Спосіб прогнозування появи нападу бронхіальної астми

Реферат: UA 94640 U UA 94640 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до медицини, зокрема до пульмонології, і може бути використана для контролю за можливістю виникнення нападу у дітей, хворих на бронхіальну астму. Відомий спосіб прогнозування виникнення нападу бронхіальної астми полягає у проведенні оцінки даних клініко-інструментального обстеження (результати алерготестування, дані спірографії, імунограми) [1]. Недоліком відомого способу є недостатній рівень технологічності і клінічної інформативності, зумовлений тим, що вимагає великих трудозатрат для здійснення і не забезпечує достовірну інформацію про можливий ризик розвитку нападу. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий спосіб прогнозування появи нападу бронхіальної астми шляхом застосування додаткового технологічного прийому, спрямованого на визначення активних форм кисню у крові дітей, хворих на бронхіальну астму, досягаючи підвищення технологічності і клінічної інформативності. До уваги було взяте те, що напад бронхіальної астми супроводжується порушенням окисновідновних процесів, зокрема оксидативним стресом, що спричинює продукцію активних форм кисню [2]. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає оцінку клініколабораторних обстежень, результати алерготестування, дані спірографії, імунограми, згідно з корисною моделлю, додатково визначають активні форми кисню (АФК) у крові і при його показнику вище 28 % роблять висновок про загрозу виникнення нападу бронхіальної астми. Спосіб здійснюють таким чином. У дитини, хворої на бронхіальну астму, натще беруть 2-3 мл крові із ліктьової вени, додають 0,2-0,3 мл гепарину, виділяють 90 мкл суспензії мононуклеарних лейкоцитів, які інкубують разом з робочим розчином дихлорфлюоресцеїну діацетату протягом 20 хв при 37 °C. Проби поміщають на лід. Рівень продукції АФК аналізують за інтенсивністю світіння барвника (FL-1 канал) на проточному цитофлюориметрі Epics XL ("Beckman Coulter", США). Значення дослідженого параметру виражають у відсотках. Якщо рівень АФК перевищує в крові 28 %, роблять висновок про загрозу виникнення нападу бронхіальної астми. Приклад 1. Хлопчик, 9 років, перебував на стаціонарному лікуванні у пульмонологічному відділенні з діагнозом бронхіальної астми (на яку хворіє з раннього дитячого віку), із середньоперсистуючим перебігом у фазі ремісії. Був госпіталізований із залишковими явищами респіраторної вірусної інфекції, гострим бронхітом. Хлопчик обстежений в періоді ремісії, АФК виявлено на рівні 27,8 %, що у 2,5 разу перевищувало показники контрольної групи. Дитині було призначено бронходилятуючу терапію і завдяки тому, що дитина вчасно отримала превентивну терапію, вдалось запобігти нападу астми. Приклад 2. Запропонованим методом проведено визначення АФК у крові 42 пацієнтів з бронхіальною астмою (табл.). Підвищену генерацію АФК виявлено у всіх 38 пацієнтів із нападами бронхіальної астми - до рівня (45,24±1,35) % порівняно із групою контролю (10,75±1,20) %, встановлено достовірну різницю між показниками (р