Спосіб санаторно-курортної реабілітації дітей з онкологічними захворюваннями

Спосіб санаторно-курортної реабілітації дітей з онкологічними захворюваннями шляхом використання фізіотерапевтичного впливу, який відрізняється тим, що у комплексі санаторнокурортного лікування щодня або через день здійснюють процедури електросну за очноямковопотиличною методикою з частотою імпульсів 5-1020 Гц, силою струму до легкої вібрації, протягом 15-20 хвилин, курсом 8 процедур, до того ж одна процедура - плацебо. (19) (21) u201108702 (22) 11.07.2011 (24) 25.01.2012 (46) 25.01.2012, Бюл.№ 2, 2012 р. (72) ПОБЕРСЬКА ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСАНДРІВНА, ЯНЧЕНКО ТЕТЯНА СТАНІСЛАВІВНА, ЄВСЄЄВА СВІТЛАНА ЛЕОНІДІВНА (73) УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ 3 дура - плацебо, курс № 8. Суть способу полягає у тому, що у комплексі санаторно-курортної реабілітації дітей з онкологічними захворюваннями, при наявності астеноневротичних розладів або підвищеній активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, вегетативній реактивності по гіперсимпатикотонічному типу та психоемоційній лабільності, призначають електросон. Процедури електросну знижують емоційну напругу і мають антистресорну і седативну дію, знижують розумове і фізичне стомлення, покращують самопочуття і настрій хворого, сприяють підвищенню працездатності. Постійний імпульсний струм прямокутної форми, низької частоти, малої сили при дії за очноямково-потиличної методикою шляхом нервоворефлекторного механізму дії у вигляді роздратуванням рефлексогенної зони шкіри очниць і верхньої повіки (нервовий імпульс передається по рефлекторній дузі через гассерів вузол в таламус і далі - в кору головного мозку). Формує ефект гальмування в корі великого мозку, підкіркових утвореннях, зміна стану та електричної активності лімбічної системи. У результаті відновлюються емоційне, вегетативне і гуморальну рівновагу, активізується виділення ендорфінів, поліпшується функціональний стан центральної і вегетативної нервової системи. Знімається нервова напруга, що важливо в реабілітації онкохворих дітей при порушеннях психосоматичного та психоемоційного стану. При електросні змінюється біоелектрична активність мозку, спостерігається тенденція до уповільнення кіркових ритмів, у той час як підкіркові ритми після періоду уповільнення виявляють тенденцію до наростання, особливо в лімбічних структурах. Функціональні зміни в системах підкорковостовбурової області завдяки безпосередньому впливу імпульсних струмів сприяють розвитку процесів відновлення порушеної психоемоційної та вегетативно-гуморальної рівноваги в організмі, що забезпечує сприятливу терапевтичну дію електросну. Певне значення в механізмі лікувальної дії електросну належить рефлекторному впливу імпульсного струму. Під спостереженням перебували 16 дітей з онкологічними захворюваннями, з них 9 - з онкогематологічними захворюваннями (7 дітей - гострий лимфобластний лейкоз, 1 - лімфогранулематоз, 1 - крупноклітинна лімфома) та 7 - із солідними пухлинами (3 дит. - нефробластома, 2 - пухлини кісток, 1 - наднирників, 1 - шкіри). Давність захворювання в 6 випадках складала від 3 до 5 років, в 10 випадках - понад 5 років (62,5 %). Вік хворих становив 10-17 років. Визначали початковий клініко-функціональний стан організму та його зміни у процесі відновлювального лікування з використанням наступних 66978 4 досліджень: 1. Оцінка стану вегетативної нервової системи: - спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму; - вегетативна реактивність. 2. Оцінка симпато-адреналової системи за визначенням рівня сумарних катехоламінів в еритроциті. 3. Оцінка рівня функціонального резерву організму: - проба Руф'є-Диксона; 4. Психологічне тестування з визначенням рівнів: - нейротизму (Айзенка) - тривоги (тест Мак-Кендлеса (CMAS)); 5. Оцінка якості життя за опитувальником. В комплексі санаторно-курортного лікування застосовували процедури електросну за очноямково-потиличною методикою, частота імпульсів 510-20 Гц, сила струму до легкої вібрації, які призначали щодня або через день, курс лікування 8 процедур. Перша процедура призначалася плацебо для підготовки хворого до електропроцедури, що сприяло позитивному настрою пацієнта до послідуючих процедур електросну. Лікувальний комплекс включав загальний щадний режим, руховий режим (ранкова гігієнічна гімнастика, дозована ходьба, лікувальна фізкультура з дихальною гімнастикою), максимальну аерацію (ігри на повітрі, прогулянки у моря, парках), процедури, що гартують (повітряні ванни, миття ніг перед сном). Після проведеного лікування покращилось самопочуття. Скарги хворих з перевагою психовегетативного та астеноневротичного синдрому після лікування в більшості випадків зникали або зменшувалась ступінь їх виразності. За показниками спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму встановлено позитивні зміни в стані вегетативного балансу (табл. 1). Стан нейрогуморальної регуляції характеризувався посиленням парасимпатичних впливів в модуляції серцевого ритму (HF) (з 33,9±4,6 % до 52,3±3,2 %, відповідно до та після реабілітації) у дітей з підвищеною активністю тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, на що також вказувала динаміка коефіцієнта LF/HF з 2,2±0,5 до 0,9±0,1 од., відповідно до та після реабілітації. У випадках переважання активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи після процесу санаторно-курортної реабілітації баланс відділів вегетативної нервової системи не змінювався, однак зростала загальна потужність спектра нейрогуморальної модуляції (ТР) майже в 1,8 разів та гуморального каналу регуляції (VLF), що вказує на зростання енергетичних резервів серцевого м'яза та підвищення гуморальної активності. 5 66978 6 Таблиця 1 Показники ТР ULF VLF LF LF Norm HF HF Norm LF/HF lС ЧСС Mo АМо MxDMn SI Симпатикотонія, n-5 До СКР після СКР 4636,1±903,4 3187,4±1248,9 172,4±85,4 47,8±28,4 1613,5±238,2 650,6±82,5 * 1795,9±215,5 1176,3±597,5 66,1±4,6 47,7±3,2 * 1054,3±146,9 1312,7±601,7 33,9±4,6 52,3±3,2 * 2,2±0,5 0,9±0,1 * 1,8±0,5 3,7±0,8 * 80,6±2,9 74,3±0,3 * 758±31,6 818,0±9,2* 7,8±1,4 7,3±1,2 282,8±38,3 260,7±29,4 22,8±4,5 18,0±4,6 Парасимпатикотонія, n-9 До СКР після СКР 5133,8±1012,9 9104,3±2709,4* 90,6±44,5 714,7±445,7 1361,5±424,4 3723,3±1805,5* 1288,3±263,6 1582,4±150,8 34,8±2,0 36,6±4,4 2393,4±447,4 3083,8±653,3 65,2±2,0 63,3±4,4 0,5±0,01 0,6±0,1 3,4±0,7 4,0±2,1 73,3±2,9 67,8±3,6 831,7±47,2 856,4±75,7 7,6±0,6 7,0±0,9 268,2±19,2 270,4±31,1 18,3±2,9 16,4±2,3 Примітка: * - p < 0,05 - достовірність відмінностей в групі від вихідних значень. При проведенні ортостатичної проби більшість дітей (56,3 %) мали змінену вегетативну реактивність (43,8 % по гіперсимпатикотонічному типу та 12,5 % по асимпатикотонічному). Показник реактивності вегетативної нервової системи у випадках гіперсимпатикотонічної реактивності після реабілітації знижувався в 2 рази, наближаючись до меж нормальних значень. Показники вегетативної реактивності відображені у таблиці 2. Таблиця 2 ВР, од. Вегетативна реактивність гіперсимпатикотонічна n-7 нормотонічна n-7 до лікування після лікування до лікування після лікування 6,71±1,30 3,20±0,35* 1,77±0,22 2,85±0,67 Примітка: * - р < 0,05 - достовірність відмінностей в групі від вихідних значень Показники сумарних катехоламінів в еритроциті, (М±m) відображені у таблиці 3. Напруження адаптації у дітей з онкозахворюваннями підтверджувалося підвищеними значеннями сумарних катехоламінів в еритроциті відносно групи здорових дітей (19 осіб). В процесі динамічних спосте режень встановлено тенденцію до зниження підвищеного рівня сумарних катехоламінів в циті, що вказує на зменшення впливів діаторної ланки на процеси нейрогуморальної регуляції. Таблиця 3 До лікування 2,64±0,08 Р1 Після лікування 2,17±0,05 Р; Р1 Відносно здорові діти 1,89±0,05 Примітка. Р - достовірність відмінностей в групі від вихідних значень; Р 1 - достовірність відмінностей в групі відносно здорових дітей. За результатами оцінки індексу Руф'є майже 42,9 % дітей мали поганий рівень функціональних можливостей серцево-судинної системи. Динаміка показника індексу Руф'є у дітей з онкозахворювання на санаторно-курортному етапі реабілітації зображена у таблиці 4. 7 66978 8 Таблиця 4 Рівень Хороший Середній Задовільний Поганий М±m до лікування після лікування 5,1±0,5 5,6±0,4 7,3±0,3 6,4±0,2* 10,3±0,4 8,1±0,6* До лікування абс. % 1 7,1 3 21,4 4 28,6 6 42,9 Після лікування абс. % 1 7,1 6 42,9 4 28,6 3 21,4 Примітка. * - р