Спосіб регулювання потужності випромінювання передавача

Спосіб регулювання потужності випромінювання передавача, при якому визначають на приймальному кінці радіолінії коефіцієнт передачі прямого каналу, порівнюють коефіцієнт передачі прямого каналу з опорним значенням, формують сигнал помилки, передають сигнал помилки по каналу зворотного зв'язку на передавальний кінець радіолінії, формують сигнал управління на об'єкт управління та встановлюють необхідну потужність випромінювання, який відрізняється тим, що здійснюють управління об'єктом за допомогою нечіткого цифрового регулятора (фазирегулятора), при цьому подають на вхід фазирегулятора помилку системи, швидкість зміни (перша похідна) помилки системи, прискорення (друга похідна) помилки системи. Корисна модель відноситься до галузі техніки електричного зв'язку, зокрема, до передачі сигналів, а саме, до способів управління передачею. Відомий спосіб регулювання потужності випромінення передавача, при якому вимірюють коефіцієнт передачі прямого каналу, вимірюють дисперсію помилки оцінювання коефіцієнту передачі прямого каналу, передають результати вимірювань по каналу зворотного зв'язку, визначають середньоквадратичне значення помилки оцінювання коефіцієнта передачі прямого каналу, обчислюють поточне значення потужності випромінення передавача та встановлюють величину цієї потужності [1]. Недоліком відомого способу регулювання потужності випромінення передавача є значна сумарна затримка обробки сигналу в приймальному тракті прямого та зворотного каналів, що не в повній мірі дозволяє боротися з завмираннями сигналу на лінії зв'язку, особливо це стосується роботі на відносно великих відстанях. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип, є спосіб регулювання потужності випромінення передавача, при якому визначають на приймальному кінці радіолінії коефіцієнт передачі прямого каналу, порівнюють коефіцієнт передачі прямого каналу з опорним значенням, формують сигнал помилки, передають сигнал помилки по каналу зворотного зв'язку на передаючий кінець радіолінії, формують сигнал управління на об'єкт та встановлюють необхідну потужність випромінювання передавача [2]. Недоліком відомого способу регулювання потужності випромінення передавача, обраного за прототип, є те, що система з невисокою точністю відпрацьовує заданий рівень опорної напруги, яким оператор задає необхідну якість зв'язку, що також не в повній мірі дозволяє боротися з завмираннями сигналу на лінії зв'язку. В основу корисної моделі поставлена задача шляхом усунення недоліку прототипу забезпечити підвищення точності відпрацювання заданого рівня опорної напруги, яким оператор задає необхідну якість зв'язку за рахунок більш ефективного алгоритму управління. Суть корисної моделі в способі регулювання потужності випромінення передавача, при якому визначають на приймальному кінці радіолінії коефіцієнт передачі прямого каналу, порівнюють коефіцієнт передачі прямого каналу з опорним значенням, формують сигнал телеметрії як сигнал помилки, передають сигнал помилки по каналу зворотного зв'язку на передаючий кінець радіолінії та формують сигнал управління на об'єкт, досягається за допомогою нечіткого цифрового регулятора (фаззи-регулятора), на вхід якого подають помилку системи, швидкість зміни (перша похідна) помилки системи, прискорення (друга похідна) помилки системи. Порівняння технічного рішення, що заявляється, із прототипом дозволяє зробити висновок, що 1 ю со 9357 спосіб регулювання потужності випромшення передавача, що заявляється, відрізняється тим, що управління здійснюють за допомогою фаззирегулятора, на вхід якого подають помилку системи, швидкість зміни (перша похідна) помилки системи, прискорення (друга похідна) помилки системи Таким чином, спосіб регулювання потужності випромінення передавача, що заявляється, відповідає критерію корисної моделі "новизна" Суть корисної моделі пояснюється за допомогою креслень, де на Фіг 1 показана радіолінія, що реалізує спосіб, який пропонується, на Фіг 2 показана структурна схема фаззи-регулятора, Спосіб регулювання потужності випромінення передавача, що заявляється, реалізується таким чином Радіолінія (див Фіг 1) складається з станцій А і Б, кожна з яких містить блок об'єднання сигналів 1, модулятор 2, передавач 3, передавальну антену 4, приймальну антену 5, приймач 6, блок виміру коефіцієнту передачі прямого каналу 7, пристрій порівняння 8, блок формування сигналу телеметри 9, аналого-цифровий перетворювач 10, блок оцінки першої та другої похідної помилки системи 11, фаззи-регулятор 12, цифроаналоговий перетворювач 13 В свою чергу фаззирегулятор (див Фіг 2) конструктивно містить блок нормування 1, блок фаззифікацп 2, блок формування логічного рішення 3, блок дефаззифікацн 4 та блок денормировки 5 Сигнал від джерела інформації станції А поступає на вхід блоку об'єднання сигналів 1, в якому формується груповий сигнал Цей сигнал подається на вхід модулятора 2, в якому здійснюється перенос спектру в область несучих частот Модульований високочастотний сигнал з виходу модулятора 2 подається на вхід передавача 3, в якому посилюється та через антену 4 випромінюється у сторону станції Б На приймальній стороні (станції Б) сигнал, що приймається антеною 5, поступає на вхід приймача 6, що має виходи для сигналів управління, вимірювання якості каналу та інформаційних Сигнал з одного із виходів поступає на вхід блоку виміру коефіцієнту передачі прямого каналу 7, який видає отримані результати вимірювання на пристрій порівняння 8 Добра якість зв'язку відповідає близької до нуля помилки на виході пристрою порівняння, яка задається оператором у вигляді опорної напруги Сигнал помилки подається на блок формування сигналу телеметрії 9, з виходу якого данні про поточну помилку у вигляді сигналу управління подаються на блок об єднання сигналів 1 та через модулятор 2, передавач 3 й антену 4 випромінюється у сторону станції А Цей сигнал приймається антеною 5 і подається на приймач 6, з одного із виходів якого сигнал помилки подається на аналого-цифровий перетворювач 10, який здійснює перетворення аналогового сигналу в дискретний з шагом дискретизації h 3 виходу аналого-цифрового перетворювача 10 дискретний сигнал помилки подається на блок нормування фаззи-регулятора 1 та на блок оцінки першої та другої похідної помилки системи 11,з виходу якого сигнали першої та другої похідної також подаються на блок нормування фаззи-регулятора 1 В блоці нормування 1 перераховуються діапазони зміни вхідних параметрів фаззи-регулятора на єдину універсальну множину U, =[0,L, -1], де L,- КІЛЬКІСТЬ термів кожної ЛІНГВІСТИЧНОЇ перемінної, і = 1,3 3 блоку нормування 1 перераховані ВХІДНІ параметри на єдину універсальну множину подаються на блок фаззифікацп 2, де здійснюється перевід поточних значень вхідних перемінних в ЛІНГВІСТИЧНІ величини ІСТИННОСТІ В блоці формування логічного рішення 3 на підставі сформульованих правил типу якщо-то, здійснюється формування логічного рішення Отримання управляючого впливу у формі результуючої функції приналежності та процедуру генерування управляючого впливу здійснюється у блоці дефаззифікацн 4 3 виходу блоку дефаззифікацн 4 сигнал управління подається на блок денормировки 5, де перетворюється з єдиної універсальної множини в фізичне значення управляючого впливу Управляючий сигнал далі подається на цифроаналоговий перетворювач 13, де перетворюється в аналогове значення сигналу управління, що подається на об'єкт управління В якості об'єкта управління, наприклад, може виступати атенюатор, що управляється, який знаходиться в передавачі і включається у розрив тракту між джерелом потужності (генератором ВЧ коливань) і навантаженням Атенюатор плавно регулює вихідну потужність випромінювання передавача у пункті А тим самим змінює рівень прийнятого сигналу у пункті Б Підвищення ефективності застосування способу регулювання потужністю випромінення передавача, що заявляється, у порівнянні з прототипом досягається за рахунок використання більш ефективного алгоритму управління, зокрема фаззирегулятора, що значно підвищує точність відпрацювання заданого рівня опорної напруги, яким оператор задає необхідну якість зв'язку та в більшій мірі дозволяє боротися з завмираннями сигналу на лінії зв'язку Джерела інформації 1 Авторське свідоцтво СРСР №1524188 А1, кл Н04В7/14,1989-аналог 2 Яковлев Л И , Дедюкин Г В , Каграманов Э С , Редин А П и др «Тропосферная связь», М , издательство «Военное издательство», 1984, стр 168-175, - прототип 9357 Станція Б Фіг. 1 1 2 3 4 S Фіг. 2 Комп'ютерна верстка В. Мацело Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601