Спосіб припинення тривоги у пацієнтів, що хворіють на епілепсію

Реферат: UA 92351 U UA 92351 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до неврології і нейрофармакології і може бути використана для корекції міжнападових порушень поведінки пацієнтів, а також для патогенетичного обґрунтування комбінованих методів лікування пацієнтів з пароксизмальними нейропатологічними проявами. Відомо, що у пацієнтів, що хворіють на епілепсію з часом у міжнападовому періоді спостерігається розвиток порушень поведінки (2). Серед інших найбільш часто зустрічається виникнення немотивованої тривоги сталого та пароксизмального характеру (1, 2). Причому, виразність тривоги може бути надзвичайно високою, що має своїм наслідком виникнення соматичних патологічних розладів, значене зниження якості життя пацієнтів. З метою корекції тривоги застосовують препарати бензодіазепінового ряду - діазепам, гідазепам, феназепам (1). Препарати здійснюють коригуючий вплив шляхом активації гальмівного контролю утворень лімбічної системи і виразність анксіолітичної дії має дозазалежний характер. Однак, застосування вказаних препаратів протягом тривалого часу (місяць і більше) супроводжується зменшенням виразності протитривожної дії препаратів, виникненням фізичної залежності, на тлі якої припинення прийому препаратів викликає абстинентний синдром (1, 2). За умов формування абстиненції спостерігається підвищення судомної готовності та провокація пароксизмальних епілептиформних проявів. Відомий спосіб припинення тривоги у хворих на епілепсію за допомогою застосування препаратів, дія яких пов'язана з посиленням сертонінергічної медіації в тканині мозку (інгібітори зворотного захоплення серотоніну) (1). Застосування препаратів передбачає тривале їх споживання, підбір індивідуальної дози, а також можливість виникнення сторонніх ефектів, які пов'язані з гіперактивним функціональним станом серотонінергічної системи і викликають порушення циклу неспання-спання. Також використання фармакотерапії з метою гальмування проявів тривоги пов'язане із необхідністю урахування характеру взаємодії препаратів з засобами антиепілептичної терапії. Нерідко результатом такої взаємодії може бути виникнення як послаблення дії останніх, так і виникнення токсикоз-алергічних ускладнень. Найбільш близьким до заявлюваного (прототип) є спосіб припинення тривожності у пацієнтів, які страждають на епілепсію за рахунок транскраніального впливу імпульсами магнітного поля високої індукції - транскраніальна магнітна стимуляція (ТМС) (4). При цьому вплив імпульсами магнітного поля з частотою 10, 15 чи 20 Гц, який здійснюється на зону ділянок літеральної префронтальної кори - всього 10-15 сеансів високої індукції здійснювався на тім'яну зону кори головного мозку. Використання ТМС у пацієнтів, які страждали на тривожну депресію супроводжувався позитивним клінічним ефектом покращення як за шкалою тривожності, так і депресії. Однак, застосування ТМС супроводжується різними за виразністю впливами, позитивний ефект лікування є нестійким і залежить від характеру тривожних розладів у пацієнтів. При цьому використання ТМС - прямого впливу на структури кори головного мозку у пацієнтів, які страждають на епілепсію, пов'язане з ризиком провокації проявів епілепсії. Останнє значно звужує показання до використання зазначеного методу і часто унеможливлює його застосування, саме при тривожності, яка виникає у хворих на епілепсію. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу припинення проявів тривоги у хворих на епілепсію шляхом застосування впливу імпульсами магнітного поля за заявленою схемою, та нікотинаміду (50-100 мг на добу курсом в 1-1,5 місяців), що дозволяє досягти більш виразного та тривалого терапевтичного ефекту припинення проявів тривожності. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, пацієнту з тривожними розладами здійснюють вплив транскраніальними магнітними імпульсами на структури мозочка в площині його фронтальної проекції індукцією на висоті імпульсу 0,5-1,0 Тл, числом імпульсів від 5 до 15 при частоті генерування 0,05-0,5 Гц на тлі прийому нікотинаміду (50-100 мг на добу одноразово щодобово) один раз на добу щодобово протягом 1-1,5 місяців, а за необхідності повторюють курс з перервою в 3-4 місяці. Спосіб виконується наступним чином. Пацієнтам з проявами тривоги в міжнападовому періоді на структури мозочка в площині його фронтальної проекції здійснюють вплив імпульсами магнітного поля індукцією на висоті імпульсу 0,5-1,0 Тл, числом імпульсів від 5 до 15 при частоті генерування 0,05-0,5 Гц на тлі прийому нікотинаміду (50-100 мг на добу) один раз на добу щодобово протягом 1-1,5 місяців, а за необхідності повторюють курс з перервою в 3-4 місяці. Для проведення ТМП використовували апарат Magstim 2002 (Magstim Company, Великобританія) і відповідні вісімкаподібні котушки (2). 1 UA 92351 U 5 10 15 20 25 30 Розроблений спосіб призначений для застосування в неврологічній практиці при лікуванні міжнападових розладів поведінки у хворих на епілепсію. 1. Приклад конкретного виконання способу. Вплив поєднаного застосування нікотинаміду та ТМС мозочка досліджували в групі пацієнтів із 27 осіб віком 25,6±2,3 роки, які страждають на епілепсію протягом 4,5±0,5 років. До початку дослідження у хворих рівень реактивної тривожності за шкалою Спілбергера-Ханіна характеризувався як високий і складав за шкалами реактивної тривожності 67,3±2,1 бали, а за шкалою особистісної тривожності - 55,1±1,7 балів. Через 24 години з моменту останнього сеансу ТМС досліджувані показники були меншими порівняно до таких, які визначались у вихідному фоні - відповідно на 55,7 % та на 35,4 % (Р