Спосіб спектрально-поляриметричної діагностики аденокарциноми шийки матки

Реферат: Спосіб спектрально-поляриметричної діагностики аденокарциноми шийки матки шляхом використання He-Ne лазера, при якому зразок тканини шийки матки опромінюють лазерним променем в широкому спектральному діапазоні і досліджують зміни поляризаційних параметрів та моделюють анізотропну структуру шийки матки за величинами лінійного дихроїзму і його спектральних залежностей в спектральному інтервалі =330-750 нм, з максимальними значеннями при аденокарциномі шийки матки в ділянці =410-430 нм. UA 94694 U (12) UA 94694 U UA 94694 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до онкогінекології та біофізики, і може бути використана для діагностики змін морфологічної структури тканини шийки матки при аденокарциномі в порівнянні з плоскоклітинним раком та доброякісними процесами шийки матки. Діагностика раку шийки матки - актуальна проблема онкології та гінекології, яка потребує нових, нестандартних підходів [Воробйова Л.І., 2012; Вакуленко Г.А., 2010]. У наш час широко використовується комплексний метод, який включає кольпоцервікоскопію, цитологічне та гістологічне дослідження. Але практика показує, що інформативність цих методів залежить від багатьох причин - правильності забору матеріалу, технічних способів його виконання, розуміння лікарем суті процесів, що перебігають в епітелії та сполучній тканині шийки матки, інтерпретації результатів дослідження як морфологом, так і гінекологом [Запорожан В.М., 2012; Воробйова Л.І., 2011; Щепотін Б.І.]. Увага вчених останні роки зосереджена головним чином на аденогенних формах цервікального раку (аденокарциномі шийки матки) [Donadello N., 1991; Joung R.H., 1990]. Пов'язано це не тільки з різким збільшенням числа аденокарцином (до 20 %) в групі злоякісних епітеліальних пухлин шийки матки [Costa M.J., 1995], але й різноманітністю гістологічних форм, клініко-морфологічні особливості яких вивчені явно недостатньо [Joung R.H., 1990; Miller B.E., 1993]. Крім того, через переважно первинну локалізацію в цервікальному каналі, для аденогенного раку шийки матки характерна більша кількість помилок в діагностиці. Аналогом корисної моделі є гістохімічна діагностика взагалі онкологічних процесів шийки матки, яка детально описана в класичній монографії [Пирс Э. Гистохимия (теоретическая и прикладная). - М: Издательство иностранной литературы, 1962. - 747с.]. Методики складних технологій забарвлень морфологічної структури шийки матки, які приведені в цій монографії, для вивчення складу мукополісахаридів, ДНК, РНК, кислої фосфатази і т.д. до сих пір застосовуються тільки для вузьконаукових досліджень і не можуть застосовуватись широко в практичній охороні здоров'я для скринінгу патології шийки матки через свою складність, високу вартість, непрактичність. Тим більше, що застосування гістохімічних тестів тільки уточнює характер патологічного процесу шийки матки. Дані літератури показують, що допомогу в об'єктивізації та підвищення точності діагностики патології шийки матки можуть надати безконтактні оптичні методи, зокрема, спектральнополяриметричний [В. Ангельський, 2012]. Спектрально-поляриметричний підхід в діагностиці патологічних змін в біооб'єктах вперше обґрунтована у вигляді трьох важливих положень: біотканини, як оптично неоднорідні середовища, не руйнують, а змінюють тип та форму поляризації; характер зміни стану поляризації залежить від морфологічної структури та фізіологічного стану біотканин різних типів; найбільш повно процеси перетворення поляризації біотканин описуються за допомогою матричного методу, який ґрунтується на математичному описанні лазерних пучків [В. Ангельський, 2009]. Морфологічна структура тканини шийки матки при онкологічних захворюваннях із застосуванням методів спектро-поляриметрії не вивчалась до цих пір. Прототипом нашої корисної моделі став патент на корисну модель № 22177 "Спосіб лазерної діагностики патологічних процесів" (автори: Запорожан В.М., Пересунько О.П., Абу Селех Ізмаїл, Ушенко О.Г.) бюл. №5, 2007. Суть прототипу полягає в наступному: випромінювання Не - Ne лазера (λ - 0,6328 мкм) калімується за допомогою системи об'єктивів, проходить крізь поляризаційний освітлювач, чвертьхвильову пластину, поляризатор і освітлює зразок (розміром 0,5×0,5 см), що розташований у кюветі із фізіологічним розчином. Після проходження когерентного зображення гістологічного зрізу крізь аналізатор, об'єктив проектує його крізь діафрагму в площину CDкамери, яка під'єднана до персонального комп'ютера. Реєстровані поляризаційні зображення дискредитуються за інтенсивністю (256 рівнів) і складають набір пікселів (800×600). Досліджувались оптично тонкі (коефіцієнт ослаблення τ