Застосування похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти як засобів з актопротекторною дією

Застосування похідних 2-оксоіндолін-3гліоксилової кислоти загальної формули: 2 3 92646 Засіб стимулює метаболічні процеси в клітинах, синтез РНК і білків в результаті чого активується утворення ферментів, які забезпечують енергопродукцію, утилізацію метаболітів та антиоксидантний захист [2]. Незважаючи на достатню безпечність препарату, він може викликати психоактивуючу дію, порушення засинання, зміну поведінки людини і тварини у звичайних умовах і після фізичного навантаження. При застосуванні бемітилу виникає біль в епігастральній ділянці, диспепсичні розлади, алергічні реакції, гіперемія обличчя, нежить та головний біль. Його застосування протипоказане при гіпоглікемії. Також для стимуляції фізичної працездатності та її відновлення може використовуватись бромантан [3], для якого також характерна противірусна, протипаркінсонічна, антидепресивна, психостимулююча, стреспротективна, ноотропна дія. Недоліком даного препарату є наявність психостимулюючої дії, виснаження енергетичних резервів організму, тому його відносять до допінгових препаратів. Відомі похідні 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти: N-(1-нафтил)амід-2-оксоіндолін-3гліоксилової кислоти (І), N-(2-оксоіндолін-3гліоксилоїл)- -аміномасляна кислота (II) [4], етиловий ефір N-(2-оксоіндолін-3-гліоксилоїл)- аміномасляної кислоти ( III) [5], які проявляють церебропротекторну та антигіпоксичну і діуретичну дію, відповідно. Завданням винаходу є розширення арсеналу актопротекторних препаратів за рахунок застосування похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти за новим призначенням в якості актопротекторних засобів для покращення працездатності і фізичної витривалості в ускладнених гіпотермією умовах та одержання можливості індивідуалізації фармакотерапії. Поставлене завдання вирішується шляхом застосування похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти загальної формули: OH O C C H N R O N H , де R представляє радикал формули або H2 C H2 C H2 C COOH H2 C H2 C H2 C COOC2H5 або в якості засобів з актопротекторною дією. 4 Сполуці І відповідає хімічна структура: OH O C C H N O N H N-(1-нафтил)амід-2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти. Сполуці II відповідає хімічна структура: OH O C C H N H2 C H2 C H2 C COOH O N H N-(2-оксоіндолін-3-гліоксилоїл)- -аміномасляна кислота. Сполуці III відповідає хімічна структура: OH O C C H N H2 C H2 C H2 C COOC2H5 O N H етиловий ефір N-(2-оксоіндолін-3-гліоксилоїл)-аміномасляної кислоти. Авторами вперше було виявлено актопротекторну дію у зазначених похідних 2-оксоіндолін-3гліоксилової кислоти. Актопротекторна дія похідних 2-оксоіндолін-3гліоксилової кислоти може бути пов'язана з активацією процесів гліколізу, гальмуванням утворення надлишку молочної кислоти, нормалізацією активності внутрішньоклітинних ферментів і модуляцією процесів тканинного дихання, як це показано за умов гіпоксії. Виявлена актопротекторна активність досліджуваних субстанцій, може реалізуватись за рахунок економізації енергетичних процесів, зменшення накопичення недоокиснених продуктів метаболізму і підвищення адаптаційних можливостей організму тварин. Наведені вище сполуки І та II утворені взаємодією етилового ефіру 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти і відповідних амінів в еквімолекулярних співвідношеннях у середовищі ДМФА. Сполука III утворена етерифікацією сполуки II. Сполука І може бути одержана наступним чином: до розчину етилового ефіру 2-оксоіндолін-3гліоксилової кислоти у диметилформаміді додають -нафтиламін. Реакційну суміш кип'ятять зі зворотним холодильником протягом 40 хвилин. Реакційну масу охолоджують, виливають у воду, підкислену хлоридною кислотою, а осад, який утворився, відфільтровують, промивають водою та кристалізують із водного діоксану. Вихід 98%. Сполука II може бути одержана наступним чином: до -аміномасляної кислоти у диметилформаміді додають триетиламін. Кип'ятять на елект 5 92646 роплиті зі зворотним холодильником протягом 1015хв. До реакційної суміші додають етиловий ефір 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти і продовжують кип'ятіння ще 20хв. Суміш переносять у воду, підкислену хлоридною кислотою до рН 3-4. Осад, який утворився, відфільтровують, промивають водою до рН 7 і кристалізують із водного діоксану. Вихід 98%. Сполука III може бути одержана наступним чином: до N-(2-оксоіндолін-3-гліоксилоїл)- аміномасляної кислоти додають абсолютний етиловий спирт і концентровану сульфатну кислоту і кип'ятять суміш протягом однієї години. Отриманий розчин виливають у воду. Осад, що утворився відфільтровують, промивають водою та кристалізують із етанолу. Вихід 98%. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1. Вивчення актопротекторної дії сполук І - III, проводили на білих щурах на моделі плавальної проби в умовах гіпотермії (t+10 C) з додатковим навантаженням (10% від маси тіла) до появи ознак повної втоми (занурювання), реєстрували загальний час плавання (сек.) у співставленні з препаратом порівняння бемітилом. 6 Для визначення актопротекторної активності використано режим профілактичного введення сполук І - III. Їх вводили тваринам у дозі 12мг на кг маси тіла внутрішньоочеревинно за 1 годину до початку тестування, попередньо речовини суспендували ex tempore у воді для ін'єкцій, використовуючи емульгатор Твін-80. Тваринам контрольної групи уводили розчинник (вода для ін'єкцій, 1мл з емульгатором) і піддавали такому ж впливу, як і дослідних тварин. Подібні дози за даними літератури забезпечують антиоксидантну та антигіпоксичну дію. Препарат порівняння бемітил вводили внутрішньоочеревинно також за 1 годину до початку експерименту у дозі 50мг/кг, яка є адекватною для експериментальної оцінки актопротекторної дії. В якості критерію актопротекторної дії обрано тривалість плавальної проби. Цей інтегральний критерій дає можливість надійно оцінити наявність профілактичного впливу і дає підґрунтя для подальшого вивчення його механізмів. Статистичну достовірність відмінностей розраховували з використанням критерію t Стьюдента для незалежних вибірок. Результати дослідження наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Вплив похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти на тривалість плавальної проби у щурів за умов гіпотермії Група (кількість) тварин 1. Інтактні (10) 2. Контроль (10) 3. Бемітил (10) 4. Субстанція І (10) 5. Субстанція II (10) 6. Субстанція III (10) Тривалість плавальної проби, сек. 251,1 31,8 265,1 38,2 378,7 20,2 *,** 392,1 9,5*,** 333,6 32,9 *,** 352,5 25,7*,** Примітки: * - р