Спосіб синтезу переломів ліктьового відростка

Реферат: UA 91645 U UA 91645 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, зокрема до травматології, а саме до способів синтезу переломів ліктьового відростка. Відомий спосіб формування синтезу переломів ліктьового відростка за Вебером. Спосіб полягає у наступному. Після виконання анатомічної репозиції уламків паралельно проводять 2 шпиці Кіршнера діаметром 1,6 мм. Шпиці проводять з голівки ліктьового відростка перпендикулярно до площини перелому в передній кортикальний шар ліктьової кістки. Для створення міжфрагментарної компресії формують компресуючу вісімкоподібну петлю із дроту. Для цього на відстані 40 мм дистальніше лінії перелому, перпендикулярно до осі ліктьової кістки формують канал діаметром 2 мм на глибині не менше 5 мм. В канал вводять дріт діаметром 1 мм, який, після перехресту, заводять за кінці шпиць та затягують (Campbell's operative orthopaedics, twelfth edition. // Philadelphia, 2013. - c. 2870-2885). Недоліки відомого способу: необхідність продовження доступу на 5 см дистально для проведення петлі та в подальшому для видалення металоконструкції, діаметр шпиць 1,6 мм не дає бажаної стабільності, в зв'язку з чим, при порушенні режиму реабілітації, спостерігається повторне зміщення уламків, розрив дротової петлі або неспроможність дротового вузла. В основу корисної моделі "Спосіб синтезу переломів ліктьового відростка" поставлена задача: розробити спосіб синтезу переломів ліктьового відростка, який би забезпечував малоінвазивний стабільний синтез з постійною міжфрагментарною компресією. Поставлена задача вирішується способом металоостеосинтезу переломів ліктьового відростка, який полягає у тому, що дві шпиці Кіршнера діаметром 1,6 мм вводять з голівки ліктьового відростка перпендикулярно до площини перелому в передній кортикальний шар, потім по шпицях канюльованим свердлом діаметром 3,2 мм послідовно формують канали та вводять у них канюльовані гвинти Герберта необхідної довжини діаметром 4,5 мм. Етапи здійснення способу схематично зображені на кресленнях: Фіг. 1 - проведення шпиць Кіршнера через перелом; Фіг. 2 - формування канюльованим свердлом каналів по шпицях Кіршнера; Фіг. 3 - введення гвинтів Герберта у сформовані канали. Спосіб здійснюють таким чином. Дві шпиці Кіршнера 1 діаметром 1,6 мм вводять паралельно з голівки ліктьового відростка 2 перпендикулярно до площини перелому 3 в передній кортикальний шар 4. Після чого, по шпицях канюльованим свердлом 5 діаметром 3,2 мм послідовно формують канали та вводять у них канюльовані гвинти Герберта 6 необхідної довжини діаметром 4,5 мм. При введенні гвинтів, завдяки конструкції голівки - інший діаметр та крок різьби порівняно з верхівкою гвинта, створюється постійна міжфрагментарна компресія, що є однією з вимог консолідації переломів. Даний спосіб був застосований в експерименті на моделях ліктьового суглобу. За допомогою осциляторної пилки виконували шевронну остеотомію ліктьового відростка. На одній моделі фіксацію виконували за методикою Вебера, а на іншій - за описаною вище методикою. Після закінчення металоостеосинтезу за описаною вище методикою, ліктьовий відросток стабільно фіксований, при рухах та направленні сили на розтягнення або кутове зміщення не зареєстровано рухомості уламка. При аналізі моделі з фіксацією ліктьового відростка за методикою Вебера відмічено відсутність рухомості уламка при рухах в суглобі, але зареєстрована патологічна рухомість при направленні сили на розтягнення або кутове зміщення. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб металоостеосинтезу переломів ліктьового відростка, який полягає у тому, що дві шпиці Кіршнера діаметром 1,6 мм вводять з голівки ліктьового відростка перпендикулярно до площини перелому в передній кортикальний шар, потім по шпицях канюльованим свердлом діаметром 3,2 мм послідовно формують канали та вводять у них канюльовані гвинти Герберта необхідної довжини діаметром 4,5 мм. 1 UA 91645 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2