Спосіб прогнозування високої ймовірності виникнення бронхіальної астми у дитини

Спосіб прогнозування високої ймовірності виникнення бронхіальної астми у дитини шляхом збору анамнезу та лабораторного дослідження, 3 Новим у способі, що заявляється є те, що при обстеженні дитини враховуються фактори ризику БА, які свідчать про підвищений рівень сенсибілізації організму (рівень загального імуноглобуліну Е більше 300 МО/мл) і схильність до розвитку бронхіальної обструкції (наявність у бабусь по лінії матері хронічних бронхо-обструктивних захворювань), а також враховується, що у пацієнта вже відбулася реалізація даних факторів ризику у вигляді хоча б одного епізоду бронхіальної обструкції. Таким чином, сукупність перерахованих ознак дає можливість прогнозувати високу ймовірність виникнення БА у даної дитини. Спосіб реалізують таким чином. При зборі анамнезу у батьків з'ясовують наявність обтяженої спадковості по материнський лінії щодо хронічних бронхо-обструктивних захворювань і наявність випадків бронхіальної обструкції у дитини. Досліджують рівень загального імуноглобуліну Е у крові дитини. При наявності у бабусь дитини по материнській лінії БА або хронічного обструктивного захворювання легень, що було виявлено у авторській роботі [2], та хоча б одного епізоду бронхіальної обструкції у дитини і рівня загального імуноглобуліну Е, який перевищує 300 МО/мл визначають високий ризик виникнення БА. Приклад 1. Дитина К., 4 роки. В анамнезі наявність у бабусі по лінії матері хронічного обструктивного захворювання легень. Рівень загального імуноглобуліну Е в крові 320 МО/мл. Шість місяців тому переніс перший гострий обструктивний бронхіт. Потім протягом 4 місяців тричі відмічались гострі обструктивні бронхіти. Діагностовано бронхіальну астму, середьотяжкий персистуючий перебіг, неконтрольований. Приклад 2. Дитина Н., 9 років. Спадковість по материнській лінії необтяжена. З першого року життя страждає на атопічний дерматит. Рівень загального імуноглобуліну Е в крові 450 МО/мл. У Комп’ютерна верстка М. Ломалова 65683 4 віці 2-4 років тричі перенесла гострий обструктивний бронхіт. Протягом останніх 5 років ознак бронхіальної обструкції не відмічалось. Приклад 3. Дитина Е., 12 роки. В анамнезі наявність у бабусі по лінії матері БА. У період від 8 місяців до 2 років двічі переніс гострий обструктивний бронхіт. Рівень загального імуноглобуліну Е в крові 20 МО/мл у віці 2 років. За період подальшого лікарського нагляду протягом 9 років ознак бронхіальної обструкції не відмічалось. Таким чином, у порівнянні з прототипом, заявлений спосіб дозволяє прогнозувати високу ймовірність виникнення БА у дитини шляхом врахування основних факторів ризику, а саме підвищення рівня сенсибілізації організму і ознак бронхіальної обструкції, що дозволить з високим ступенем точності визначати необхідності негайного проведення профілактичних заходів розвитку захворювання та оптимально формувати групи для диспансерного нагляду. Джерела інформації:: 1. Цыбина Г.Ф. Определение факторов, влияющих на заболеваемость бронхиальной астмой у детей / А.С. Цыбина, Г.Ф. Лозовая, М.Р. Дударенкова. // Медицинский альманах. - 2009. - № 3. - С. 145-149. 2. Гончарук С.Ф. Структура хронических бронхообструктивных и аллергических заболеваний у родственников детей, больных бронхиальной астмой / С.Ф. Гончарук, А.В. Касьяненко // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т.7, № 4. - С. 60-62. 3. Ревякина В.А. Аллергический ринит как фактор риска развития бронхиальной астмы у детей / В.А. Ревякина, О.Ф. Лукина, Н.И. Студеникина и др. // Вопросы современной педиатрии. - 2006. Т.5. - № 3. - С. 68-72. 4. Намазова Л.С. Бронхиальная астма / Л.С. Намазова, Л.М. Огородова, Н.А. Геппе и др. // Педиатрическая фармакология. - 2006. - № 2.-12-25. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601