Спосіб проведення внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при неоперабельних пухлинах хвоста і тіла підшлункової залози

Реферат: Спосіб проведення внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при неоперабельних пухлинах хвоста та тіла підшлункової залози включає катетеризацію селезінкової артерії, з подальшим введенням цитостатиків. Додатково виконують мобілізацію культі 1 чи 2 короткої шлункової артерії й вводять катетер, культю артерії з катетером проводять через сформований тунель у контрапертурний прокол у лівому підребер'ї на передню черевну стінку. UA 90963 U (54) СПОСІБ ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРІШНЬОАРТЕРІАЛЬНОЇ ПОЛІХІМІОТЕРАПІЇ ПРИ НЕОПЕРАБЕЛЬНИХ ПУХЛИНАХ ХВОСТА І ТІЛА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ UA 90963 U UA 90963 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, точніше до онкології, та може бути використана для проведення внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії в паліативному лікуванні хворих при неоперабельних пухлинах хвоста і тіла підшлункової залози. Як прототип вибрано спосіб проведення регіонарної поліхіміотерпії, що включає катетеризацію селезінкової артерії при неоперабельних пухлинах хвоста і тіла підшлункової залози, шляхом виділення артерії, перев'язки проксимального кінця і введення катетера через дистальний кінець, введення через нього окремих цитостатиків та їх сполук фракціями або крапельними тривалими курсами. Після катетеризації катетер виводять через контрапертурний прокол на шкірі [1]. Недоліки цього способу полягають у тому, що при видаленні катетера з селезінкової артерії після закінчення лікування або закупорки катетера, не можна визначити наявність кровотечі з судини, яку катетеризують. До того ж, після вилучення катетера, при даному способі, часто утворюються гематоми, при вторинному інфікуванні яких виникає багато ускладнень, результати лікування залишаються незадовільними. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу, в якому забезпечується скорочення кількості ускладнень, пов'язаних з катетеризацією селезінкової артерії і видаленням катетера після закінчення лікування, за рахунок забезпечення можливості ангіостомії. Поставлена задача вирішується тим, що катетер в селезінкову артерію вводять через першу або другу нижню коротку шлункову артерію, яку попередньо мобілізують в проксимальному напрямку, далі вводять катетер в судину, проводять його на 10-12 см. Після катетеризації селезінкової артерії культю артерії з катетером проводять через сформований тунель у контрапертурний прокол у лівому підребер'ї і залишають в такому положенні на цілий термін лікування. Новим в заявленому рішенні є формування мобілізованої культі судини для катетеризації, таким чином практично виключається можливість розвитку кровотечі та виникнення гематом при видаленні катетера. Спосіб виконується наступним чином. Проводять верхньосерединну лапаротомію з ревізією органів черевної порожнини. При наявності неоперабельного процесу виконують катетеризацію селезінкової артерії. Для цього виділяють першу або другу коротку шлункову артерію, перетинають останню та виконують мобілізацію судини в проксимальному напрямку. Шляхом розсічення мобілізованої артерії розкривають просвіт судини, вводять в зазначену артерію катетер. Катетер з короткої шлункової артерії проводять в селезінкову артерію. Наявність катетера в селезінковій артерії контролюють пальпаторно і ангіографічно. Зазвичай довжина катетера, який ввели, складає 10-12 см. Катетер фіксують в короткій шлунковій артерії за допомогою лігатури. Виводять на передню черевну стінку через контрапертурний прокол кінець мобілізованої короткої шлункової артерії з введеним в неї катетером. Виведення катетера на передню черевну стінку через контапертурний прокол забезпечує можливість видалення його потім (після завершення хіміотерапії) без повторної операції. Катетер, який вивели, фіксують до шкіри, лапаратомну рану зашивають пошарово наглухо. Після відновлення перистальтики кишечнику, в середньому на 4-5 добу, починають внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію (ВАПХТ). За способом проведено лікування 11 хворих. Ускладнень від видалення катетера й тривалого знаходження в селезінковій артерії виявлено не було. Переваги способу, що заявляється, полягають в забезпеченні максимальної безпеки та зниження ризику розвитку кровотечі чи виникнення гематом при видаленні катетера після закінчення лікування, відсутності тромбоемболічних ускладнень. Таким чином, з одного боку, відмежовується препарована артеріальна судина від вільної черевної порожнини, а з іншого боку - забезпечується можливість транспортування протипухлинних препаратів безпосередньо до органа-мішені. Отже, задача вирішена за допомогою мобілізації власних коротких шлункових артерій в проксимальному напрямку з попереднім перетином судини. Це і є головна ознака корисної моделі, що забезпечує досягнення поставленої мети. Джерела інформації: 1. Гаспарян С.А. Регіонарна тривала внутрішньоартеріальна хіміотерапія злоякісних пухлин. / Гаспарян С.А., Островєрхов Г.Е., Трапезніков М.М. // - М.: Медицина, 1979. 1 UA 90963 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб проведення внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при неоперабельних пухлинах хвоста та тіла підшлункової залози, який включає катетеризацію селезінкової артерії, з подальшим введенням цитостатиків, який відрізняється тим, що додатково виконують мобілізацію культі 1 чи 2 короткої шлункової артерії й вводять катетер, культю артерії з катетером проводять через сформований тунель у контрапертурний прокол у лівому підребер'ї на передню черевну стінку. 10 Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2