Спосіб отримання реагенту з червоних шламів для очищення стічних вод

Реферат: Спосіб отримання комплексного реагенту з відходів глиноземних виробництв для очищення стічних вод включає реагентну обробку вод, забруднених барвниками. Кислотну активацію червоного шламу проводять гідролізною сульфатною кислотою, яка є відходом виробництва титану при температурі 150 С у співвідношенні: гідролізна сульфатна кислота до червоного шламу 1:1 та тривалості кислотної активації, що не перевищує 60 хв. з подальшим охолодженням та подрібненням отриманого продукту. UA 90780 U (54) СПОСІБ ОТРИМАННЯ РЕАГЕНТУ З ЧЕРВОНИХ ШЛАМІВ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД UA 90780 U UA 90780 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до технології отримання неорганічних речовин і переробки мінеральної сировини і може бути використана на підприємствах глиноземного виробництва і збагачувальних заводах для отримання товарного продукту із відходів. Корисна модель належить до технології очищення стічних вод, забруднених барвниками, і може бути використана на водоочисних спорудах текстильних виробництв. 6 Відомий спосіб "Способ переработки красного шлама" патенту РФ № 2140998, МПК С22В 7/00, С22В 59/00 від 11.11.1999 [1], у якому червоний шлам переробляється шляхом його 3 вилуговування сульфатною кислотою з концентрацією 74-100 г/дм при температурі не нижче 64 °C. Спосіб дозволяє отримати досить високе вилучення із шламу скандію та ітрію, але відбувається втрата основного компоненту Fe. Недоліком цього способу є те, що при обробці значно зменшується кількість заліза, яке перетворюється в збагачений цінними компонентами розчин; використання цінного реагенту сульфатної кислоти, а також те, що він застосовується до вузької категорії застосування отриманих продуктів. Найбільш близьким до запропонованого способу є спосіб, в якому отримання неорганічного коагулянту включає обробку червоного шламу глиноземного виробництва хлоридною та сульфатною кислотою, "Способ очистки щелочных сточных вод, неорганический коагулянт для очистки щелочных сточных вод и способ его получения" патент РФ № 2085509, МПК6 C02F 1/52, C01F 7/74 від 27.07.1997 року [2], у якому перед обробкою сульфатною кислотою червоний шлам глиноземного виробництва обробляють 3-5 %-вою хлоридною кислотою. Потім отриманий твердий залишок обробляють сульфатною кислотою концентрацією близько 50 % при температурі 100-110 °C. Тривалість дозрівання 10-12 годин. Отриманий продукт може бути використаний на водоочисних спорудах для нейтралізації промислових стічних вод металургійних, збагачувальних і хімічних виробництв. Суттєвим недоліком цього способу є те, що у ньому використовується концентрована сульфатна та хлоридна кислоти, а також значна тривалість висолювання твердого продукту Fe2(SO4)3 та Al2(SO4)3. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу обробки червоного шламу і застосування отриманого синтезованого реагенту як коагулянту для очищення стічних вод, які містять барвники. Поставлена задача вирішується тим, що в способі отримання реагенту з червоних шламів для очищення стічних вод новим є те, що кислотну активацію червоного шламу здійснюють гідролізною сульфатною кислотою, яка є відходом виробництва титану, проводять при температурі 150 °C, масовому співвідношенні кислоти до шламу 1:1, тривалості процесу до 60 хв. та подрібненні отриманого продукту. Перевагою методу є відсутність стадії фільтрування, що сприяє енергоефективності, стадії відділення рідини від осаду та стадії висолювання твердого продукту Fe2(SO4)3 та Al2(SO4)3. Для отримання коагуляційного реагенту використовують кислотну активацію відходу виробництва червоний шлам. Кислотну активацію відходу виробництва проводять за наступною методикою: наважку червоного шламу завантажують у термостійкий порцеляновий реактор з 3 робочим об'ємом (150200) см , туди ж додають розрахований об'єм гідролізної сульфатної кислоти та проводять отримання твердого продукту за температури 150 °C в інтервалі часу 15, 30, 45 та 60 хв. Готовий продукт охолоджують, подрібнюють та аналізують на вміст заліза. Ефективність застосування отриманого реагенту перевіряли в технології очищення стічних вод, забруднених барвниками. Вміст барвника активний яскраво-блакитний КХ у стічній воді 10 3 мг/дм . Результати випробувань представлені у таблиці. Встановлено, що тривалість кислотної активації суттєво впливає на ефективність очищення стічних вод. Таблиця Ефективність очищення забрудненої води отриманим за різних умов реагентом № 1 2 3 4 Тривалість кислотної активації, хв 15 30 45 60 1 Ступінь очищення, % 90,48 94,48 88,1 92,86 UA 90780 U 3 5 Ступінь очищення стічних вод з вмістом барвника активний яскраво-блакитний КХ 10 мг/дм склав 94,5 %, що свідчить про високу ефективність отриманого реагенту у технології водоочищення. Джерела інформації: 6 1. "Способ переработки красного шлама" РФ № 2140998, МПК С22В 7/00, С22В 59/00 від 11.11.1999 р. 2. "Способ очистки щелочных сточных вод, неорганический коагулянт для очистки 6 щелочных сточных вод и способ его получения" РФ № 2085509, МПК C02F 1/52, C01F 7/74 від 27.07.1997 p. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб отримання комплексного реагенту з відходів глиноземних виробництв для очищення стічних вод, що включає реагентну обробку вод, забруднених барвниками, який відрізняється тим, що кислотну активацію червоного шламу проводять гідролізною сульфатною кислотою, яка є відходом виробництва титану при температурі 150 ºС у співвідношенні: гідролізна сульфатна кислота до червоного шламу 1:1 та тривалості кислотної активації, що не перевищує 60 хв. з подальшим охолодженням та подрібненням отриманого продукту. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2