Спосіб прогнозування високої ймовірності виникнення бронхіальної астми у дітей

Реферат: Винахід належить до галузі медицини, а саме педіатрії, та може бути використаний для прогнозування високої ймовірності виникнення бронхіальної астми (БА) у дитини. Спосіб полягає у анамнестичному виявленні обтяженої спадковості по материнській лінії щодо хронічних бронхообструктивних захворювань та наявності у дитини ознак бронхіальної обструкції, дослідженні рівня загального імуноглобуліну Е у крові, і при наявності у бабусь по материнській лінії БА або хронічного обструктивного захворювання легень та хоча б одного епізоду бронхіальної обструкції у дитини і рівня загального імуноглобуліну Е вище 300 МО/мл визначають високий ризик виникнення БА у дитини. UA 101856 C2 (12) UA 101856 C2 UA 101856 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб прогнозування високої ймовірності виникнення бронхіальної астми у дитини. Винахід належить до галузі медицини, а саме до педіатрії, та може бути використаний для прогнозування високої ймовірності виникнення бронхіальної астми (БА) у дитини. Відомі фактори ризику виникнення БА у дітей, до яких належать обтяжена спадковість, особливо по материнській лінії [1, 2], наявність у дитини інших алергічних захворювань, зокрема алергічного риніту [1, 3]. Однак, наявність даних факторів у дитини свідчить лише про її схильність до виникнення БА, яка не обов'язково може бути реалізована протягом життя. Найбільш близької за технічною суттю до заявленого способу є розробка, в якій наведено перелік факторів ризику виникнення БА у дитини [4]: - сімейний анамнез БА або алергії (ризик БА до 50 %, особливо якщо спадковість обтяжена по лінії матері); - наявність у дитини інших алергічних захворювань; - підвищення рівня загального імуноглобуліну Е більше 30 МО/мл в спорідненні з виявленням специфічних імуноглобулінів Е до білків коров'ячого молока/курячого яйця і аероалергенів більше 0,35 МО/мл. Недоліками даної розробки є те, що у ній: - враховується тільки обтяжена спадковість до алергійних захворювань атопічного ґенезу та наявність її проявів у дитини; - не враховується схильність дитини до розвитку бронхіальної обструкції та наявність її першого прояву; - підвищення рівня загального імуноглобуліну Е більше 30 МО/мл, може відмічатись у дітей не тільки з підвищеним рівнем сенсибілізації організму; - досить висока коштовність дослідження для виявлення специфічних імуноглобулінів Е. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу прогнозування ймовірності виникнення БА у дитини шляхом збору анамнезу та лабораторного дослідження, що дозволить з високим ступенем точності визначати необхідність негайної профілактики розвитку БА у дітей та допоможе у формуванні диспансерної групи високого ризику виникнення захворювання. Поставлена задача вирішується таким чином, що, згідно винаходу, анамнестично виявляють обтяжену спадковість по материнській лінії щодо хронічних бронхообструктивних захворювань та наявність у дитини ознак бронхіальної обструкції, досліджують рівень загального імуноглобуліну Е у крові, і при наявності у бабусь по материнській лінії БА або хронічного обструктивного захворювання легень та хоча б одного епізоду бронхіальної обструкції у дитини і рівня загального імуноглобуліну Е вище 300 МО/мл визначають високий ризик виникнення БА у дитини. Новим у заявляемому способі є те, що при обстеженні дитини враховуються фактори ризику БА, які свідчать про підвищений рівень сенсибілізації організму (рівень загального імуноглобуліну Е більше 300 МО/мл) і схильність до розвитку бронхіальної обструкції (наявність у бабусь по лінії матері хронічних бронхообструктивних захворювань), а також враховується, що у пацієнта вже відбулася реалізація даних факторів ризику у вигляді хоча б одного епізоду бронхіальної обструкції. Таким чином, сукупність перерахованих ознак дає можливість прогнозувати високу ймовірність виникнення БА у даної дитини. Спосіб реалізують таким чином. При зборі анамнезу у батьків з'ясовують наявність обтяженої спадковості по материнський лінії щодо хронічних бронхообструктивних захворювань і наявність випадків бронхіальної обструкції у дитини. Досліджують рівень загального імуноглобуліну Е у крові дитини. При наявності у бабусь дитини по материнській лінії БА або хронічного обструктивного захворювання легень, що було виявлено у авторській роботі [2], та хоча б одного епізоду бронхіальної обструкції у дитини і рівня загального імуноглобуліну Е, який перевищує 300 МО/мл визначають високий ризик виникнення БА. Приклад 1. Дитина К., 4 роки. В анамнезі наявність у бабусі по лінії матері хронічного обструктивного захворювання легень. Рівень загального імуноглобуліну Е в крові 320 МО/мл. Шість місяців тому переніс перший гострий обструктивний бронхіт. Потім протягом 4 місяців тричі відмічались гострі обструктивні бронхіти. Діагностовано бронхіальну астму, середньотяжкий персистуючий перебіг, неконтрольований. Приклад 2. Дитина Н., 9 років. Спадковість по материнській лінії необтяжена. З першого року життя страждає на атопічний дерматит. Рівень загального імуноглобуліну Е в крові 450 МО/мл. У віці 2-4 років тричі перенесла гострий обструктивний бронхіт. Протягом останніх 5 років ознак бронхіальної обструкції не відмічалось. Приклад 3. Дитина Е., 12 роки. В анамнезі наявність у бабусі по лінії матері БА. У період від 8 місяців до 2 років двічі переніс гострий обструктивний бронхіт. Рівень загального 1 UA 101856 C2 5 10 15 імуноглобуліну Е в крові 20 МО/мл у віці 2 років. За період подальшого лікарського нагляду протягом 9 років ознак бронхіальної обструкції не відмічалось. Таким чином, у порівнянні з прототипом, заявлений спосіб дозволяє прогнозувати високу ймовірність виникнення БА у дитини шляхом врахування основних факторів ризику, а саме підвищення рівня сенсибілізації організму і ознак бронхіальної обструкції, що, дозволить з високим ступенем точності визначати необхідності негайного проведення профілактичних заходів розвитку захворювання та оптимально формувати групи для диспансерного нагляду. Джерела інформації: 1. Цыбина Г.Ф. Определение факторов, влияющих на заболеваемость бронхиальной астмой у детей / А.С. Цыбина, Г.Ф. Лозовая, М.Р. Дударенкова. // Медицинский альманах.-2009. - №3. - С. 145-149. 2. Гончарук С.Ф. Структура хронических бронхообструктивных и аллергических заболеваний у родственников детей, больных бронхиальной астмой / С.Ф.Гончарук, А.В.Касьяненко // Буковинський медичний вісник.-2003.-Т.7, №4.-С. 60-62. 3. Ревякина В.А. Аллергический ринит как фактор риска развития бронхиальной астмы у детей / В.А. Ревякина, О.Ф. Лукина, Н.И. Студеникина и др. // Вопросы современной педиатрии.2006. -Т.5. - №3.-С.68-72. 4. Намазова Л.С. Бронхиальная астма / Л.С. Намазова, Л.М. Огородова, Н.А. Геппе и др. // Педиатрическая фармакология.-2006. - №2.-12-25. 20 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 25 30 Спосіб прогнозування високої ймовірності виникнення бронхіальної астми у дитини шляхом збору анамнезу та лабораторного дослідження, який відрізняється тим, що анамнестично виявляють обтяжену спадковість по материнській лінії щодо хронічних бронхообструктивних захворювань та наявність у дитини ознак бронхіальної обструкції, досліджують рівень загального імуноглобуліну Е у крові, і при наявності у бабусь по материнській лінії бронхіальної астми або хронічного обструктивного захворювання легень та хоча б одного епізоду бронхіальної обструкції у дитини і рівня загального імуноглобуліну Е вище 300 МО/мл визначають високий ризик виникнення бронхіальної астми у дитини. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2