Спосіб покращення кровотоку у хворих зі спазмом артерій нижніх кінцівок

Реферат: UA 90479 U UA 90479 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до анестезіології, і може бути використана для полегшення болю в нижніх кінцівках та покращення кровотоку у хворих зі спазмом артерій нижніх кінцівок. Симпатичну іннервацію судин нижніх кінцівок забезпечують постгангліонарні волокна черевної частини автономної нервової системи. З одного боку ці волокна через сірі з'єднувальні гілки входять до складу соматичних нервів поперекового сплетіння. Блокада соматичних нервів супроводжується моторним, сенсорним та вегетативним блоками. З іншого боку симпатичні гілки від поперекових вузлів входять до складу верхнього підчеревного сплетіння (plexus hypogastricus superior), яке огортає біфуркацію аорти та розповсюджується по ходу клубових артерій, потім стегнових артерій та їх розгалужень. Іннервація від верхнього підчеревного сплетіння розповсюджується по стінці артерій до периферії (Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. М. 1963. Том III, с. 272.). Блокада цього сплетіння призводить до селективної блокади вегетативної іннервації судин нижніх кінцівок без моторного та сенсорного блоків. Перибіфуркаційну вегетативну блокаду використовують з метою впливу на регулятори тонусу судин, зокрема на симпатичну нервову систему, з метою розширення їх просвіту, оскільки периферичний ангіоспазм грає велику роль в розвитку ішемічного синдрому при захворюваннях судин нижніх кінцівок. Це забезпечує максимальну дилатацію артеріальних судин, підсилюється мікроциркуляція, зменшується периферійний опір кровотоку, внаслідок чого збільшується приток крові до кінцівки. Симпатична блокада ліквідує стан артеріального гіпертонусу у хворих облітеруючими захворюваннями судин і таким чином покращує реґіонарну мікроциркуляцію (Шалимов А.А., Дрюк Н.Ф. Хирургия аорты и магистральных сосудов. Киев, 1979; 383с). Найбільш близьким до способу, що заявляється та вибраний за прототип, є спосіб блокади верхнього підчеревного сплетіння (Рафмелл Д.П., Нил Д.М., Вискоуми К.М. Регионарная анестезия: самое необходимое в анестезиологии. Пер. с англ. под. ред. Зильбера А.П., Мальцева В.В. М. "МЕДпресс-информ", 2007. - 272с: ил., с. 182-183), яку виконують наступним чином. Хворий укладається на живіт, з валиком під нижньою частиною живота. Точка вколу знаходиться в 5-7 см від середньої лінії на рівні гребеня клубової кістки. Голку калібру 22 G довжиною близько 12,5 см (у хворих з ожирінням - 18-20 см) направляють під рентгенконтролем до передньо-бокової поверхні проміжку L5-S1. Для підтвердження правильного положення голки вводять 2-3 мл рентген-контрастного препарату. Після чого вводять 8-10 мл місцевого анестетика 0,25 % бупівакаїну. Процедуру виконують з двох боків. Недоліками описаного способу є: використання рентгенконтролю та контрасту обмежує використання методу, так як потребує наявності рентгенологічного обладнання. Променеве навантаження також є негативним чинником. Без наявності рентген-контролю практично неможливо ідентифікувати положення кінчика голки, щоб її кінець вийшов спереду передньо-бокової поверхні тіла хребця, при цьому висока вірогідність травмування аорти чи нижньої порожнистої вени, а також інтравазального введення анестетика. При повторних пункціях з двох боків у хворого можуть виникнути болісні відчуття. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу покращення кровотоку у хворих зі спазмом артерій нижніх кінцівок, в якому за рахунок точного визначення місця введення препарату, досягається можливість уникнути променевого навантаження. Поставлена задача вирішується в способі покращення кровотоку у хворих зі спазмом артерій нижніх кінцівок, який здійснюють шляхом проведення вегетативної блокади, згідно з корисною моделлю, визначають точку пункції, для чого проводять міжостисту лінію, перпендикулярно до неї проводять лінію в проміжку між 4 та 5 поперековими хребцями L4 та L5, з точки перетину ліній латерально відкладають 6,0 см, це є точка пункції, розчином місцевого анестетика інфільтрують периваскулярні сплетіння, які оточують біфуркацію аорти, клубові артерії. Розрахункові дані отримані за результатами вимірювань відстані та куту нахилу голки на 30 спіральних комп'ютерних томограмах пацієнтів. Для перевірки методу проведені експериментальні моделі блокад на секційному матеріалі (20 небальзамованих трупів) із введенням водного розчину метиленової синьки і дослідженням шляхів її розповсюдження. Перевагами запропонованого способу є те, що при проведенні блокади розчином місцевого анестетика інфільтруються периваскулярні сплетіння, які оточують біфуркацію аорти, клубові артерії. Ще однією перевагою методу є використання нейростимулятора, що дозволяє пересвідчитись в тому, що голка пройшла крізь поперекове сплетіння. Спосіб виконують наступним чином: 1 UA 90479 U 5 10 15 20 Хворий лягає на протилежний бік відносно до ураженої кінцівки. Між кушеткою та боковою поверхнею тулуба підкладаємо валик. В асептичних умовах після обробки шкіри розчином антисептика (спирт 70 %) відмежовують зону втручання стерильним матеріалом. Проводять міжостисту лінію, перпендикулярно до неї проводять лінію в проміжку між 4 та 5 поперековими хребцями (L4 та L5). З точки перетину ліній латерально відкладають 6,0 см, це є точка пункції. В місці пункції проводять інфільтраційну анестезію 0,5 % розчином лідокаїну шкіри та підшкірної клітковини. Для симпатичної блокади використовують голку для нейростимуляції 22G і довжиною 120-150 мм. Сила струму 1 мА, частота 2 Гц. Пункцію проводять під кутом 70° відносно до фронтальної площини тіла по нижньому краю поперечного відростка L4 до появи відповіді від нервів поперекового сплетіння "пляска надколінника". Проводять голку глибше, відповідь від нервів поперекового сплетіння повинна зникнути, при подальшому проведенні голка повинна стикнутися з боковою поверхнею тіла L4 поперекового хребця. Голку проводять повз тіла L4 ще на 1,0 см. Проводять аспіраційну пробу, при відсутності крові в шприці вводять тест-дозу (2,0 мл) місцевого анестетика. Протягом 5 хв. спостерігають за ознаками спінального блока. При їх відсутності вводять ще 20,0-30 мл анестетика (0,2 % ропівакаїн або 1 % лідокаїн або 0,25 % бупівакаїн). Проявом успішної блокади є відчуття потепління кінцівки у хворого. На місце пункції накладають асептичну пов'язку. Після маніпуляції хворому призначають ліжковий режим на 2-3 години для профілактики судинних реакцій. Перибіфуркаційна вегетативна блокада може бути використана для знеболювання та покращення мікроциркуляції у хворих зі спазмом судин нижніх кінцівок, а також для діагностики та лікування комплексних реґіонарних больових синдромів нижніх кінцівок. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб покращення кровотоку у хворих зі спазмом артерій нижніх кінцівок, що включає проведення вегетативної блокади, який відрізняється тим, що визначають точку пункції, для чого проводять міжостисту лінію, перпендикулярно до неї проводять лінію в проміжку між 4 та 5 поперековими хребцями L4 та L5, з точки перетину ліній латерально відкладають 6,0 см, це є точка пункції, розчином місцевого анестетика інфільтрують периваскулярні сплетіння, які оточують біфуркацію аорти, клубові артерії. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2