Спосіб рентгенологічного визначення кістковотканинної периімплантатної втрати

Реферат: Спосіб рентгенологічного визначення кістковотканинної периімплантатної втрати, що включає рентгенологічне дослідження та визначення глибини кісткового дефекту, причому як відправну площину використовують платформу еносальної частини імплантату, за допомогою шаблону вимірюють глибину та, додатково, ширину кісткового дефекту і визначають площу втрати кісткової тканини. UA 93261 U (54) СПОСІБ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ КІСТКОВОТКАНИННОЇ ПЕРИІМПЛАНТАТНОЇ ВТРАТИ UA 93261 U UA 93261 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель стосується медицини, зокрема стоматології, та може бути використана для рентгенологічної оцінки втрати кісткової тканини. Важливою складовою комплексного обстеження пацієнтів із патологічними змінами периімплантатних тканин є рентгенологічне дослідження. За його допомогою визначається ступінь змін в крайовій частині кісткової тканини, що є пропорційним відображенням змін в м'яких тканинах довкола імплантатів. Про резорбцію кістки можна отримати уявлення при аналізі прицільних рентгено- та ортопантомограм. Для точної оцінки ступеня змін у маргінальній кістці разом із оцінкою параметрів імплантатів, введених у кісткову тканину, обов'язковим є використання серій стандартизованих рентгенограм. На рентгенограмах найчастіше досліджують ділянку переходу коронкової частини імплантату в еносальну [1]. За рентгенологічними даними втрату маргінальної кістки довкола імплантату точно стандартизувати важко. Серед факторів, що обумовлюють таку ситуацію, - зміни у структурах, роздільна здатність апаратів, укладки під різним кутом, якість проявки плівки та помилки у вимірюваннях [2]. Отже, необхідний пошук способів для стандартизації оцінки втрати кісткової тканини. Більш досконалі методи стандартизації для внутрішньоротових рентгенограм запропоновано за допомогою новітніх технологій, у яких використовують оптичне вимірювання, що забезпечується світловим пучком променів для точного відображення кута проекції. Зйомка ортопантомограм проводиться рентгенапаратом Promax (Planmeka, Фінляндія), прицільних рентгенограм - рентгенапаратом Intra (Planmeka, Фінляндія). За прототип нами використано спосіб рентгенологічної оцінки втрати кісткової тканини [1]. При його застосуванні центральний промінь рентгенівського пучка спрямовують перпендикулярно до вертикальної осі імплантатів у ділянку верхньої частини абатменів (відправна площина). Глибину втрати кісткової тканини визначають за допомогою електронного зонда. Однак, цим способом неможливо виміряти ширину дефекту периімплантатної кісткової тканини, що унеможливлює визначення площі втрати кісткової тканини. Недоліком цього способу є також те, що верхня частина абатменів у пацієнтів різна у зв'язку з їх індивідуальними параметрами, а в ряді випадків її визначення унеможливлюється внаслідок накладки тіней протезної конструкції, які фіксуються до мезоструктур імплантатів. У вологому середовищі електронні вимірювальні пристрої дають некоректний результат. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб визначення величини кістковотканинних периімплантатних дефектів шляхом зміни відправної площини рентгенологічного дослідження. Поставлена задача вирішується тим, що у способі рентгенологічного визначення кістковотканинної периімплантатної втрати як відправну площину використовують платформу еносальної частини імплантатів, за допомогою шаблону вимірюють глибину та, додатково, ширину кісткового дефекту і визначають площу втрати кісткової тканини. Пропонований спосіб дозволяє точно визначати відправну площину рентгенологічних досліджень, що робить можливою точну оцінку втрати кісткової тканини для планування подальшого лікування периімплантитів. Запропонована корисна модель ілюструється рисунком, на якому подано основні біометричні параметри визначення периімплантатної кісткової втрати, де П - платформа еносальної частини імплантатів; К - рівень локальної втрати периімплантатної кісткової тканини; Ш - ширина локального кістковотканинного периімплантатного дефекту; Г - глибина локального кістковотканинного периімплантатного дефекту. Спосіб визначення величини кістковотканинних периімплантатних дефектів здійснюють таким чином. При рентгенометричних вимірах відправною площиною слугує платформа еносальної частини імплантатів (П), візуальне визначення якої не складає труднощів. Центральний промінь рентгенівського пучка спрямовують перпендикулярно до неї. Встановлюють рівень локальної втрати периімплантатної кісткової тканини (К) проксимально або дистально від поверхні імплантата. За допомогою шаблону [3] визначають ширину (Ш) та глибину (Г) локального кістковотканинного периімплантатного дефекту (показано на ілюстрації). Апроксимацію середнього значення величин локалізованих кістковотканинних периімплантатних дефектів (К') встановлюють за відомим способом [2]. У відповідності з ним визначають тангенс (tg) кута α, утвореного кістковим дефектом трикутної форми, катетами якого є глибина кістковотканинного дефекту (Г) та його ширина (Ш). При цьому значення величини периімплантатного кісткового дефекту встановлюють за формулою, мм: K  K'0,5 / tg . 1 UA 93261 U 5 10 15 20 25 Приклад здійснення способу. На рентгенограмі в пацієнта X., 29 p., встановлювали величину втрати периімплантатної кісткової тканини (К) проксимально або дистально від поверхні імплантата. За допомогою шаблону визначали ширину (Ш = 3 мм) та глибину (Г = 5 мм) цього локального кістковотканинного периімплантного дефекту. Величину периімплантатного кісткового дефекту встановлювали за формулою: K  12  0,5 / tg . При даних розмірах, K  12  0,5 / 0,7  11,3 . Запропонований спосіб рентгенологічного визначення кістковотканинної периімплантатної втрати дозволяє отримувати більш точні кількісні біометричні параметри периімплантної кісткової втрати. Джерела інформації: 1. Quirinen M. The reability of pocket probing around screw-type implants /Quirinen M, van Steenbrghe D., Duchateau I., Darius P. //Clin. Oral Impl. Res. -1991. - № 2. -P. 186-192. 2. Jacobs R. Radiographic planning and assessment of endoosseous oral implants/ Jacobs R., van Steenberghe D. - Berlin-New York: Springer-Verlag, 1998. - P. 79-80. 3. Деклараційний патент України на винахід № 48536 А, МПК А61С 3/00, опубл. 15.08.2002р., Бюл. № 8. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб рентгенологічного визначення кістковотканинної периімплантатної втрати, що включає рентгенологічне дослідження та визначення глибини кісткового дефекту, який відрізняється тим, що як відправну площину використовують платформу еносальної частини імплантату, за допомогою шаблону вимірюють глибину та, додатково, ширину кісткового дефекту і визначають площу втрати кісткової тканини. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2