Спосіб отримання зразків тканини плаценти для подальшої діагностики днк збудників урогенітальних інфекцій методом полімеразно-ланцюгової реакції

Реферат: Спосіб отримання зразків тканини плаценти для подальшої діагностики ДНК збудників урогенітальних інфекцій включає відбір зразка для досліджень. При цьому знімають амніотичну оболонку з плаценти з декількох місць, по всій поверхні якої роблять зскрібок та вміщують отриманий зразок в пробірку ємністю 2 мл, що містить 0,75 мл фармакопейного стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду. UA 95219 U (12) UA 95219 U UA 95219 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до біотехнології, медицини, а саме до трансплантології, і може використовуватися з метою отримання зразків тканини плаценти в банках пуповинної крові, інших тканин і клітин людини для дослідження цих зразків методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) на наявність ДНК збудників урогенітальних інфекцій. Відомий спосіб отримання зразків тканини плаценти [1], що включає відбір зразка для досліджень, за яким плаценту отримують після нормальних термінових пологів або кесаревого розтину у породіль після фізіологічної вагітності. Плаценту заздалегідь охолоджують до температури +4 - +10 °C, яку підтримують постійно, потім відмивають стерильним фізіологічним розчином, після чого здійснюють гомогенізацію на гомогенізаторі типу "РТ-1" з доданням багатокомпонентного сольового розчину з рН, близькою до нейтральної (розчин "Квартасоль"). Недоліком такого способу є його складність та мала інформативність отриманих зразків при подальшому дослідженні їх на наявність ДНК урогенітальних інфекцій (Chlamidia trahomatis, Ureaplasma sp., Mycoplasma genitalium). В основу корисної моделі поставлена задача створити новий спосіб отримання зразків тканини плаценти для забезпечення отримання найбільш інформативного результату ПЛР, а також спрощення процесу отримання зразка для дослідження. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб отримання зразків тканини плаценти для подальшої діагностики ДНК збудників урогенітальних інфекцій включає відбір зразка для досліджень. Новим є те, що знімають амніотичну оболонку з плаценти з декількох місць, по всій поверхні якої роблять зскрібки та вміщують отриманий зразок в пробірку ємністю 2 мл, що містить 0,75 мл фармакопейного стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду. Технічним результатом є спрощення процедури відбору зразків для подальшого ПЛР дослідження на наявність ДНК урогенітальних інфекцій. Для зразку відбирають не гомогенат плаценти, а зскрібок амніотичної оболонки, яка є бар'єром для проникнення збудників урогенітальних інфекцій. Реалізація способу потребує меншої кількості компонентів та меншої кількості дій. Отримані зразки плацент є найбільш інформативним матеріалом для виявлення ДНК Ureaplasma spp. і інших збудників урогенітальних інфекцій. Процес приготування такого зразку заснований на застосуванні традиційного обладнання та реактивів. Приклад 1 В ламінарному боксі за допомогою стерильного пінцету та стерильних ножиць знімають амніотичну оболонку з плаценти. За допомогою стерильного шпателя знімають зскрібок з амніотичної оболонки плаценти з декількох місць по всій поверхні та вміщують його в стерильну підписану пробірку ємністю 2 мл, що містить 0,75 мл фармакопейного стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду для передачі в ПЛР - лабораторію для визначення ДНК збудників урогенітальних інфекцій. Визначення ефективності корисної моделі. Всього досліджували 495 плацент. Плаценту отримували після пологів (фізіологічних або кесаревого розтину) на 39-41 тижні вагітності за інформативної згоди породіль. З плацент готували зразки для дослідження: 1) ГП - гомогенат плаценти, звільнений від оболонок, 2) ЗА зскрібок амніотичної оболонки. Дослідження проводили методом полімеразно-ланцюгової реакції з гібридизаційно-флюоресцентною детекцією в режимі реального часу на термоциклері Rotor Gene 6000 (Corbett Research, Австралія). Для виділення нуклеїнових кислот з біологічного матеріалу з подальшим проведенням ПЛР використовували тест-набори Рибо-Преп і "АмпліСенс C.trachomatis / Ureaplasma / M.genitalium - Мультіпрайм – Fl " (ФГУН ЦНДІ епідеміології Росспоживнагляду, РФ). Експериментальні дані оброблялися загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Розрахунки проводили з використанням програмного забезпечення "Microsoft Office Excel". Порівняння середніх і відносних величин здійснювали, використовуючи t-критерій Стьюдента. Відмінності вважали достовірними при р