Спосіб підвищення продуктивності підсисних поросят

Реферат: Спосіб підвищення продуктивності підсисних поросят включає використання в їх годівлі мультиензимних композицій. Як основний компонент використовують пектат-транс-еліміназу з мацеруючими властивостями та супутній додатковий фермент ксиланазу у складі МЕК-1, що в комплексі забезпечує збільшення продуктивності на 20,4 %, та зменшення витрат кормів на 1 кг приросту на 17,1 %. UA 90024 U (12) UA 90024 U UA 90024 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема до годівлі свиней. Задачею корисної моделі є використання в підгодівлі підсисних поросят МЕК-1, як мультиензимної композиції, яка підвищує продуктивність підсисних поросят за рахунок руйнування стінок рослинних клітин корму, вивільнення наявних в них поживних речовин та покращання їх засвоєння в шлунково-кишковому тракті, що призводить до підвищення продуктивності підсисних поросят з меншими затратами корму. Підвищити продуктивність підсисних поросят можна шляхом використання в їх годівлі кормових добавок мікробіологічного походження, які містять травні ферменти екзогенного походження різної природи, що діють на нерозчинні структурні елементи клітковини, а саме: целюлозу, геміцелюлозу, лігнін та β-глюкани зернових культур. До таких кормових добавок належать МЕК-СХ-2, МЕК-СХ-3, Кемзайм HF, Олзайм БГ, Авізім 1200, Авізім 1500 та ін. Екзогенні ферменти, що додаються в корм, дозволяють повніше використати наявні в ньому поживні та біологічно активні речовини, розщеплюючи целюлозу та некрохмальні полісахариди - -глюкани і пентозани. Але оскільки полісахариди клітинних стінок рослинного корму є комплексом різних сполук, то малоймовірно, що додані в корми окремі ферментні препарати здатні перевести всі не крохмальні елементи в легкозасвоювану моногастричними тваринами форму, наприклад глюкозу. Для їх розщеплення необхідний набір ферментів у вигляді мультиферментного комплексу [1]. Ферменти екзогенного походження перетворюють полісахариди із нерозчинної форми в розчинну, сприяючи цим їх розщепленню. При застосуванні комплексу екзогенних ферментів підвищується рівень використання енергії з кормів, коефіцієнт корисної дії корму, тому що ферменти руйнують стінки рослинних клітин, звільняючи додаткову кількість протеїну, жирів та крохмалю [1,2]. Мультиензимний комплекс МЕК-1, згідно з технічними умовами ТУ У 15.7-30165603-0122004, містить основні діючі речовини: пектат-транс-еліміназу -450 од./г, амілазу 300 од./г, целюлазу - 75 од./г, а також супутні, що точно не регламентуються - ксиланазу, глюканазу та протеазу. Цей комплекс ферментів забезпечує більш повне розщеплення складових частин корму, що важко гідролізуються, особливо рослинних полісахаридів. МЕК-1 - порошок бежево-коричневого кольору із специфічним запахом. Оптимум його дії при температурі 35-45 С і рН 4,5-8,5. Наповнювач - висівки пшеничні до 100 %. Його фасують в поліетиленові мішки і зберігають в сухому, захищеному від світла місці, за температури від 0 до 25 С. Термін зберігання - 12 місяців. Механізм дії препарату полягає в тому, що в травному каналі тварин першими починають діяти пектат-транс-еліміназа, целюлаза та ксиланаза. Вони розрихлюють цементуючі речовини рослинних тканин, руйнують структури клітинних стінок, вивільнюють резервні внутрішньоклітинні поживні речовини. Амілолітичні ферменти, що входять до складу МЕК-1, розщеплюють важко засвоювані форми крохмалю, гідролізуючи глікозидні зв'язки, а протеолітичні ферменти - речовини білкової природи, гідролізуючи пептидні зв'язки. Мультиензимну композицію МЕК-1 вводять в склад комбікормів і кормових сумішей методом багатоступінчастого змішування по типу збагачення їх біологічно активними речовинами із розрахунку 0,75 кг на 1 т зерносуміші. Обмеження можливого забою тварин на м'ясо немає, побічної дії при безперервному використанні препарату на спостерігається. Прототипом запропонованої нами корисної моделі є мультиензимна композиція для тваринництва (патент Російської федерації № RU0002080386C1), який здійснюється шляхом внесення композиції ферментів целюлолітичної та амілолітичної дії у співвідношенні 1:5 до комбікорму. Однак дана добавка не може синергічно комплексно впливати на основні структурні елементи клітковини протопектин та целюлозу, оскільки в її складі відсутній фермент целюлаза і пектинліаза. А також за рахунок іммобілізації на природному субстраті не витримує термічну обробку 80 °C. Недоліком цих способів є те, що вони в своєму складі не містять такої складової, як екзогенний фермент пектат-транс-еліміназу (пектинліазу), який має мацеруючі властивості. Заявлений спосіб включає використання в годівлі підсисних поросят мультиензимних композицій і, згідно з корисною моделлю, в раціон поросят включають мультиензимну композицію МЕК-1, в склад якої крім целюлази входить ще фермент пектат-транс-еліміназа, суміш цих ферментів діє на клітковину та дозволяє найбільш повно використати поживні речовини. Крім цього за рахунок іммобілізації на природному субстраті ферменти МЕК-1 термостабільні до 80 °C. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. 1 UA 90024 U 5 10 15 20 Готову мультиензимну композицію МЕК-1 в кількості 1 г на голову за добу включають в раціон підсисних поросят з другого дня їх життя протягом 60 діб, тобто, до відлучення від свиноматок. Ефективність заявленого способу і його переваги в порівнянні з прототипом підтверджено науково-господарським дослідом, наведеним нижче. Науково-господарський дослід проводили в науково-дослідному господарстві ДП ДГ "Артеміда" Калинівського району Вінницької області. Для дослідження відбирали підсисних поросят після народження. Дослідження проводилося на двох групах підсисних поросят великої білої породи по 30 голів у кожній, відібраних за принципом аналогів з урахуванням живої маси, віку, походження. Протягом досліду, який тривав 60 діб, вивчали ваговий ріст підсисних поросят. Приклад. Підсисні поросята на другий день після народження в кількості 60 голів були розділені на дві групи (по 30 голів в кожній). Контрольною була перша група. Поросятам другої дослідної групи згодовували мультиензимну композицію МЕК-1 в кількості 1 г на голову за добу протягом 60 діб. Одержані результати представлені в таблиці. Позитивна роль використання МЕК-1 в підгодівлі підсисних поросят проявляється у більшій дії основного компонента пектат-транс-елімінази з мацеруючими властивостями та супутнього додаткового фермента ксиланази у складі МЕК-1 на перетравність кормів, що в комплексі забезпечує збільшення продуктивності на 20,4 % та зменшення витрат кормів на 1 кг приросту на 17,1 %. Також сприяє підвищенню збереженості поросят на 6,6 % в дослідній групі. Таблиця Продуктивність підсисних поросят Показник Доза препарату, г/гол. за добу Жива маса на початок періоду, кг Жива маса на кінець періоду, кг Тривалість періоду, діб Приріст: абсолютний, кг середньодобовий, г Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од. Збереженість поросят, % 1 група (контрольна) 1,1±0,05 13,7±0,57 60 12,6±0,52 210±9 2,57 86,2 2 група(МЕК-1) 1,0 1,16±0,05 хх 16,36±0,46 60 15,2±0,46 ХХ 253±7 2,13 92,8 Примітка: ** - Р< 0,01. 25 30 Джерела інформації:. 1. Кирилів ЯЛ. Використання ферментних препаратів вітчизняного виробництва для свиней [методичні рекомендації] / ЯЛ. Кирилів, А.В. Гуцол, В.В. Болоховський.- Вінниця - Львів, 2010 19 с. 2. Чумаченко В. Ю. Довідник по застосуванню біологічно активних речовин у тваринництві / В.Ю.Чумаченко, С.В.Стояновський, П.З.Лагодюк. - К.:Урожай, 1989. - 256 с. 3. Удалова Э.В. Мультиэнзимная композиция для животноводства / Э.В Удалова П.И., Тишенков, Б.Б. Ицыгин, Т.М. Околетова, Д.Л. Тишенкова, С.Д. Ковальский и др.// Патент № RU 0002080386C1 МПК C1N 9/24; C12N 9/28; C12N 9/42; А23K 1/165, 27.05.1997г. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб підвищення продуктивності підсисних поросят, що включає використання в їх годівлі мультиензимних композицій, який відрізняється тим, що як основний компонент використовують пектат-транс-еліміназу з мацеруючими властивостями та супутній додатковий фермент ксиланазу у складі МЕК-1, що в комплексі забезпечує збільшення продуктивності на 20,4 %, та зменшення витрат кормів на 1 кг приросту на 17,1 %. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2