Спосіб моделювання втрати просторового орієнтування льотними екіпажами і визначення ризиків великих кренів

Спосіб моделювання втрати просторового орієнтування (ВПО) льотними екіпажами та визначення ризиків великих кренів, який полягає в тому, що визначають по ймовірних розподілах польоту область прийнятних і неприйнятних ризиків, який відрізняється тим, що при польотах в нормальних умовах визначають нормальний розподіл параметрів польоту, проводять перетворення по модулю знакозмінних параметрів (крену), здійснюють статистичну обробку модульних гістограм, згладжування модульних гістограм по методу найменших квадратів, проводять виділення канонічної частини модульного розподілу параметрів, U 1 3 крену при невизначеній інформації про напрямок крену. Операція нормування двостороннього допуску показника безпеки при аналізі технології пілотування ПС в складних умовах посадки з великими кренами на ПС з авіагоризонтами прямої індикації і індексної сигналізації не дозволяє отримати необхідний технічний результат по виключенню високого (неприйнятного) ризику при великих кутах крену і тим самим попередити та виключити АП з ВПО, особливо на посадках з «факторними накладками» (факторна накладка - комплекс одночасно діючих факторів) на льотний екіпаж та їх технологію пілотування. В основу корисної моделі поставлена задача моделювання технології пілотування з втратою напрямку крену льотним екіпажем шляхом застосування модальних розподілів польоту, їх подальшою обробкою з метою визначення величини ризику великих кутів крену. Поставлена задача вирішується тим, що в способі моделювання і визначення ризиків великих кутів крену повітряних суден по модальним розподілам польотів моделюється така ж проблемна ситуація, яка виникає при ВПО ПС екіпажем при великих кутах крену - невизначеність або неможливість визначення напряму крену по приладах - авіагоризонту та індексної сигналізації. Це досягається застосуванням модульних розподілів при обробці розшифровок польотної інформації по максимальних відхиленнях крену на етапі заходу на посадку і посадці ПС. Тут і далі під терміном «модальний розподіл» розуміється технологічна операція обробки даних польотної інформації по крену, яка полягає в тому, що максимальні лівий і правий крен беруться по модулю без знаків «плюс» і «мінус» і будується статистична модульна гістограма розподілу максимальних значень крену, яка потім перетворюється по критеріях згоди Пірсона або Колмогорова в імовірнісні логарифмічно-нормальні розподіли польотів. Обробка польотної інформації по крену по даних «чорних ящиків» запропонованим способом дозволяє визначити до появи АП з ВПО рівня прийнятного або неприйнятного ризику і, при умові отримання високого (неприйнятного) ризику, прийняти міри у відповідності з існуючими формами льотної роботи (наприклад, по НПП або РУБП) [4, 5] на зміну технології пілотування до прийнятного ризику по великих кренах. Це може виключити АП з ВПО. Заявлений спосіб може застосовуватися на всіх етапах (зліт, крейсерський політ, захід на посадку і посадка) польотів і на всіх ПС, обладнаних СОК (системами об'єктивного контролю) польотної інформації. 49211 4 Спосіб реалізується до виникнення АП по наступній послідовності операцій: А) при польотах в нормальних умовах: спочатку визначають нормальний розподіл параметрів польоту, потім проводять перетворення по модулю знакозмінних параметрів (крену), після цього здійснюють статистичну обробку модульних гістограм, зглажування модульних гістограм по методу найменших квадратів, потім проводять виділення канонічної частини модульного розподілу параметрів, перевірку по критеріях згоди канонічної частини (Колмогоров, Пірсон), визначення та апроксимацію «хвоста» неканонічної частини, визначення зони підвищеного ризику по співвідношенню площі канонічної частини та «хвоста» розподілу, потім вимірюють рівень ризику, як співвідношення площ, після цього оцінюють рівень ризику по прийнятності або неприйнятності, після цього проводиться розробка заходів по антистресовій підготовці льотних екіпажів ПС нових поколінь з індексною сигналізацією параметрів по нормативних документах [4, 5, 6]. Б) при польотах в особливих ситуаціях: спочатку проводять пряму трансформацію (перетворення закону розподілу), перехід від нормального до логарифмічно-нормального закону розподілу, потім проводиться аналіз параметрів логарифмічнонормального розподілу, розробка заходів по підвищенню ефективності льотної роботи, розробку заходів по антистресовій підготовці льотних екіпажів ПС нових поколінь з індексною сигналізацією параметрів по нормативних документах [4, 5, 6] Приклад 1 - з позитивним результатом по рівню ризику великих кутів крену. (Фіг.1). Приклад 2 – з негативним результатом по рівню ризику великих кутів крену (Фіг.2). Джерела інформації 1. Овчаров В.Е. Вечная проблема. ISSN 02355000 Проблемы безопасности полетов. Научнотехн. журнал. 2009. вып. 1. с. 43-48. 2. Зубков Б.В., Аникин Н.В. Авиационное техническое обеспечение безопасности полетов: Учебное пособие для средних специальный учебных заведений. - М.: Воздушный транспорт, 1993. с. 176-216. 3. Александровская Л.Н., Захаревич А.П. Методологические основы расчета и нормирования рисков в задачах обеспечения безопасности // Мир авионики. Журнал российской авиаприборостротельного альянса. 4. 2005. С.40-42. 4. Наставление по производству полетов (НПП- 85) 5. Руководство по управлению безопасности полетов (РУБП - 2006). 6. Глобальная дорожная карта безопасности полетов (ГДКБП) (ИКАО). 5 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 49211 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601