекомендаціями, що містяться в підручниках з математичної статистики. Порівняння отриманих результатів проводили за допомогою непараметричного критерію Манна-Вітні-Вілкоксона. Дані проведених досліджень свідчать, що у п'ятій групі тварин, де було здійснено оперативне втручання з метою відтворення травми нервового стовбура, а хірургічне лікування не проводилось на 1 тижні експерименту спостерігається наявність діастазу між проксимальним (центральним) та дистальним (периферійним) відрізками" травмованого сідничного нерва, регенераційна неврома відсутня. На 1 тижні експерименту на макроскопічному рівні помітні зміни більш за все в периферійному відрізку травмованого периферійного нерва, який значно збільшено в діаметрі за рахунок набряку, колір його змінено з блискучо білого на світло-сірий, еластичність знижена, що принципово відрізняється від макроскопічної картини тварин 2 UA 89822 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 експериментальної четвертої групи. Зміни в центральному відрізку травмованого нерва цієї групи тварин виражені слабкіше, але наявні у вигляді набряку. Зовнішній вигляд стопи оперованої лапи тварин п'ятої групи на 1 тижні теж значно гірший, ніж тварин четвертої групи, про що свідчить наявність набряку та синюшного кольору шкіри. Аналіз стану травмованого периферійного нерва, де оперативне лікування проводилось за умов застосування біполярного електрохірургічного інструмента в попередньо визначеному дослідним шляхом оптимальному режимі зварювання високочастотним струмом свідчить, що в даній четвертій групі тварин безпосередньо після оперативного втручання та на 1 тижні експерименту спостерігається відсутність діастазу між проксимальним та дистальним відрізками сідничного нерва. Безпосередньо після з'єднання ушкодженого епіневрія по колу в режимі зварювання за допомогою біполярного інструмента в місці приєднання центрального та периферійного відрізків травмованого нерва наявна цілісність нервового стовбура, яка не руйнується при здійсненні пасивних рухів лапою тварини в стані медикаментозного сну. На 1 тижні після оперативного втручання в експериментальній четвертій групі тварин на макроскопічному рівні наявні незначні зміни центрального та периферійного відрізка травмованого сідничного нерва у вигляді помірного набряку. Зовнішній вигляд стопи оперованої лапи тварин експериментальної четвертої групи на 1 тижні значно кращий, ніж тварин п'ятої групи, про що свідчить відсутність набряку та звичайний колір шкіри, але в обох групах тварин спостерігається відсутність рухів пальців та змушене положення стопи. Аналіз стану травмованого периферійного нерва тварин третьої групи, де оперативне лікування проводилось стандартним методом за умов застосування епіневрального шва ниткою PDS 7/0 свідчить, що в даній групі тварин безпосередньо після оперативного втручання та на 1 тижні експерименту спостерігається відсутність діастазу між проксимальним та дистальним відрізками сідничного нерва. Безпосередньо після з'єднання ушкодженого епіневрія по колу за допомогою епіневрального шва ниткою PDS 7/0 в місці приєднання центрального та периферійного відрізків травмованого нерва наявна цілісність нервового стовбура, яка не руйнується при здійсненні пасивних рухів лапою тварини в стані медикаментозного сну. На 1 тижні після оперативного втручання в третій групі тварин на макроскопічному рівні наявні помірні зміни центрального та периферійного відрізка травмованого сідничного нерва у вигляді набряку. Зовнішній вигляд стопи оперованої лапи тварин третьої групи на 1 тижні дещо кращий, ніж тварин п'ятої групи, про що свідчить незначний набряк та звичайний колір шкіри, але також спостерігається відсутність рухів пальців та змушене положення стопи. Встановлено, що в четвертій групі тварин (яким була відтворена експериментальна методика оперативного лікування травми периферійного нерва за умов застосування епіневрального шва за допомогою електрозварювання) і в третій групі тварин (яким оперативне лікування проводилось стандартним методом за умов застосування епіневрального шва ниткою PDS 7/0) травма сідничного нерва та оперативне втручання ініціюють вторинну дегенерацію у периферійному відрізку та призводять до утворення регенераційної невроми між його центральним та периферійним відрізками. В ділянці регенераційної невроми виявляються елементи сполучної тканини, новоутворені кровоносні судини та регенеруючі нервові волокна. За результатами імпрегнації нітратом срібла встановлено, що нейротканинна взаємодія в ділянці регенераційної невроми в групі тварин із запропонованою експериментальною методикою оперативного лікування травми периферійного нерва та у тварин, де оперативне лікування проводилось за стандартною методикою із застосуванням епіневрального шва ниткою PDS 7/0, проходить не однаково. В динаміці експерименту новоутворені регенеруючі волокна починають рости у напрямку із центрального відрізка травмованого сідничого нерва у периферійний, потрапляючи спочатку у регенераційну неврому як у тварин третьої, так і четвертої груп. Дані імпрегнації нітратом срібла доводять, що в групі тварин, яким була відтворена стандартна модель травми периферійного нерва та оперативне лікування було проведене із застосуванням епіневрального шва ниткою PDS 7/0 через 1 тиждень після оперативного втручання в центральній ділянці ушкодженого периферійного нерва спостерігається явище подразнення нервових волокон. Проявом цього є наявність помірної дисхромії у вигляді гіпоабо гіперімпрегнації, присутні також місцеві набухання нервових волокон у вигляді хвилястості їх контуру. Поблизу розташування нейральних швів спостерігаються явища початку регенерації нервових волокон, у вигляді появи новоутворених аксонів, які мають на кінці різних розмірів та форми конуси росту або формують спіралі Перрончіто. В ділянці травми, в цей термін формується регенераційна неврома. В останній спостерігаються тонкі новоутворені осьові циліндри, залишки зруйнованих нервових волокон, нейролемоцити, молода сполучна тканина 3 UA 89822 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 та кровоносні судини. Поодинокі новоутворені нервові волокна ділянки регенераційної невроми розташовані у вигляді переплетень і орієнтовані у різних напрямках. В цей термін у тварин даної групи в периферійному (дистальному) відрізку сідничного нерва спостерігається явище вторинної дегенерації, що проявляється у вигляді розшарування нервових волокон на овоїди. Кількість ядер нейролемоцитів підвищена, помітні фігури поділу цих клітин. Починають формуватись поздовжньо орієнтовані вузькі накопичення клітин нейролемоцитів - бюнгнерівські стрічки. Дані імпрегнації нітратом срібла свідчать, що в четвертій групі тварин, яким була відтворена модель травми периферійного нерва та проводилось оперативне лікування з застосуванням ВЧ-електрозварювальної технології з використанням ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" та біполярного інструмента в ручному та автоматичному режимах зварювання, через 1 тиждень після операції в центральній ділянці ушкодженого периферійного нерва як і в третій групі тварин спостерігається явище подразнення нервових волокон у вигляді дисхромії та набухання, що є типовим проявом реакції тканин на травму. Поблизу з'єднання епіневрія за допомогою електрозварювання, в четвертій групі тварин, спостерігаються явища початку регенерації нервових волокон. Новоутворені аксони також мають на кінцях конуси росту або формують спіралі Перрончіто, кількість яких значно менша на відміну від тварин третьої групи. Кількість новоутворених регенеруючих нервових волокон у тварин четвертої групи практично не відрізняється від кількості новоутворених нервових волокон в третій групі тварин, яким була відтворена стандартна травма без застосування високочастотного електрохірургічного інструмента, але прослідковується їх більш чітка ромбоподібна орієнтація, можливо за рахунок формування в епіневрії сполучнотканинного рубця. В ділянці травми, в цей термін формується регенераційна неврома. В останній спостерігаються тонкі новоутворені осьові циліндри, залишки зруйнованих нервових волокон, нейролемоцити, молода сполучна тканина та кровоносні судини, що не відрізняється від третьої групи, де застосоване оперативне лікування за стандартною методикою. Поодинокі новоутворені нервові волокна ділянки регенераційної невроми орієнтовані переважно у поздовжньому напрямку. В цей термін у тварин, яким під час оперативного втручання використовувалась ВЧелектрозварювальна технологія з використанням ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" та біполярного інструмента в ручному та автоматичному режимах, як і у тварин із стандартною методикою оперативного втручання в периферійному (дистальному) відрізку сідничного нерва спостерігається явище вторинної дегенерації. Нервові волокна розчленовані на овоїди, виявляється початок формування бюнгерівських стрічок. Візуально кількість нейролемоцитів та розміри овоїдів дегенерації тварин експериментальної четвертої групи не відрізняються від тварин третьої групи. Через 6 тижнів після операції, в динаміці експерименту кількість регенеруючих нервових волокон збільшується як у тварин третьої, так і четвертої груп. У тварин яким було проведено оперативне лікування травми нервового стовбура за стандартною методикою новоутворені регенеруючі нервові волокна, які прямують крізь регенераційну неврому, в цей термін, розташовані помірно невпорядковано та мають або паралельний хід, або в переважній більшості значно відхиляються від поздовжньої осі нерва, багато з них має рекурентний хід. Дозрівання сполучної тканини регенераційної невроми в цій групі тварин проходить нерівномірно, що проявляється наявністю значних зон фіброзу, іноді у вигляді острівців, із зниженим вазальним забезпеченням та значним скупченням колагенових волокон, особливо в ділянках розташування шовного матеріалу. В цей термін у тварин, яким було проведено оперативне лікування травми нервового стовбура за стандартною методикою в периферійному (дистальному) відрізку сідничного нерва, в значній кількості виявляються регенеруючі нервові волокна, які мають відносно нерівномірний розподіл по товщині. У тварин четвертої групи, яким під час оперативного втручання використовувалась ВЧелектрозварювальна технологія з використанням ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" та біполярного інструмента в ручному та автоматичному режимах, новоутворені нервові волокна, через ділянку невроми, прямують відносно впорядковано та переважно мають орієнтацію паралельну поздовжній осі нерва, або незначно відхиляються від неї. Дозрівання сполучної тканини у цій групі тварин проходить більш рівномірно, що проявляється відсутністю значних острівців фіброзних, безсудинних зон. У даної четвертої групи тварин виявлена помірна кількість дозріваючої сполучної тканини, яка пролягає тяжами між новоутвореними регенеруючими нервовими волокнами, та не утворює скупчень. 4 UA 89822 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В цей термін у тварин, яким під час оперативного втручання використовувалась ВЧелектрозварювальна технологія з використанням ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" та біполярного інструмента в ручному та автоматичному режимах в периферійному (дистальному) відрізку сідничного нерва, також, в значній кількості виявляються нервові волокна, що регенерують, але вони мають більш рівномірний розподіл по товщині, ніж у тварин третьої групи. У тварин із запропонованою експериментальною методикою оперативного лікування за умов застосування ВЧ-електрозварювальної технології з використанням ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" та біполярного інструмента в ручному та автоматичному режимах спостерігається утворення менш щільного, однорідного за будовою нейрального рубця внаслідок нейротканинної взаємодії в регенераційній невромі, що проявляється збільшенням щільності 2 розподілу волокон (6057161,70/мм ) та зменшенням середнього кута відхилення аксонів від поздовжньої осі нерва (25,211,80) в ділянці регенераційної невроми в термін 6 тижнів після операції відновлення в порівнянні з тваринами, яким було виконано операцію за стандартною 2 методикою, де щільність розподілу волокон складає (5048149,70/мм ) та середній кут відхилення аксонів від поздовжньої осі нерва складає (31,311,90) в ділянці регенераційної невроми. Встановлено відсутність негативного впливу ВЧ-електрозварювальної технології з використанням ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" та біполярного інструмента в ручному та автоматичному режимах на периферійний нерв під час відтворення запропонованої нової методики оперативного лікування з метою відновлення анатомічної цілісності нервового стовбура. Аналіз напівтонких поперечних та поздовжніх зрізів нервів забарвлених толуїдиновим синім свідчать, що в групі "псевдооперованих" тварин на сьому добу експерименту в сідничному нерві спостерігаються явища подразнення нервових волокон. Про це свідчать виявлені однотипні зміни мієлінових нервових волокон великого, середнього та малого діаметру, у більшості з яких мієлінова оболонка деформована. Остання утворює численні, неглибокі випинання та нерівномірно забарвлена. Помірна кількість мієлінових нервових волокон містить розширений осьовий циліндр або навпаки стоншений. Явища дегенерації нервових волокон, у вигляді значної гіперплазії мієлінової оболонки, повної атрофії осьових циліндрів та вторинної демієлінізації мієлінових нервових волокон, відсутні. Аналіз напівтонких поперечних та поздовжніх зрізів нервів забарвлених толуїдиновим синім групи тварин, яким була відтворена стандартна модель травми периферійного нерва (третя група) та групи тварин, яким окрім розтину нерва ще проводили зварювання епіневрія (четверта група) свідчить, що в ділянці центрального відрізка на сьому добу спостереження в обох цих групах на відміну від контролю виявляється поліморфізм мікроскопічної картини змін мієлоархітектоніки сідничного нерва. У тварин третьої та четвертої груп спостереження виявлені мієлінові нервові волокна різного діаметра на просвітленому фоні, що є свідченням набряку ендоневрія. Переважна кількість мієлінових нервових волокон деформована. Мієлінова оболонка таких нервових волокон утворює численні, але неглибокі випинання, у частини волокон забарвлена нерівномірно. Значна кількість мієлінових нервових волокон містить розширений осьовий циліндр з просвітленою аксоплазмою, а деякі навпаки - стоншений. Грубі порушення мієлоархітектоніки сідничного нерва у вигляді значної гіперплазії мієлінової оболонки, повної атрофії осьових циліндрів та вторинної демієлінізаціїї мієлінових нервових волокон зустрічаються в невеликій кількості, та в практично однаковому співвідношенні, як у тварин із стандартною травмою, так і у тварин, яким окрім розтину нерва ще проводили зварювання епіневрія (четверта група), що свідчить про відсутність негативного впливу електрозварювання на центральний відрізок сідничного нерва. Описані зміни центрального відрізка сідничного нерва щурів першої та другої групи є проявом явища подразнення та висхідної дегенерації, які виникли у відповідь на ушкодження нервового стовбура, що співзвучно з даними літератури [2]. Наші досліди свідчать, що при застосуванні високочастотного електрохірургічного апарата ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" під час оперативного лікування за новою запропонованою методикою в режимі зварювання локально в ділянці впливу біполярного пінцета на епіневрій по колу формується ніжний епіневральний рубець, який запобігає появі діастазу між центральним та периферійним відрізками травмованого нервового стовбура, що відповідно покращує процес регенерації пошкодженого нервового стовбура та не здійснює негативний вплив на нервові волокна. Проведене дослідження дозволяє припустити, що основним механізмом впливу ВЧелектрозварювальної технології з використанням апарата ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" та біполярного інструмента в ручному та автоматичному режимах на процес регенерації периферійного нерва є попередження розвитку щільного сполучнотканинного рубця в ділянці невроми, що сприяє проростанню більшої кількості новоутворених нервових волокон. 5 UA 89822 U 5 10 15 20 Таким чином, даний спосіб полягає в тому, що під час оперативного лікування травми периферійного нерва з метою відновлення цілісності нервового стовбура та герметичності епіневрія в місці приєднання центрального та периферійного відрізків травмованого нерва по колу проводили з'єднання ушкодженого епіневрія за допомогою спеціально розробленого біполярного інструмента та високочастотного електрохірургічного апарата ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД" в режимі зварювання, не використовуючи шовного матеріалу, завдяки цьому локально в ділянці впливу біполярного пінцета на епіневрій по колу формується ніжний епіневральний рубець, який запобігає появі діастазу між центральним та периферійним відрізками травмованого нервового стовбура та не має при цьому негативного впливу на його нервові волокна, що відповідно покращує процес регенерації пошкодженого нервового стовбура у вигляді попередження розвитку щільного сполучнотканинного рубця в ділянці невроми, яке, в свою чергу, сприяє проростанню більшої кількості новоутворених нервових волокон. Джерела інформації: 1. Гончарук О.О. Анатомо-функціональні критерії та діагностично-лікувальний алгоритм при пошкодженні периферійних нервів нижніх кінцівок / О.О. Гончарук // Український нейрохірургічний журнал. - Київ, 2005. - N2. - С. 46-49. 2. Периферійний нерв (нейро-судинно-десмальні взаємовідношення в нормі та патології): Монографія / [Геращенко СБ., Дєльцова О.І., Коломійцев А.К., Чайковський Ю.Б.]. -Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. - 342 с. 3. Фурманов Ю.А. Соединение биологических тканей с помощью электросварки/ Ю.А. Фурманов // Клінічна хірургія. - 2000. - № 1.- С. 59-61. 4. Mais L.I. Elektrosurgery. Technical note // J.Neurosurg.-1996.- Vol.85. - № 5. - P. 970-975. 5. Witzel C, Rohde C, Brushart TM. Pathway sampling by regenerating peripheral axons. J CompNeurol. 2005 May 9,485(3): 183-190. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб хірургічного лікування травматичних ушкоджень периферійного нерва (в експерименті), що передбачає з'єднання кінців ушкодженого периферійного нерва, який відрізняється тим, що з метою відновлення цілісності нервового стовбура та герметичності епіневрія в місці з'єднання центрального та периферійного відрізків травмованого нерва по колу проводять з'єднання ушкодженого епіневрія в режимі високочастотного зварювання за допомогою спеціального біполярного пінцета з використанням апарата ЕКВЗ-300 "ПАТОНМЕД", а також аналізують щільність розподілу нервових волокон та середній кут відхилення нервових волокон від повздовжньої осі нерва в ділянці регенераційної невроми. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6