Спосіб рентгенендоваскулярної емболізації гілок ворітної вени

Реферат: Спосіб рентгенендоваскулярної емболізації гілок ворітної вени включає перманентну рентгенендоваскулярну оклюзію гілок частки печінки, яка підлягає видаленню. Доступ до портальної системи виконують шляхом пункції гілок селезінкової вени черезшкірно транслієнально. UA 89837 U (12) UA 89837 U UA 89837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, та може бути використана для лікування хворих з вогнищевою патологією печінки. Відомий спосіб рентгенендоваскулярної емболізації гілок ворітної вени, який включає перманентну рентгенендоваскулярну емболізацію гілок ворітної вени частини печінки, що підлягає видаленню, шляхом черезшкірної транспечінкової пункції периферичної гілки ворітної вени майбутнього печінкового залишку з подальшою катетеризацією таргетних гілок ворітної вени [Preoperative Portal Vein Embolization for Hepatocellular Carcinoma. H. Kinoshita.nWorld J. Surg. 10, 803-808, 1986]. Недоліком цього способу є складність виконання останньої у випадку відсутності адекватної візуалізації або безпечного доступу для пункції периферичних гілок ворітної вени печінки, внаслідок зміни ангіоархітектоніки печінки і/або інтерпозиції органів і тканин при наявності пухлини печінки великих розмірів та пов'язаної з цим високої кількості ускладнень рентгенендоваскулярної емболізації ворітної вени. В основу корисної моделі поставлена задача розробки такого способу рентгенендоваскулярної емболізації гілок ворітної вени, який, за рахунок зміни пункційного доступу до портальної системи, дозволив би знизити кількість ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі рентгенендоваскулярної емболізації гілок ворітної вени, що включає перманентну рентгенендоваскулярну оклюзію гілок частки печінки, яка підлягає видаленню, згідно з корисною моделю, доступ до портальної системи виконують шляхом пункції гілок селезінкової вени черезшкірно транслієнально. Виконання доступу до портальної системи шляхом пункції селезінкової вени дозволяє знизити кількість ускладнень, тому що пунктується доступна чіткій візуалізації позапечінкова гілка портальної системи. Спосіб виконують наступним чином. Під УЗ контролем виконують пункції інтрапаренхіматозного відділу однієї з гілок селезінкової вени, після чого в просвіт останньої заводять провідник. По провіднику через попередньо встановлений інтродюсер виконують катетеризація стовбуру ворітної вени. Виконують пряму портографію з метою визначення анатомії та особливостей гемодинаміки ворітного кровотоку. Використовуючи систему провідник/катетер виконують селективну катетеризацію гілок ворітної вени часток печінки, що підлягають видаленню. Використовуючи мікроемболи емболізують дрібні гілки, після чого макроемболами (металевими спіралями) виконують остаточну оклюзію секторальних гілок останніх. При проведенні контрольної портографії перевіряють повноту емболізації портальних гілок, відсутність контрастування паренхіми часток печінки, що підлягають видаленню, збереження портального кровотоку у напрямку майбутнього печінкового залишку. Після видалення катетера через просвіт інтродюсера виконують емболізацію пунктованої гілки та паренхіматозного тракту металевими спіралями і/або часточками гемостатичної губки. Приклад Пацієнт Ш. (історія хвороби № 3912, 2013 р.) госпіталізований з діагнозом Рак печінки з інвазією гепатикохоледоха. Мех. жовтяниця. Пацієнт обстежений (клінічно, лабораторно та інструментально) встановлено діагноз: Гігантська (22-20-17 см) гепатоцелюлярна карцинома Т4N1М0 4-8 Sg печінки. Мех. жовтяниця. Шляхом ендоскопічного ендобіліарного стентування відновлено прохідність жовчних протоків. Згідно з результатами УЗД та КТ в епігастральній ділянці черевної порожнини виявлено гігінтських розмірів гепатоцелюлярну карциному (22-21-17 см) 4-8 Sg печінки, що відтісняє паренхіму задньої та латеральної секцій печінки краніально, з відсутністю адекватної візуалізації гілок ворітної вени останніх внаслідок інтерпозиції легень. Згідно з результатами КТ волюметрії об'єм майбутнього печінкового залишку не перевищує 17 %. Хворому виконано емболізацію правих гілок ворітної вени черезшкірно черезселезінковим доступом. Ускладнень, пов'язаних з пункцією, не було. При контрольному УЗ обстеженні ознак геморагічних ускладнень не виявлено. Згідно з даними повторної комп'ютерної томографії через 2 тижні об'єм майбутнього печінкового залишку склав 25 % (регенерація склала 8 %), що забезпечило виконання пацієнту правобічної трисекціоектомії з тотальною каудальною лобектомією, резекцією конфлюенса жовчних протоків та реконструктивним етапом у вигляді гепатикоєюностомії. В післяопераційному періоді спостерігались помірно виражені явища малого печінкового залишку, що проявлялись у вигляді гіпербілірубінемії до 200 ммоль/л, помірних асцитопродукції, правобічного ексудативного плевриту та гіпокоагуляції, що були скореговані переливанням свіжозамороженої плазми та діуретичною терапією. На 7 добу п/о періоду була виявлена білома по краю резекції печінки, остання задренована під УЗ контролем. Рани загоїлись первинним натягом. Пацієнт був виписаний під нагляд за місцем проживання в задовільному стані. 1 UA 89837 U 5 10 15 По запропонованому способу прооперовано 2 хворих, у яких в післяопераційному періоді не спостерігалось жодних ускладнень, пов'язаних з виконанням рентгенендоваскулярної емболізації гілок ворітної вени. По способу аналогу прооперовано 2 пацієнти. В одному випадку виникло ускладнення у вигляді субкапсульної гематоми печінки в ділянці пункції, як наслідок повторних пункцій, пов'язаних з незадовільною візуалізацією таргетної внутрішньо печінкової портальної гілки. Таким чином, порівняння з відомим способом свідчить, що запропонований спосіб дозволяє знизити частоту ускладнень. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб рентгенендоваскулярної емболізації гілок ворітної вени, що включає перманентну рентгенендоваскулярну оклюзію гілок частки печінки, яка підлягає видаленню, який відрізняється тим, що доступ до портальної системи виконують шляхом пункції гілок селезінкової вени черезшкірно транслієнально. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2