Спосіб оцінки адаптаційного потенціалу у хворих гіпертонічною хворобою у період санаторно-курортної реабілітації

Реферат: Спосіб оцінки адаптаційного потенціалу у хворих гіпертонічною хворобою у період санаторнокурортної реабілітації включає вимірювання рівня мелатоніну у хворих гіпертонічною хворобою. Досліджують рівень мелатоніну сульфату (продукту розпаду гормона) у сечі у нічних порціях (з 21.00 до 6.00), розрахунок адаптаційного потенціалу здійснюють за формулою та аналізують за наступними показниками: 2,0-2,6 - нормальна адаптація; 2,61-2,75 - задовільна адаптація; 2,762,85 - напружена адаптація; 2,86-2,95 - незадовільна адаптація; 2,96 та більше - зрив адаптації. UA 94813 U (12) UA 94813 U UA 94813 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і може використовуватися для оцінювання адаптаційного потенціалу у хворих на гіпертонічну хворобу на етапі санаторно-курортної реабілітації. Як прототип був вибраний спосіб оцінки кореляційного взаємозв'язку рівня гормону мелатоніну та артеріальним тиском (Рапопорт С.И. Продукция мелатонина у больных гипертонической болезнью/ С.И. Рапопорт, A.M. Шаталова, Н.К. Малиновская// Клиническая медицина. М., 200. - №6. - С.21-24), який полягає в тому, що у пацієнтів, хворих на гіпертонічну хворобу визначали рівень гормону мелатоніну у крові порівняно з групою контроля. Згідно з отриманими даними судять про наявність такого зв'язку, а саме про наявність зворотного кореляційного зв'язку: підвищення рівня мелатоніну у крові сприяє зниженню та стабілізації артеріального тиску людини. Ознаками запропонованого способу, які співпадають із суттєвими ознаками прототипу, є: визначення рівня мелатоніну, відстеження рівня тиску залежно від рівня мелатоніну. Причинами, які перешкоджають отриманню очікуваного технічного результату (підвищення точності оцінки адаптаційних процесів, зменшення похибки при визначення критеріїв), є: вимірюють рівень саме мелатоніну у крові, відсутність можливості постійного контроля рівня, відсутність зв'язку з адаптаційним процесом, що є найбільш стимулюючим фактором виділення гормону, відсутня єдина формула для розрахунку адаптаційного потенціалу. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу-прототипу шляхом дослідження рівня мелатоніну сульфату (продукту розпаду гормону) у сечі, вимірювання рівня у нічних порціях (з 21.00 до 6.00), проведення експерименту у санаторно-курортних умовах, що є найбільш сприятливими для оцінки адаптаційної ролі мелатоніну у розвитку гіпертонічної хвороби, впровадження формули для розрахунку адаптаційного потенціалу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі оцінки адаптаційного потенціалу експеримент проводили в санаторно-курортних умовах, коли організм знаходиться на етапі адаптації та дія мелатоніну проявляється максимально, рівень продуктів мелатоніну вимірювали у нічних порціях сечі, що підвищую достовірність результатів, оскільки мелатонін виробляється у нічний проміжок часу та продукт його розпаду - 6-гідроксимелатонінсульфат (6 ГМС) стійкий та зберігається досить довго (до 8 годин). Також здача сечі для пацієнта є менш дискомфортною за здачу крові. Для оцінки процесу адаптації, окрім аналізу динаміки захворювання, вимірювали адаптаційний потенціал: в яку окрім артеріального тиску систолічного та діастолічного (АТс, АТд), ввели ще частота серцевих скорочень (ЧСС), вік (В, роки) та зріст (3, см), маса тіла (М, кг) та постійний коефіцієнт (К=0,27). АП=0,0ПЧСС + 0,014 АТс +0,008 АТд + 0,014В + 0,009М-0,009З-К. Аналіз адаптаційного потенціалу проводили наступним чином: 2,0-2,6 - нормальна адаптація; 2,61-2,75 - задовільна адаптація; 2,76-2,85 напружена адаптація; 2,86-2,95 - незадовільна адаптація; 2,96 та більше - зрив адаптації. Між сукупністю суттєвих ознак заявленого способу та очікуваним технічним результатом визначається наступний причинно-наслідковий зв'язок: дослідження стійких продуктів мелатоніну у нічних порціях сечі та впровадження формули для оцінки адаптаційного потенціалу дозволяє судити про ступінь адаптаційних процесів загалом та серцево-судинної системи зокрема. Дослідження таких процесів на системному та місцевому рівнях сприяє підвищення результативності оцінки адаптаційного потенціалу. Спосіб здійснюють наступним чином. Пацієнт знаходився в умовах санаторно-курортного лікування, проходив повне клінічне обстеження, рівень артеріального тиску та частоти серцевих скорочень вимірювали 6 разів на день. Мелатонін вимірювали у сечі, зібраній в нічний проміжок часу (з 21.00 до 6.00). До проведення аналізу порції в об'ємі 4 мл заморожували при температурі -20 °C та зберігали не більше 3 місяців. Концентрацію 6-ГМС у зразках сечі досліджували імуноферментним методом за допомогою аналізатора ІФА-ОЕП (Росія) з використанням стандартних зразків компанії IBLHamburg (Германія). Концентрація визначали за допомогою створення калібрувального графіку залежності отриманих оптичних щільностей від концентрації стандартів. Аналіз адаптаційного потенціалу проводили наступним чином: 2,0-2,6 - нормальна адаптація; 2,61-2,75 - задовільна адаптація; 2,76-2,85 - напружена адаптація; 2,86-2,95 незадовільна адаптація; 2,96 та більше - зрив адаптації. Пропонований спосіб був застосований у 60 осіб: 25 жінок і 35 чоловіків у віці 21-58 років. Пацієнти були розподілені на чотири групи: 1 - пацієнти чоловічої статі з 2 стадією гіпертонічної хвороби, вік 52 6,24-15 пацієнтів; 2 - пацієнти жіночої статі з 2 стадією гіпертонічної хвороби, вік 51 6,15. Дві контрольні групи: 1к (контроль) здорові пацієнти, середній вік 24 3,11-15 людей; 2к - практично здорові пацієнти без артеріальної гіпертонії та ІХС, середній вік-51 5,48-15 чоловік. 1 UA 94813 U 5 10 15 Заявлений спосіб оцінки адаптаційного потенціалу є високоефективним та може використовуватись для встановлення показників адаптаційного потенціалу у пацієнтів, хворих на гіпертонію, в умовах санаторно-курортного лікування. В таблиці наведені показники адаптаційного потенціалу у пацієнтів чотирьох груп на етапі санаторно-курортного лікування. Спосіб підтверджується наступним прикладом його використання. Приклад 1. Пацієнт А. 55 років, гіпертонічна хвороба 2 ступеня, ішемічна хвороба серця, 1 група. Знаходиться на санаторно-курортному лікуванні 1 тиждень. Середні показники АТс - 160 мм рт. ст., АТд - 90 мм рт. ст; частоти серцевих скорочень - 80, вага - 110 кг, зріст - 187 см. Отож, АП = 0,011*80+0,014*160+0,008*90+0,014*55+0,009*110-0,009*187-0,27=3,647. Отриманий показник говорить про зрив адаптації та необхідність медикаментозної корекції. Пропонований спосіб є достатньо інформативним для виявлення та аналізу адаптаційного потенціалу у пацієнтів, хворих на гіпертонічну хворобу в умовах санаторно-курортного лікування. Таблиця Група 1(n=15) 2(n=15) 3(n=15) 4(n=15) АП 3,076 3,268 2,258 2,474 0,136 0,122 0,122 0,125 С гр. К1 0,5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 Спосіб оцінки адаптаційного потенціалу у хворих гіпертонічною хворобою у період санаторнокурортної реабілітації, що включає вимірювання рівня мелатоніну у хворих гіпертонічною хворобою, який відрізняється тим, що досліджують рівень мелатоніну сульфату (продукту розпаду гормона) у сечі у нічних порціях (з 21.00 до 6.00), розрахунок адаптаційного потенціалу здійснюють за формулою АП=0,011ЧСС+0,014 АТс+0,008 АТд+0,014В+0,009М-0,009З-К, де ЧСС - частота серцевих скорочень, АТс АТд - систолічний та діастолічний артеріальний тиск, В - вік (роки), М - маса тіла (кг), З - зріст (см), К - постійний коефіцієнт (К=0,27), причому адаптаційний потенціал аналізують за наступними показниками: 2,0-2,6 - нормальна адаптація; 2,61-2,75 - задовільна адаптація; 2,76-2,85 - напружена адаптація; 2,86-2,95 незадовільна адаптація; 2,96 та більше - зрив адаптації. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2