Спосіб інтра- та післяопераційного введення гепатопротекторів при вогнищевих ураженнях печінки

Реферат: Спосіб інтра- та післяопераційного введення гепатопротекторів при вогнищевих ураженнях печінки включає післяопераційне введення гепатопротекторів через катетер. Катетеризують власну печінкову артерію і вводять гепатопротектори внутрішньоартеріально інтраопераційно у подвійному дозуванні і післяопераційно у стандартному дозуванні. UA 91788 U (12) UA 91788 U UA 91788 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб належить до медицини, а саме до онкології, і може бути використаний для поліпшення функції печінки, при її вогнищевому ураженні, інтраопераційно та після хірургічного лікування шляхом внутрішньо-артеріального введення гепатопротекторів через катетер. Відомий спосіб введення гепатопротекторів через катетер після хірургічного лікування при вогнищевих утвореннях на фоні циротичних змін паренхіми, взятий як найближчий аналог [1]. При цьому способі після мобілізації печінки і визначення остаточного об'єму частини паренхіми, яка видаляється, і частини, яка залишається, проводять бужування і катетеризацію пупкової вени підключичним катетером звичайного діаметра (СН 10-1,0 мм) для внутрішньо-портальної інфузії. До початку і за ходом розділення паренхіми печінки починають введення ізотонічного розчину глюкози і 1,5 % розчину реамберину зі швидкістю не більше 2,5-3,0 мл/хв… через інфузомат. Після закінчення інтраопераційної інфузії катетер виводять на передню черевну стінку і фіксують до шкіри звичайним способом для подальшої післяопераційної внутрішньопортальної терапії за наступною схемою: геп трал - 400 мг на 200,0 мл 0,9 % розчину NaCl і дексаметазон 4 мг. Терапію проводять 1 раз на добу, медіана часу введення - 110 хвилин, тривалість лікування 5-6 діб (середній час "роботи" катетера). Після закінчення лікування катетер видаляють. Недоліками найближчого аналога є: - нерівномірний розподіл препарату у печінці, у зв'язку із впаданням пупкової вени в ліву гілку ворітної вени; - неможливість катетеризації пупкової вени після резекцій лівої частки печінки; - неможливість катетеризації пупкової вени при "блокуванні" її устя або лівої гілки ворітної вени пухлинним вузлом; - не запобігає недолікам, які пов'язані зі зміщенням і інфікуванням катетера; - недостатня ефективність проведення в подальшому через катетер внутріпортальної хіміотерапії, у зв'язку з переважно артеріальним кровопостачанням утворень печінки. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу інтра- та післяопераційного введення гепатопротекторів через катетер при вогнищевих ураженнях печінки, в якому досягається підвищення ефективності терапії за рахунок внутрішньоартеріального введення. Поставлена задача вирішується тим, що в способі інтра- та післяопераційного введення гепатопротекторів при вогнищевих ураженнях печінки, згідно з корисною моделлю, катетеризують власну печінкову артерію і вводять гепатопротектори внутрішньо-артеріально інтраопераційно у подвійному дозуванні і післяопераційно у стандартному дозуванні. Спосіб здійснюється таким чином. Виконують верхньо-серединну лапаротомію з ревізією органів черевної порожнини. Далі виділяють праву шлунково-сальникову артерію по Ecker зі співавт. (1962), розсікають її стінку, вводять в зазначену артерію катетер. Проводять катетер з правої шлунково-сальникової артерії через шлунково-дванадцятипалу артерію у власну печінкову артерію, пальпаторно визначають наявність катетера в печінковій артерії. Катетер фіксують в правій шлунково-сальникової артерії за допомогою лігатур. Останні не зрізають, залишаючи кінці більше 12-15 см. У круглій зв'язці печінки за допомогою металевого бужа з оливою на кінці формують тунель в поздовжньому напрямку. Виводять на передню черевну стінку, через сформований тунель у контрапертурний прокол, кінець мобілізованої правої шлунково-сальникової артерії з введеним в неї катетером за допомогою підтягування за довгі кінці лігатур і фіксації останніх у шкірі. Місце зіставлення краю шлунково-сальникової артерії фіксують 3-4 шовковими швами до стінки отвору в пупковій вені для адекватного формування ангіостоми. Виведений на передню черевну стінку катетер фіксують до шкіри. Далі, інтраопераційно, через катетер вводять адеметіонін в дозуванні 800 мг або комбінований гепатопротектор, до складу якого входить карнітину орорат (150 мг), антитоксична фракція печінки (12,5 мг), піридоксину гідрохлорид (25 мг), ціанокобаламін (0,125 мг), аденіну гідрохлорид (2,5 мг) і рибофлавін (0,5 мг) в подвійному дозуванні, розведений на 200,0 мл NaCl 0,9 %. Наступним етапом виконують оперативне втручання на печінці з приводу вогнищевого утворення. Далі рану ушивають пошарово, наглухо. У післяопераційному періоді внутрішньо-артеріально вводять гепатопротектори в ½ дозуванні від інтраопераційного дозування. Приклад. Хвора А., 1939р. народження була прийнята в клініку з діагнозом: печінково-клітинний рак правої долі печінки, Τ3Ν0Μ0. Обстежена по органах та системах. Даних за наявність віддалених метастазах не отримано. Виконана операція: катетеризація власної печінкової артерії через праву шлунково-сальникову артерію. Катетер через контрапертурний прокол вивели на шкіру, фіксували. Інтраопераційно починали введення гепатопротекторів через катетер. Потім 1 UA 91788 U 5 10 15 20 виконана резекція правої частки печінки. Перевірка гемостазу - сухо. Встановлено дренажі. Рана ушита пошарово, наглухо. У післяопераційному періоді внутрішньоартеріально через катетер вводили гепатопротектори за стандартним дозуванням. Післяопераційний період тривав гладко, без особливостей. Ускладнень у зв'язку зі встановленням катетера не виявлено. Рана загоїлася первинним натягом, шви зняті на 14 добу. Хвора виписана з відділення. За способом проведено лікування 10 хворих. Ускладнень від витягання катетера і тривалого його перебування у власній печінковій артерії відзначено не було. Переваги: - Практично виключається можливість розвитку кровотечі й утворення гематом при витяганні катетера; - Введення гепатопротекторів внутрішньоартеріально створює велику концентрацію речовини в печінці; - Введення гепатопротекторів інтраопераційно збільшує функціональні резерви печінки, знижує тяжкість проявів гострої післяопераційної печінкової недостатності і збільшує межі резекції; - Забезпечується можливість катетеризації при "блокуванні" ворітної вени пухлинним вузлом; - Виведення катетера на передню черевну стінку через круглу зв'язку печінки забезпечує можливість видалення катетера надалі без повторної операції; Джерела інформації: 1. Бахтин В.А., Янченко В.А., Кучеров А.А., Кучеров А.А. Профилактика и лечение острой послеоперационной печеночной недостаточности при резекции печеночной недостаточности при резекции цирротически измененной печени /Современные проблемы науки и образования, №3 2012г, УДК 616.36-008.64-089.168.1-084. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб інтра- та післяопераційного введення гепатопротекторів при вогнищевих ураженнях печінки, що включає післяопераційне введення гепатопротекторів через катетер, який відрізняється тим, що катетеризують власну печінкову артерію і вводять гепатопротектори внутрішньоартеріально інтраопераційно у подвійному дозуванні і післяопераційно у стандартному дозуванні. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2